Справа №  2-а-22/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

29 листопада 2011 року                                                                                                            м. Тернівки

Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді                                                                                        Пономаренко І.П.

при секретарі                                                                                                 Некрасовій А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Тернівського міського суду Дніпропетровської області адміністративну справу за адміністративним позовом Тернівського міського центру занятості до ОСОБА_2 про стягнення надмірно виплаченої суми соціальної допомоги, та за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Тернівського міського центру занятості про скасування наказу, суд,-

                                                                     В С Т А Н О В И В:                                            

     В обгрунтування своїх позовних вимог позивач Тернівський міський центр занятості до ОСОБА_2 про стягнення необгрунтовано виплаченої суми, посилається на те, що відповідач ОСОБА_2 перебувала на обліку з 13.01.2009 року як шукаюча роботу. У зв»язку з чим їй було надано відповідний статус та призначена допомога по безробіттю. За вказаний час відповідачеві було виплачено допомогу по безробіттю, а також понесено інші витрати (на навчання та інше) в сумі 6070 грн. 43 коп.

     В подальшому було встановлено, що згідно інформації з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України ОСОБА_2 отримала дохід за ознакою заробітна плата від ПАТ КБ «ПриватБанк»у першому та четвертому кварталах 2009 року в розмірі 16 грн. (всього - 32 грн.).

     У зв»язку з тим, що в результаті отримання вказаної винагороди від ПАТ КБ «ПриватБанк»ОСОБА_2 втратила статус безробітної, та не мала права на відповідну допомогу, позивачем було видано наказ № 60 від 23.07.2010 року про повернення коштів, але відповідач у добровільному порядку відмовився повернути необґрунтовано сплачені кошти. Тому позивач просить стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 6070 грн. 43 коп. а також судові витрати по справі.

     В обгрунтування своїх позовних вимог позивач ОСОБА_2 до Тернівського міського центру занятості про скасування наказу посилається на те, що Тернівський міський центр занятості направив їй поштою наказ № 60 від 23.07.2010 року про відшкодування коштів на користь Фонду загальнообов»язкового державного соціального страхування на випадок безробіття в сумі 6070 грн. 43 коп. Стверджує, що у трудових відносинах з ПАТ КБ «ПриватБанк»вона ніколи не перебувала та не втрачала статус безробітної. Вона дійсно укладала з ПАТ КБ «ПриватБанк»  договір на банківське обслуговування, в рамках якого банком публічно було запропоновано всім клієнтам виплати за залучення нових клієнтів.

     Вважає, що так як вона не перебувала в трудових відносинах з ПАТ КБ «ПриватБанк», вона не втратила статус безробітної, тому просить скасувати вищевказаний наказ.   

     Представник позивача по справі за позовом Тернівського міського центру занятості до ОСОБА_2 про стягнення надмірно виплаченої суми соціальної допомоги, надала до суду повторну заяву про відкладення розгляду справи у зв»язку з відрядженням.   

     Представник позивача по справі за позовом ОСОБА_2 до Тернівського міського центру занятості про скасування наказу,  надав суду письмову заяву, згідно якої просив розглянути справу за позовом Тернівського міського центру занятості до ОСОБА_2 про стягнення надмірно виплаченої суми соціальної допомоги, та за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Тернівського міського центру занятості про скасування наказу без участі ОСОБА_2 та її представника, позовні вимоги Тернівського центру зайнятості не визнав у повному обсязі з вищевказаних підстав та в задоволенні позову просив відмовити. Зустрічні позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.

     У зв»язку з чим, згідно вимог ч.ч.2, 4  ст.128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу за наявних у справі доказів, а також відповідно до ст.ст.41, 122 ч.4 КАС України розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження та фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

     Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, приходить до наступних висновків.

     Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

     Згідно з ч.1 ст.2 КАС України, завданням  адміністративного  судочинства  є  захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій  на  основі  законодавства,  в  тому числі  на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

     Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи  бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

     Згідно з ч. 2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод  та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.      

     Відповідно до ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України (254к/96-ВР), закону України, міжнародному акту, згода на обов»язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

     Згідно ст. 36 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов»язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов»язків та зловживання ними, стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

     В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 перебувала на обліку Тернівському міському центрі занятості з 13.01.2009 року як шукаюча роботу. У зв»язку з чим їй було надано відповідний статус та призначена допомога по безробіттю. За вказаний час відповідачеві було виплачено допомогу по безробіттю, а також понесено інші витрати (на навчання, проїзд  та інше) в сумі 6070 грн. 43 коп.

     В подальшому було встановлено, що згідно інформації з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України ОСОБА_2 отримала дохід в якості винагороди від ПАТ КБ «ПриватБанк»у першому та четвертому кварталах 2009 року в розмірі по 16 грн. (всього - 32 грн.).

     У зв»язку з тим, що зазначені кошти були помилково вказані ПАТ КБ «ПриватБанк» при подачі податкової звітності як заробітна плата, виплачена ОСОБА_2, Тернівським міським центром занятості було видано наказ № 60 від 23.07.2010 року про повернення коштів.

     Згідно листа ПАТ КБ «ПриватБанк»№ 30.1.0.0/2-100422/1590 від 30.04.2010 року ОСОБА_2 ніколи не перебувала у трудових відносинах з ПАТ КБ «ПриватБанк»та не отримувала грошових коштів від банку в якості заробітної плати, а отримала грошові кошти в результаті укладення договору на банківське обслуговування.

     Таким чином, суд не приймає доводи відповідача про те, що наказ № 60 від 23.07.2010 року був виданий  Тернівським міським центром занятості у зв»язку з тим, що ОСОБА_2 отримала   зазначені грошові кошти від банку як заробітну плату, та що виплачені центром грошові суми підлягають поверненню, так як ОСОБА_2 не перебувала в трудових відносинах з ПАТ КБ «ПриватБанк», не укладала з банком трудового або іншого цивільно-правового договору, предметом якого було б надання банку обов»язкової трудової функції.

     Згідно ст.1144 ЦК України вид правовідносин, що мав місце між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПриватБанк»кваліфікується як публічна винагорода без оголошення конкурсу, що не має будь-чого спільного з трудовими правовідносинами.  

     Ст.31 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено вичерпний перелік підстав припинення, відкладення виплат матеріального забезпечення на випадок безробіття та скорочення їх тривалості.

     Зазначений перелік не містить підстав для припинення виплати допомоги по безробіттю у зв»язку з отриманням винагороди, яка не є винагородою за трудовими договорами, або іншими договорами, пов»язаними з обов»язковим виконанням трудових функцій.

     Таким чином в судовому засіданні не встановлено наявності в діях ОСОБА_2 будь-яких обставин, передбачених ст. 36 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», у зв»язку з чим суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги Тернівського міського центру занятості до ОСОБА_2 про стягнення надмірно виплаченої суми соціальної допомоги задоволенню не підлягають, а адміністративний позов ОСОБА_2 до Тернівського міського центру занятості про скасування наказу, - підлягає задоволенню та наказ Тернівського міського центру занятості № 60 від 23 липня 2010 року «Про відшкодування коштів на користь Фонду загальнообов»язкового державного соціального страхування на випадок безробіття»- скасуванню.                     

     Також відповідно до ст.94 КАС України суд також вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 понесені по справі судові витрати у розмірі 3 грн. 40 коп.

     На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.2, 6, 8, 9, 69, 71, 99, 100, 159-163, 171-2  КАС України, суд,-    

                                                                      П О С Т А Н О В И В:

     В задоволенні адміністративного позову Тернівського міського центру занятості до ОСОБА_2 про стягнення надмірно виплаченої суми соціальної допомоги, - відмовити.

     Адміністративний позов ОСОБА_2 до Тернівського міського центру занятості про скасування наказу, - задовольнити.

     Скасувати наказ Тернівського міського центру занятості № 60 від 23 липня 2010 року «Про відшкодування коштів на користь Фонду загальнообов»язкового державного соціального страхування на випадок безробіття».                 

     Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 понесені по справі судові витрати в розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

     Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Тернівський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня отримання її копії. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.      

     Головуючий суддя:                                                                                   І.П. Пономаренко