Дата документу 30.01.2012                                                               Справа №  2-4409/11

Номер провадження 2/814/985/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2012 року Ленінський районний суд у складі:

головуючого судді  Козлової Н.Ю.,

при секретарі            Васильєвій Ю.В.

               розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -  

в с т а н о в и в:

Представник ПАТ «Дельта Банк» звернувся до Ленінського районного суду м. Запоріжжя з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В позовній заяві зазначено, що  12 грудня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» та гр. ОСОБА_1 був укладений кредитний говір № 111-05/К-07 згідно з умовами якого Банк надав Позичальнику кредитні кошти у розмірі 15 000,00 (п'ятнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з розрахунку 19,5% річних за весь час фактичного користування кредитом на строк з 12 грудня 2007 року по 11 грудня 2009 року (24місяці). Мета кредитування - споживчі цілі.

30.06.2010 року між ТОВ «Укрпромбанк», АТ «Дельта Банк» та Національним банком України було укладено Договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Укрпромбанку» на користь АТ «Дельта Банку», відповідно до п. 4.1 якого в порядку, обсязі та на умовах, значених договором, ТОВ «Укрпромбанк» передає (відступає) Дельта Банку права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, що забезпечують виконання кредитних зобов'язань перед Національним банком, внаслідок чого Дельта Банк замінює Укрпромбанк як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях, а згідно з п. 4.2 внаслідок передачі Укрпромбанком Дельта Банку прав вимоги до боржників, Дельта Банку переходить відступається) право вимагати (замість Укрпромбанку) від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

Таким чином, ПАТ «Дельта Банк» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 111-05/К-07 від 01.07.2005 року.

Відповідно до п. 2.4 кредитного договору повернення кредиту повинно було здійснюватися щомісячно частинами у розмірі не менш як 1458,33 гривень по 10 число (включно) кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту. Термін дії кредитного договору закінчився 30.06.2011 року, однак зобов'язання не були виконані належним чином.

Отже, станом на 27.09.2011 року за Відповідачем наявна заборгованість у сумі 12 217,27 (Дванадцять тисяч двісті сімнадцять) гривень 27 копійок, яка складається з 8125,00 гривень - сума непогашеного тіла кредиту, 4092,27 гривень - сума несплачених відсотків.

В зв’язку з вищевикладеним позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 12217,27 гривень а також судові витрати у розмірі 188,20 гривень. А також обмежити  ОСОБА_1 у праві виїзду за кордон.  

В судовому засіданні представник позивач підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі, оскільки відповідачем до теперішнього  часу борг за кредитом не сплачений.

Відповідач  до судового  засідання  не  з’явився, про час та місце судового розгляду був повідомлений у встановленому законом порядку про що свідчать поштові конверти, причини неявки суду не повідомив, заперечення на позовні вимоги не надав, що свідчить про їх фактичне визнання.

На підставі вищевикладеного, суд, за згодою представника позивача,  вважає можливим  провести заочний розгляд справи на підставі матеріалів справи у відповідності зі ст. 224 ЦПК України за відсутністю  відповідача.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню за слідуючими підставами.

Відповідно ст.1054 ЦК України,  за кредитним  договором банк або інша фінансова установа забов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. У разі  не повернення позичальником суми позики, він  зобов’язаний сплатити  суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Так, під час розгляду справи встановлено, що 12 грудня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» та гр. ОСОБА_1 був укладений кредитний говір № 111-05/К-07 згідно з умовами якого Банк надав Позичальнику кредитні кошти у розмірі 15 000,00 (п'ятнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з розрахунку 19,5% річних за весь час фактичного користування кредитом на строк з 12 грудня 2007 року по 11 грудня 2009 року (24місяці). Мета кредитування - споживчі цілі.

30.06.2010 року між ТОВ «Укрпромбанк», АТ «Дельта Банк» та Національним банком України було укладено Договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Укрпромбанку» на користь АТ «Дельта Банку», відповідно до п. 4.1 якого в порядку, обсязі та на умовах, значених договором, ТОВ «Укрпромбанк» передає (відступає) Дельта Банку права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, що забезпечують виконання кредитних зобов'язань перед Національним банком, внаслідок чого Дельта Банк замінює Укрпромбанк як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях, а згідно з п. 4.2 внаслідок передачі Укрпромбанком Дельта Банку прав вимоги до боржників, Дельта Банку переходить відступається) право вимагати (замість Укрпромбанку) від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

Таким чином, ПАТ «Дельта Банк» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 111-05/К-07 від 01.07.2005 року.

Відповідно до п. 2.4 кредитного договору повернення кредиту повинно було здійснюватися щомісячно частинами у розмірі не менш як 1458,33 гривень по 10 число (включно) кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту. Термін дії кредитного договору закінчився 30.06.2011 року, однак зобов'язання не були виконані належним чином.

Отже, станом на 27.09.2011 року за Відповідачем наявна заборгованість у сумі 12 217,27 (Дванадцять тисяч двісті сімнадцять) гривень 27 копійок, яка складається з 8125,00 гривень - сума непогашеного тіла кредиту, 4092,27 гривень - сума несплачених відсотків.

Згідно зі ст.. 526 ЦК України зобов’язання повинне виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Крім того, відповідно до ст.. 530 ЦК України, зобов’язання мають виконуватися в строки, що передбачені умовами договору.

У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що передбачено ст.. 611 ЦК України.

Відповідно до ст.. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Таким чином, враховуючи що вимоги позивача щодо стягнення кредитної заборгованості обґрунтовані, суд вважає необхідним стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у вказаному розмірі, а також відповідно до ст. 88 ЦПК підлягають стягненню судові витрати понесені позивачем при звернені з заявою до суду, а саме: судовий збір у розмірі 188 гривень 20 копійок.

З метою забезпечення заявленого позову позивач просить тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України ОСОБА_1, суд вважає дану позовну вимогу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно  з ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позивачем  вимог та зазначених і доведених ним обставин, суд приходить до переконання, що вимога про обмеження у праві виїзду за межі України підлягає відмовленню. Оскільки, на  час  надходження позовної заяви до суду, судом не вбачається  можливість настання утруднень чи  неможливість  виконання рішення суду.

Керуючись ст.ст. 526, 530, 553, 610-612, 625, 1054 ЦК України ст.ст. 10, 60,  88, 151-153, 212, 294 ЦПК України,  суд, -    

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, на користь ПАТ «Дельта Банк» (р/р 373980009, МФО 380236, ЄДРПОУ 34047020) заборгованість за кредитним договором  № 111-05/К-07 від 12.12.2007 у розмірі 12 217(дванадцять тисяч двісті сімнадцять) гривень 27 копійок.   

Стягнути з ОСОБА_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, на користь ПАТ «Дельта Банк» (р/р НОМЕР_1, МФО 380236, ЄДРПОУ 34047020) витрати по оплаті судового збору у розмірі 188 (сто вісімдесят всім) гривень 20 копійок.

В іншій частині позову відмовити.

Апеляційна скарга  на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були  присутні у судовому засіданні під час проголошення  судового рішення, можуть подати  апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Протягом десяти днів з дня отримання копії рішення, відповідач  має право  надати до Ленінського районного суду м. Запоріжжя заяву про перегляд заочного рішення.

Суддя:                                                                                          Козлова Н. Ю.