Справа №  2-а-1441/11  

Провадження № 2-а/0432/18/2012

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

30 січня 2012 року     Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

                         головуючої  судді                        Ніколаєвої І.К.

                         при секретарі                                Карпенко С.М.

          з участю представника позивача             ОСОБА_1    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петропавлівка справу за адміністративним  позовом

ОСОБА_2  до Головного  управління Держкомзему

у Дніпропетровській області

про визнання протиправною та скасування постанови

у справі про адміністративне  правопорушення.

                                                           ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся ОСОБА_2 з адміністративним позовом про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення до відповідача   Головного  управління Держкомзему у Дніпропетровській області в особі головного спеціаліста Матюшкіна А. В.

В обґрунтування заявленого позову позивач вказує, що 30 листопада 2011 року головним спеціалістом Управління Державної інспекції за  використанням та охороною земель у Дніпропетровській області Матюшкіна А.В. на підставі протоколу від 29 липня 2011 року № 000167 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 135, відповідно до якої  позивача, як голову правління Петропавлівської РССТ, визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення , та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 гривень та запропоновано добровільно відшкодувати спричинену шкоду в сумі 14591,47 гривень.   Позивач вважає, що вказана постанова підлягає скасуванню через те, що адміністративне стягнення накладене на нього не  правомірно через наступні обставини6 він не був присутнім під час проведення перевірки 29 липня 2011 року  і про її проведення  йому відомо не було, протокол він не підписував і не був з ним ознайомлений. Також він не був повідомлений про час та місце  розгляду протоколу .  Копію постанови він отримав лише 9 грудня 2011 року у поштовому відділенні і  адміністративний позов був направлений до суду  поштою 17.11.20111 року .  Строк оскарження постанови позивач не  пропустив.  Через те, що  позивач не був присутнім під час проведення перевірки, складання протоколу та винесення постанови,  він  вважає, що йог право було грубо порушене і на підставі ст..ст.  287-289 КупАП, ст..ст. 6,10-11,17-19,104-106,162 КАС просить суд задовольнити його позов.

 Позивач в судовому засіданні позов підтримав, просить його задовольнити та пояснив, що відповідач склав протокол, копію якого йому не надав.   Перевірка 29 липня 2011 року проводилась без нього, про день та час розгляду адміністративної справи відповідач його не повідомив і він  лише 09.12.2011 року отримав поштою копію постанови яку він оскаржує.

          Відповідач, будучи повідомлений належним чином в судове засідання не з'явився, про причини неявки до суду не повідомив.

          Суд вислухавши позивача, вивчивши матеріали справи, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступні обставини.

Судом встановлено, що 29 липня 2011 року відповідачем відносно позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення серії № 000167 про що вказано у оскарженій постанові.

30.11.2011 року  винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення серії  № 135, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог  ст. 125,126 Земельного кодексу України та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 1700 гривень, що підтверджується копією постанови.    Також в постанові вказано, що  позивач порушив ст..ст. 125,126 Земельного кодексу України.

Стаття 125. ЗК України  передбачає виникнення  права власності  і  права користування земельною ділянкою.  Стаття 126. ЗК України вказує  перелік документів, яки  посвідчують  право на земельну ділянку.
          Стаття 53 ч.1 КУпАП вказує, що  адміністративне  стягнення застосовується до  громадян та посадових осіб у разі  використання ними земель не за цільовим призначенням, невиконання природоохоронного режиму використання земель, розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об’єктів, які негативно впливають на стан землі, неправильна експлуатація, знищення або пошкодження протиерозійних гідротехнічних споруд, захисних лісонасаджень.

В самій постанові, яку оскаржує позивач, не  викладена суть  порушення, відповідач в судове засідання двічі не з’явився, будучі повідомлений належним чином, будь яких доказів  або заперечень щодо   оскарженої постанови суду не надав.

Відповідно до ст. 291 КУпАП постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження (опротестування) цієї постанови, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 26 цього Кодексу, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення

Відповідно до ст. 289 КупАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Відповідно до ст. 285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

Копію Протаколу позивач не отримував взагалі, а Постанову отримав поштою 09.12.2011 року.

У вказаній  постанові взагалі відсутній підпис позивача про отримання копії постанови, та не вказано, що постанова направлялася позивачу. Оскільки копію   постанови в справі про адміністративне правопорушення позивач отримав лише 09.12.2011 року, що підтверджується поштовим  конвертом, то  строк  на оскарження постанови він не пропустив.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб’єкт владних повноважень, не довів правомірності своїх дій та не спростував доводів позивача.

Таким чином судом встановлено, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення передбачений ч. 1 ст. 53 КУпАП.

До того ж вказана постанова винесена з численними порушеннями діючого законодавства.

Так відповідно до ст. 268. КупАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Таким чином в порушення вимог статті 286 КУпАП відповідачем було проведено розгляд без присутності позивача, що є грубим порушенням чинного законодавства та в зв’язку з чим позивача було позбавлено передбачених КУпАП прав.  

Оскільки розгляд справи про адміністративне правопорушення було проведено за відсутності позивача, то при винесенні відповідачем постанови в справі про адміністративне правопорушення не враховано особу, матеріальний стан та інші обставини, які відповідно до ст. 33 КУпАП слід враховувати при  накладенні адміністративного стягнення.

За таких обставин всупереч вимогам ст. 245 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення не було всебічно, повно і об’єктивне з’ясовано всі обставини справи, не вирішено її в точній відповідності із законом.

До того ж в постанові в справі про адміністративне правопорушення відсутні докази які відповідно до ст. 251 КУпАП встановлюють наявність або відсутність правопорушення, оскільки не має ні свідків, які б підтвердили факт порушення  та  не викладена сама суть обвинувачення.    

Відповідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

          Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв’язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Крім цього суд також враховує, що  протокол  про адміністративне правопорушення був  складений 29 липня 2011 року , про  що вказано  в Постанові № 135 , а сама постанова винесена  відповідачем 30 листопада 2011 року . З дня складання протоколу та винесення постанови минуло  більше ніж 4 місяці.

Тому суд прийшов до висновку,  що відповідачем також грубо порушений строк  накладення адміністративного стягнення.

Стаття 38 КУпАП вказує, що  адміністративне стягнення може бути накладене не пізніше як через два місяці з дня вчинення правопорушення,  а при тривалому правопорушенні -  два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справа про адміністративне правопорушення відповідно до цього кодексу підвідомчі суду ( судді).

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що постанову слід скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити, оскільки в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 3 ст. 53 КУпАП.

На підставі викладено, керуючись ст. ст. 71, 159-163 КАС України, ч. 1 ст. 122, ст. ст. 7,  9, 38,247, 251, 258, 268, 289, 283-285, 291 КУпАП, суд, -

                                                         ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2   до Головного  управління Держкомзему у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови  у справі про адміністративне  правопорушення  задовольнити.

          Визнати незаконною та скасувати постанову  № 135  від 30.11.2011 року в справі про адміністративне правопорушення якою ОСОБА_2 було притягнуто адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 53 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 1700 гривень, провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити.

Рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.

Суддя    І. К. Ніколаєва