Справа №  2-а-1174/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

30 січня 2012 року                                                                                                            м. Тернівки

Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді                                                                                              Пономаренко І.П.

при секретарі                                                                                                           Некрасовій А.В.

за участю: прокурора                                                                                     Фіялко С.А.

особи, в інтересах якої заявлено позов                                                        ОСОБА_1

представника відповідача                                                                              Немцевої І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Тернівського міського суду адміністративну справу за позовом прокурора м. Тернівка в інтересах громадянина ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Тернівка Дніпропетровської області про визнання  протиправною бездіяльності відповідача та зобов»язання включити до строку нарахування пенсії періоду часу, суд, -

                                                                  В С Т А Н О В И В:

     В обгрунтування своїх позовних вимог позивач прокурор м. Тернівка посилається на те, що до прокуратури м. Тернівка звернувся ОСОБА_1 зі скаргою на дії відповідача. Проведеною перевіркою встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до відповідача управління Пенсійного фонду України в м.Тернівка Дніпропетровської області з питання призначення пенсії за віком на пільгових умовах., але йому було відмовлено у зв»язку з відсутністю загального стажу роботи. Також встановлено, що вироком народного суду м.Павлограда Дніпропетровської від 05.03.1991 року ОСОБА_1 було засуджено за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду аліментів на утримання дітей та призначено покарання у вигляді виправних робіт строком один рік з утриманням 15% від заробітної плати в на користь держави.  Згідно записів у трудовій книжці ОСОБА_1 зазначено, що періоди з 01.05.1991 року по 01.11.1991 року та з 01.07.1992 року по 24.12.1992 року «Час відбування виправних робіт без позбавлення волі не зараховується в загальний та безперервний трудовий стаж»наказ №275-к від 15.03.1993 року. ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою щодо призначення пенсії на пільгових умовах, але остаточне рішення не прийняте, оскільки відомості про період роботи та період відбування покарання без позбавлення волі, зазначені в трудовій книжці, не співпадають з довідками наданими ПАТ «ДТЕК «Павлоградвугілля»ВСП «Шахта «Західно-Донбаська»та ТОВ ЦОВ «Павлоградська»ВО «Павлоградвугілля», де раніше працював ОСОБА_1

    Тому просить визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м.Тернівка Дніпропетровської області щодо не зарахування строку за період з 01.05.1991 року по 01.11.1991 року та з 01.07.1992 року по 24.12.1992 року до загального стажу роботи та не призначення пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1, зобов»язати управління Пенсійного фонду України в м.Тернівка Дніпропетровської області здійснити йому зарахування строку за вказані періоди, призначити пенсію за віком на пільгових умовах, а також зобов»язати відповідача здійснити ОСОБА_1 виплату втраченої не нарахованої пенсії за періоди з 01.05.1991 року по 01.11.1991 року та з 01.07.1992 року по 24.12.1992 року.              

     Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини наведені в позовній заяві просив позов задовольнити повністю на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

     Громадянин, в інтересах якого заявлено позов, в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.

     Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала в повному обсязі та надала письмове заперечення проти позову, згідно якого просить суд відмовити в задоволенні адміністративного позову, так як вважає позовні вимоги безпідставними та не обґрунтованими.

     Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, вважає, що позов підлягає  задоволенню з наступних підстав.

     Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.              

     Згідно з ч.1 ст.2 КАС України, завданням  адміністративного  судочинства  є  захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій  на  основі  законодавства,  в  тому числі  на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

     Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи  бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

     Відповідно до ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України (254к/96-ВР), закону України, міжнародному акту, згода на обов»язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.    

     Згідно зі ст. 24 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»страховий стаж - це період протягом якого особа підлягає загальнообов»язковому пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески.

     У відповідності до ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», від 05.11.1991 року який був чинний до 01.01.2004 року, тобто на момент виникнення правовідносин, до стажу роботи зараховується будь-яка інша робота на якій працівник підлягав державному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в»язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати грошових внесків.

     Відповідно до ст. 103 Виправно - трудового кодексу України, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, час відбування виправних робіт без позбавлення волі в загальний та безперервний стаж засудженого не зараховується, про що робиться запис в його трудовій книжці. За умови його добросовісної роботи та зразкової поведінки в період відбування виправних робіт без позбавлення волі цей час може бути включений в загальний трудовий стаж особи, що відбула покарання, на підставі рішення суду, в порядку встановленому кримінально - процесуальним законодавством України.

     У відповідності до вимог інструкції «Про порядок ведення трудових книжок»п.2.21 до трудових нижок осіб, які відбули виправні роботи без позбавлення волі, власник або уповноважений ним орган підприємства за місцем роботи вносить запис про те, що час роботи у цей період не зараховується до загального та безперервного стажу.

     Зазначені записи вносяться до трудової книжки по закінченню фактичного строку відбування  покарання, що установлюється за довідками органів МВС України.

     Підставою для внесення до трудових книжок передбачених цим пунктом записів є наказ (розпорядження) керівника підприємства, виданий згідно з вироком (ухвалою) суду.

     В судовому засіданні встановлено, що позивач знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м.Тернівка Дніпропетровської області та отримує пенсію по інвалідності внаслідок загального захворювання з 06.08.2007 року.

     Загальний трудовий стаж ОСОБА_1 складає 19 років 6 місяців 26 днів, в тому числі на підземних роботах - 8 років 3 місяці 19 днів.

     Вироком народного суду м.Павлограда Дніпропетровської від 05.03.1991 року ОСОБА_1 було засуджено за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду аліментів на утримання дітей та призначено покарання у вигляді виправних робіт строком один рік з утриманням 15% від заробітної плати в на користь держави.

     Згідно копії вказаного вироку ОСОБА_1 починаючи з квітня 1990 року не працював, у зв»язку з чим утворилася заборгованість по аліментам.

     Згідно наявних у матеріалах справи копіях аркушів № № 3, 5 трудової книжки ОСОБА_1 зазначено: запис № 29 «18.02.1991. Прийнятий підземним гірничим робітником очисного забою з повним робочим днем в шахті»; запис № 30 «20.10.1991. Звільнений на підставі п. 4 ст. 40 за прогули без поважних причин»; запис № 31  «13.07.1992. Прийнятий підземним гірничим робітником очисного забою 4 розряду з повним робочим днем в шахті».

     Також маються записи № № 32 - 33 за періоди з 01.05.1991 року по 01.11.1991 року та з 01.07.1992 року по 24.12.1992 року «Час відбування виправних робіт без позбавлення волі не зараховується в загальний та безперервний трудовий стаж»на підставі наказу №275-к від 15.03.1993 року.

     Наступний запис № 34 «11.03.1993. Звільнений за власним бажанням у зв»язку зі зміною місця проживання».

     Відповідно до ст.414-1 КПК України (в редакції 1960 року) яка діяла до 28 січня 2005 року і виключена згідно Закону України №2377-1У, від 20 січня 2005 року, була передбачена можливість включення до загального трудового стажу часу відбування виправних робіт.

     Це питання вирішувалося суддею районного (міського) суду за місцем проживання особи, яка відбула покарання та при цьому додається довідка про відбуття покарання і характеристика власника підприємства, установи чи організації або уповноваженого ним органу про роботу і поведінку особи, яка відбула покарання.

     Тобто, з 28 січня 2005 року чинним законодавством не передбачено звернення до суду з питанням про включення до загального трудового стажу часу відбування виправних робіт які відбував позивач з 1 грудня 1979 року по 1 грудня 1980 року.

     Таким чином суд вважає, що ОСОБА_1 відповідачем відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах на законних підставах, оскільки його вимоги не ґрунтуються на законі, а посилання на ч.3 ст.42 КВК України (в редакції 2004 року) безпідставні, так як цей закон став діяти лише з 1 січня 2004 року.        

     Крім того, обов»язковою умовою зарахування часу відбування виправних робіт без позбавлення волі до загального трудового стажу згідно ст. 103 ВТК України та ст.414-1 України було добросовісне ставлення засудженого до роботи, але з копії трудової книжки ОСОБА_1 вбачається, що він в період відбування виправних робіт без позбавлення волі був звільнений з роботи за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України за прогули без поважних причин.

     Також, необґрунтованим є посилання на ч.3 ст. 95 КВТК України про те, що час відбування виправних робіт без позбавлення волі може бути включено до загального трудового стажу засудженого, так як зміни було внесено через значний час після відбуття ним покарання.

     За таких обставин суд приходить до висновку, що підстави для зарахування часу відбування виправних робіт без позбавлення волі до загального трудового стажу ОСОБА_1 відсутні, а дії відповідача управлінням Пенсійного фонду України в м.Тернівка Дніпропетровської області щодо не призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах є правомірними та такими, що узгоджуються з положеннями ч.2 ст.19 Конституції України, що є підставою для відмови позивачеві у задоволенні заявлених вимог.

     На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 6, 8, 9, 11, 41, 69, 104, 159-163 КАС України, суд, -

      П О С Т А Н О В И В :

     В задоволенні позовних вимог прокурора м. Тернівка в інтересах громадянина ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Тернівка Дніпропетровської області про визнання  протиправною бездіяльності відповідача та зобов»язання включити до строку нарахування пенсії періоду часу - відмовити.

     Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Тернівський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня отримання її копії. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.      

     Головуючий суддя:                                                                                       І.П.Пономаренко