Справа №11-34/12Головуючий у І інстанціїРудюк
Категорія42Доповідач у 2 інстанції Капічон
13.01.2012
УХВАЛА
Іменем України
12 січня 2011 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі
головуючого судді: Орла А.І.
суддів: Капічон О.М., Колокольнікової Н.М.
за участю прокурора: Тарасюк Т.В.
потерпілого: ОСОБА_1
пр –ка потерпілого: ОСОБА_2
захисника: ОСОБА_3
засудженого: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, захисника засудженого ОСОБА_4 –ОСОБА_3 на вирок Вишгородського районного суду Київської області від 24 жовтня 2011 року, яким
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Василькова, Київської області, українця, громадянина України, з неповною вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину 2007 року народження, працюючого охоронцем ООО НСБ «Меркурій-С», проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого,-
засуджено за ч. 1 ст. 286 КК України на 2 роки обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки. На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки та покладено обов’язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції. Вирішено відшкодувати автогосподарству Головного управління МВС України в Київській області 54 463, 84 гривень та стягнути на користь ОСОБА_1 51 470, 30 гривень матеріальної шкоди та 50 000, 00 гривень моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И Л А:
За вироком суду 23 квітня 2010 року близько 14 години 00 хвилин колишній інспектор патрульної служби лінійного відділу на повітряному та водному транспорті ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_4, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, керуючи технічно справним службовим автомобілем oda Octavia», д.н.з. НОМЕР_3 на синьому фоні, рухаючись в напрямку м Києва, в районі Київської ГЕС, невірно обрав безпечну швидкість, невірно оцінив дорожню обстановку, проявив неуважність та безпечність, здійснюючи маневр обгону автомобіля «ВАЗ-21124», д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1, допустив зіткнення з вказаним автомобілем.
Внаслідок зіткнення автомобіль «ВАЗ-21124»виїхав на зустрічну смугу, де відбулося зіткнення з автомобілем «ГАЗ-3307», д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_1 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження, а пасажир автомобіля «ВАЗ-21124»ОСОБА_6, ОСОБА_7 легкі тілесні ушкодження.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 26.03.2011 № 21/Д-2011 ОСОБА_1 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження .
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 26.03.2011 № 22/Д/№75/Д ОСОБА_6 отримав легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасний розлад здоров’я строком вище 6 але не більше 21 дня.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 26.03.2011 № 23/Д/№74/Д ОСОБА_7 отримав легкі тілесні ушкодження , що потягли за собою короткочасний розлад здоров’я строком вище 6 але не більше 21 дня.
Своїми діями ОСОБА_4 порушив пункти 1.3, 1.5, 2.3, 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху України.
В апеляціях:
- прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не оспорюючи доведеності вини ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого злочину, просить вирок скасувати у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону та постановити ухвалу про закриття кримінальної справи на підставі п. «в»ст. 1 Закону України «Про амністію у 2011 році».
- захисник просить вирок скасувати у зв’язку з однобічністю та неповнотою досудового і судового слідства, невідповідністю висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, та направити справу на додаткове розслідування. В обґрунтування апеляції посилається на те, що у справі достовірно не встановлено наявність у потерпілого ОСОБА_1 тілесних ушкоджень внаслідок ДТП; висновок судово-медичної експертизи від 26.03.2011 № 21/Д-2011 про визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень у ОСОБА_1 не може бути доказом у справі, оскільки експерт посилається на дані судово-медичного освідування ОСОБА_1 Окрім цього, судом не розглядалося питання про застосування Закону України «Про амністію у 2011 році».
В запереченні на апеляцію прокурора представник потерпілого ОСОБА_1 –ОСОБА_8 вказує, що апеляція має бути відхилена, оскільки застосування Закону України «Про амністію у 2011 році»здійснюється щодо осіб, кримінальні справи про злочини яких розглянуто, але вироки не набрали законної сили - за ініціативою суду або за заявою самої особи, її захисника чи законного представника.
В запереченні на апеляцію захисника ОСОБА_3 потерпілий ОСОБА_1 та його представник зазначають, що засуджений ОСОБА_4 в судовому засіданні вину свою у вчиненні злочину, а також цивільний позов визнав повністю. Судом справа розглядалася в порядку ч.3 ст.299 КПК України, при цьому було роз’яснено, що учасники процесу будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи та розмір цивільного позову в апеляційному порядку. Крім того вважають, що апеляція подана особою, яка не мала належних повноважень.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав свою апеляцію та заперечував проти апеляції захисника; думку потерпілого та його представника, які заперечували проти поданих апеляцій; думку захисника, який підтримав свою апеляцію та прокурора; думку засудженого, який в дебатах та останньому слові підтримав апеляцію захисника; перевіривши доводи апеляції та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляції прокурора та захисника не підлягають до задоволення з наступних підстав.
Висновок суду про доведеність винності засудженого у вчиненні зазначеного у вироку суду злочину відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.
Дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковані судом за ч.1 ст.286 КК України.
При призначенні покарання засудженому суд врахував тяжкість вчиненого злочину, особу засудженого, обставини, що впливають на покарання і вірно призначив покарання, яке відповідає вимогам ст.ст.50, 65 КК України.
Доводи апеляції прокурора про необхідність застосування щодо ОСОБА_4 Закону України «Про амністію у 2011 році»з підстав перебування на його утриманні неповнолітньої дитини не ґрунтуються на матеріалах справи, оскільки в них відсутні будь –які дані, які б підтвердили факт наявності на утриманні засудженого дитини щодо якої він не позбавлений батьківських прав.
Що стосується апеляції захисника, в якій він оспорює фактичні обставини справи, то суд першої інстанції розглянув вказану кримінальну справу в порядку ч.3 ст.299 КПК України, при цьому було роз’яснено, що учасники процесу будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи та розмір цивільного позову в апеляційному порядку. Засуджений в судовому засіданні свою вину та цивільні позови визнав повністю, а отже підстав для задоволення апеляції захисника судова колегія не вбачає.
Оскільки судове рішення являється законним, підстав для його зміни чи скасування не вбачається , то апеляції прокурора та захисника не підлягають до задоволення.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.365, 366 КПК України колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Київської області, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляції прокурора та захисника –залишити без задоволення.
Вирок Вишгородського районного суду Київської області від 24 жовтня 2011 року щодо ОСОБА_4 залишити без зміни .