Справа №22-ц-4144/11Головуючий у І інстанції Скрипник О.Г.
Категорія36Доповідач у 2 інстанціїВерланов С.М.
26.12.2011
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
26 серпня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого судді - Антоненко В.І.,
суддів - Верланова С.М., Таргоній Д.О.,
при секретарі - Мариняко М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 10 лютого 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області, громадської організації Садівницьке товариство „Тарсівець”, об’єднання масиву садівницьких товариств „Яблуневе”, ОСОБА_3, ОСОБА_5, про визнання недійсним протоколу загальних зборів садівницького товариства, визнання права власності на спадкове майно,
В С Т А Н О В И Л А :
У лютому 2010 року ОСОБА_4 звернулася з вказаним позовом до суду, мотивуючи його тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті її батька ОСОБА_6, відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1 та садовий будинок НОМЕР_1 що розташований у садівничому товаристві „Тассівець”, переймованого в подальшому у садівницьке товариство „Тарсівець” (далі –СТ „Тарсівець”) на території Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області. Вона є спадкоємицею за заповітом квартири АДРЕСА_1 Спадщину вона прийняла своєчасно і їй видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на квартиру після померлого батька. У вересні 2009 року вона звернулася до державної нотаріальної контори із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину на садовий будинок НОМЕР_1 та земельну ділянку, де дізналася, що в 1995 році нею була подана заява до СТ „Тассівець” про надання згоди на переоформлення садової ділянки НОМЕР_1 на її брата - ОСОБА_7 після смерті батька ОСОБА_6 і згідно з протоколом від 12 липня 1995 року № 9 СТ „Тассівець” вказану земельну ділянку, на якій розташований спірний будинок, переоформлено на ОСОБА_7 Посилаючись на те, що вона такої заяви до садівницького товариства „Тассівець” не подавала, позивачка просила визнати недійсним зазначений протокол від 12 липня 1995 року №9 про переоформлення земельної ділянки НОМЕР_1 на ОСОБА_7 та визнати за нею право власності на садовий будинок, що розташований на вказаній земельній ділянці, в порядку спадкування за законом після померлого ОСОБА_6
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 10 лютого 2011 року позов ОСОБА_4 задоволено повністю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи.
Колегія суддів, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заявлених позовних вимог, відповідно до правил ст. 303 ЦПК України, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.
Задовольняючи позов ОСОБА_4 про визнання недійсним протоколу загальних зборів садівницького товариства „Тарсівець” та визнання за нею права власності на садовий будинок, суд виходив із того, що позивачка заяву до садівницького товариства про її відмову від своєї частки у спадщині на садовий будинок після смерті батька ОСОБА_6 не подавала; позивачка прийняла спадщину, проте не оформила свої спадкові права на садовий будинок у зв’язку з відсутністю правовстановлюючого документа на нього та її мати - ОСОБА_5 не заперечувала проти визнання за нею права власності на садовий будинок.
Проте з такими висновками погодитися не можна, оскільки вони не ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.
Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6 Після його смерті залишилось спадкове майно –квартира АДРЕСА_1 За життя батько склав заповіт, яким заповідав дочці - ОСОБА_4 вказану квартиру, що належить йому на право власності.
2 квітня 1984 року ОСОБА_6 був прийнятий в члени садівницького товариства „Тарсівець”, де йому була виділена садова ділянка НОМЕР_1 (а.с.15).
Спадкоємцями померлого є його дочка ОСОБА_4 та син ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2. Інших спадкоємців судом не встановлено.
Після смерті ОСОБА_6 позивачка 15 липня 1994 року подала заяву до державної нотаріальної контори про прийняття спадщини за заповітом померлого - квартири АДРЕСА_1 . 29 грудня 1994 року державним нотаріусом їй було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом - на вказану квартиру.
21 березня 1995 року позивачка подала заяву до державної нотаріальної контори про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_6, а саме, вклади, які знаходяться в АКБ „Градобанк” у місті Києві. 21 березня 1995 року державним нотаріусом їй було видано свідоцтво про право на спадщину - на вказані вклади.
ОСОБА_7 протягом шести місяців після смерті батька заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини не подавав, однак 16 березня 1995 року він подав заяву до СТ „Тассівець”, перейменованого в подальшому у СТ „Тарсівець”, про переоформлення садової ділянки НОМЕР_1 на нього у зв’язку зі смертю його батька - ОСОБА_6, а також подав заяву про те, що позивачка, як дочка померлого батька, від своєї частки на вказану садову ділянку відмовляється.
Згідно з протоколом СТ „Тассівець” №9 від 12 липня 1995 року садова ділянка НОМЕР_1 була переоформлена на ОСОБА_7
Відповідно до п.23 статуту СТ „Тассівець”, який діяв на час спірних правовідносин, у випадку смерті члена садівницького товариства переважне право вступу у товариство надається одному із спадкоємців померлого члена цього товариства. Спір спадкоємців померлого члена товариства про захист переважного права на вступ в члени садівницького товариства вирішується судом.
Однак суд першої інстанції на вказане положення статуту уваги не звернув.
Колегія судів вважає, що оскільки після смерті батька –ОСОБА_6, який був членом СТ „Тассівець”, ОСОБА_7, як спадкоємець померлого, подав заяву до вказаного товариства про переоформлення садової ділянки НОМЕР_1 на нього, то він скористався своїм переважним правом на вступ у вказане товариство, щ відповідає вимогам п.23 статуту.
Та обставина, що позивачка не подавала заяву до садівницького товариства про відмову від своєї частки на вказану садову ділянку, а таку заяву було написано дружиною ОСОБА_7 –ОСОБА_3, то вона не впливає на законність прийнятого садівницьким товариством рішення, яке відповідає п.23 вказаного вище статуту.
Отже, колегія суддів вважає, що суд помилкового визнав недійним протокол СТ „Тассівець” №9 від 12 липня 1995 року щодо переоформлення на ОСОБА_7 садової ділянки НОМЕР_1 у вказаному товаристві, а відтак рішення суду в цій частині підлягає скасуванню.
Судом першої інстанції встановлено, що за життя ОСОБА_6 та його колишня дружина ОСОБА_5 побудували садовий будинок на земельній ділянці НОМЕР_1 в СТ „Тассівець”, що розташований на території Новосілківської сільської ради Вишгородськолго району Київської області. На садовий будинок свідоцтво про право на спадщину позивачці не видавалось, у зв’язку з тим, що зазначений садовий будинок до складу спадщини за заповітом не увійшов, право власності на нього ОСОБА_6 за свого життя не оформив.
В суді апеляційної інстанції встановлено, що садова ділянка НОМЕР_1 яка була переоформлена на ОСОБА_7 до цього часу не приватизована, спірний будинок, який розташований на вказаній земельній ділянці в експлуатацію не введений та не має правовстановлюючого документу на нього.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновок суду про визнання за ОСОБА_4 права власності на спірний садовий будинок НОМЕР_1 з тих підстав, що вона прийняла спадщину, проте не оформила свої спадкові права на садовий будинок у зв’язку з відсутністю правовстановлюючого документа на нього та її мати - ОСОБА_5 не заперечувала проти визнання за нею права власності на будинок є помилковим, оскільки відсутній правовстановлюючий документ на спірний будинок, садовий будинок не входив до складу спадкового майна, а тому рішення суду в цій частині також підлягає скасуванню.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 заслуговують на увагу, а рішення суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_4 за необгрунтованістю позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 10 лютого 2011 року скасувати та ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_4 до Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області, громадської організації Садівницьке товариство „Тарсівець”, об’єднання масиву садівницьких товариств „Яблуневе”, ОСОБА_3, ОСОБА_5, про визнання недійсним протоколу загальних зборів садівницького товариства, визнання права власності на спадкове майно - відмовити повністю.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді