Справа № 22-ц-1819/2011
Категорія 30
Головуючий у 1 інстанції Гайдич Р.М.
Суддя-доповідач Ясеновенко Л.В.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2011 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої Ясеновенко Л.В.,
суддів: Васильковського В.М., Матківського Р.Й.,
секретаря Возняк В.Д.,
з участю ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Городенківського районного суду від 11 серпня 2011 року,-
в с т а н о в и л а:
15.06.2011 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
В заяві зазначив, що 29.03.2011 року неповнолітні діти відповідачів викрали з його автомашини барсетку з документами, які (за виключенням посвідчення водія) 31.03.2011 року були йому повернуті бабусею ОСОБА_5, що підтверджено постановою про відмову у порушенні кримінальної справи.
Посилаючись на те, що відповідачі у добровільному порядку відмовляються відшкодувати вартість відновлення посвідчення водія, ОСОБА_2 просив стягнути вартість навчання у сумі 2800 грн., 106 грн. витрат по оплаті медичної довідки, 186 грн. витрат по оплаті тимчасового талону на право керування транспортними засобами та 319,50 грн. вартості посвідчення водія.
Крім того, позивач просив стягнути з відповідачів 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Городенківського районного суду від 11 серпня 2011 року у задоволенні позову відмовлено.
У апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду. Позивач вважає помилковим висновок суду про те, що у нього раніше не було посвідчення водія категорії А,В,С,D,Е. Судом безпідставно було відмовлено йому у задоволенні клопотання про долучення до матеріалів справи копії особової карточки водія, якою підтверджується наявність у нього зазначених категорій.
Крім того, судом не було враховано того, що вина неповнолітніх дітей відповідачів у викраденні з його автомобіля барсетки з документами доведена постановою про відмову у порушенні кримінальної справи, поясненнями очевидців та розписками відповідачів про зобов’язання добровільно відшкодувати витрати по відновленню посвідчення водія.
ОСОБА_2 також вважає, що суд безпідставно відмовив йому у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди. При цьому суд не дав оцінки тій обставині, що він за відсутності посвідчення водія не має права керувати належними йому транспортними засобами.
На підставі вищенаведеного ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
В судовому засіданні ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав з мотивів, наведених у ній.
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 апеляційну скаргу не визнали.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 не подав доказів того, що у нього було посвідчення водія та що таке посвідчення знаходилось у барсетці разом з іншими документами на транспорті засоби. Суд також дійшов до висновку про відсутність доказів заподіяння позивачу моральної шкоди, оскільки ОСОБА_2 не довів яким чином відсутність посвідчення водія позбавило його заробітку.
Однак, з таким висновком суду погодитись не можна.
Встановлено, що 29.03.2011 року неповнолітні ОСОБА_5 та ОСОБА_7 викрали з належного ОСОБА_2 автомобіля барсетку з документами, а саме технічний паспорт на автомобіль ЗІЛ, д.н.з. НОМЕР_1, доручення та страховий поліс на даний автомобіль, технічний паспорт на автомобіль Москвич 2140, д.н.з. НОМЕР_2, доручення та страховий поліс на даний автомобіль, а також посвідчення водія на прізвище ОСОБА_2 Вищезазначені документи, крім посвідчення водія, були повернуті позивачу ОСОБА_8 – бабусею ОСОБА_5
Вищенаведене підтверджено постановою від 08.04.2011 року про відмову у порушенні кримінальної справи.
Також встановлено, що відповідачі були притягнуті до адміністративної відповідальності за ст.184 КУпАП.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 31.03.2011 року відповідачі власноручно написали розписки про зобов’язання відшкодувати позивачу вартість відновлення посвідчення водія (а.с. 8,9).
При таких обставинах справи колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Вирішуючи питання про визначення розміру відшкодування матеріальної шкоди, колегія суддів виходить з того, що відповідно до вимог п.29 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого Постановою КМ України від 08.05.1993 р. № 340 (з наступними змінами) видача дубліката посвідчення водія замість втраченого у зв'язку із крадіжкою, стихійним лихом, пожежею, повінню тощо, якщо це підтверджено відповідними документами, проводиться без складення іспитів.
На період оформлення дубліката посвідчення водія видається тимчасовий талон на право керування транспортним засобом відповідної категорії на два місяці.
Згідно відповіді УДАІ УМВС України в Івано-Франківській області вартість відновлення посвідчення водія становить 505,50 грн., з яких -186 грн. вартість тимчасового талона та 319,50 грн. вартість дубліката посвідчення водія.
Таким чином позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди підлягають до часткового задоволення. З відповідачів на користь позивача слід стягнути 505,50 грн. вартості відновлення посвідчення водія.
Колегія суддів також вважає, що ОСОБА_2 заподіяна моральна шкода, оскільки у зв’язку з викраденням посвідчення водія був порушений звичний спосіб його життя, йому необхідно було докладати додаткових зусиль для захисту своїх прав та відновлення втраченого документу. При таких обставинах сума 1000 грн. буде достатньою компенсацією його моральних переживань.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.309 ЦПК однією з підстав для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.
Враховуючи вищенаведене, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Городенківського районного суду від 11 серпня 2011 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь ОСОБА_2 505 (п’ятсот п’ять) грн. 50 коп. вартості відновлення посвідчення водія, 1000 (тисячу) грн. на відшкодування моральної шкоди, 51 грн. судового збору та 120 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ.
В решті позову відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з часу набрання ним законної сили.
Судді: Л.В. Ясеновенко
В.М. Васильковський
Р.Й. Матківський