Справа №  2-о-87/11

Провадження № 2-о/0432/9/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

11 січня 2012 року     Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

                         Головуючої  судді                      Ніколаєвої І.К.

                         при секретарі                               Карпенко С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні  с. Петропавлівка  цивільну справу за заявою

ОСОБА_1

про встановлення факту  що має юридичне значення

та факту належності правовстановлюючого документу.

                                                              встановив:

          До суду звернулась ОСОБА_1 з заявою про встановлення факту  належності правовстановлюючого документу та факту що має юридичне значення. .

          В заяві  вказала, що  вона є спадкоємцем  її батька – ОСОБА_2 померлого  ІНФОРМАЦІЯ_2 року. За законом , як спадкоємець вона отримала спадщину  на земельну ділянку, яка належала померлому батькові.

          В отриманні свідоцтва  про прийняття спадщини  на житловий будинок померлого нотаріус їй відмовила через те, що:  у заповіті  помилково вказаний номер житлового будинку замість номера 9 вказаний номер 8; в свідоцтві про права власності на житловий будинок  помилково вказано ім’я та прізвище її батька, замість  ОСОБА_2 вказано ОСОБА_3.  Позивачка просить визнати належним заповіт від 11.12.2002 року та встановити факт того, що заповіт, посвідчений секретарем Самарської сільської ради, складеного ОСОБА_2 носить заповідальне розпорядження щодо будинку ІНФОРМАЦІЯ_1   

Визнати, що свідоцтво № 113 від 03.02.1990 року  про право особистої власності на будівлю, який був виданий  виконкомом Петропавлівської районної ради народних депутатів Дніпропетровської області  на підставі рішення  виконкому районної ради народних депутатів №8 від 13.01.1989 року та зареєстроване Павлоградським бюро технічної інвентаризації і внесене в реєстраційну книгу за № 16-113 03.02.1990 року, належить  ОСОБА_4.  

Позивач вказує, що  без встановлення вказаних фактів, що мають юридичне значення, вона не може належним чином отримати свідоцтво про права на спадщину і саме з ціх підстав звертається до суду за захистом свого порушеного права.

На підставі ст..ст. 328 ЦК України, ст..ст. 3,15,118,119,256 ЦПК України заявниця просить суд задовольнити її заяву.

Заявниця в судовому засіданні підтримала заяву, просить її задовольнити.

Зацікавлена особа до суду не з’явилась. Надала заяву в якій просить справу заслухати в її відсутність.

Свідки, допитані в судовому засіданні  ОСОБА_5 та  ОСОБА_6  підтвердили, що їм відомо  про те, що  ОСОБА_2, померлий ІНФОРМАЦІЯ_2 року, був батьком заявниці та весь час проживав у ІНФОРМАЦІЯ_1.

Вислухавши заявницю, свідків, вивчивши матеріали справи суд вважає що заява підлягає задоволенню з оглядом на наступні обставини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер ОСОБА_2 – батько заявниці, що підтверджується с  свідоцтвом про смерть серії 1-КИ № НОМЕР_1 та свідоцтвом про народження заявниці. 11.12.2002  він склав заповіт в якому зробив розпорядження щодо житлового будинку, належного йому на праві приватної власності, але в заповіті номер будинку вказаний 8, що є помилкою. Дана помилка підтверджується ствердженням самої заявниці та свідків а також довідкою Самарської сільської ради № 547 від 27.10.2011 року в яків вказано, що  померлий весь час проживав  і був зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_1.

Щодо помилок у  технічному паспорті  та свідоцтві про права власності на житловий будинок,  де не вірно вказане ім’я померлого батька заявниці, суд враховує, що з цього приводу суд вже виніс рішення  26.10.2005 року  в якому вказав, що  ОСОБА_7 та ОСОБА_8 є одна та сама особа і тому не вважає за доцільне повертатись до вивчення доказів щодо цієї обставини.  

       ч.3 ст. 61 ЦПК України передбачає , що обставини встановлені судовим рішенням у цивільній справі, господарській або адміністративній, що набрало законної сили, не доказуються при  розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

           Стаття  256 ЦПК України передбачає, що суд розглядає справи про встановлення факту   факт належності правовстановлюючих документів особі,  прізвище, ім’я,  по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі не збігаються з ім’ям, по батькові,  прізвищем, місцем і часом народження цієї особи,  зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.  Виходячи з  вказаного вище суд прийшов до висновку  про необхідність задоволення заяви.

          На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 10,212-215 ,  256 ЦПК України суд, - суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1  про встановлення факту що має юридичне значення  та належності правовстановлюючого документу задовольнити.

           Встановити, що заповіт від 11.12.2002 року , посвідчений секретарем Самарської сільської ради, складений ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1  носить заповідальне розпорядження щодо будинку ІНФОРМАЦІЯ_1   

Визнати, що свідоцтво № 113 від 03.02.1990 року  про право особистої власності на будівлю, який був виданий  ОСОБА_3   виконкомом Петропавлівської районної ради народних депутатів Дніпропетровської області  на підставі рішення  виконкому районної ради народних депутатів №8 від 13.01.1989 року та зареєстроване Павлоградським бюро технічної інвентаризації і внесене в реєстраційну книгу за № 16-113 03.02.1990 року, належить ОСОБА_2.    

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом  десяти діб після його проголошення.

Суддя    І. К. Ніколаєва