Справа №1-40/2007р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2007 року                                                                      смт. Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді Міщенка Г.В.,  при секретарі Михалюк СІ.,  за участю прокурора Березнегуватського району Миколаївської області Корженко CO.,  розглянувши у відкритоу судовому засіданні в приміщення суду кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженця смт. Березнегуватого Миколаївської області,  українця,  громадянина України,  освіта неповна середня (9 класів),  не одруженого,  маючого на утриманні неповнолітню дитину,  військовозобов'язаного,  не працюючого,  раніше судимого,  проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,  в скоєні злочину,  передбаченого ч.2  ст. 389 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Вироком Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 13 червня 2006 року ОСОБА_1 засуджений по ч.1  ст. 185 КК України до 1 (одного) року позбавлення волі.

Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 08 серпня 2006 року вирок Березнегуватського районного суду змінено і остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді виправних робіт за місцем роботи строком 1 (один) рік,  з відрахуванням із суми заробітку в доход держави десять відсотків.

ОСОБА_1,  після вступу вироку в законну силу,  ЗО серпня 2006 року був ознайомлений з порядком відбування покарання у виді виправних робіт. Тричі попереджався інспектором кримінально-виконавчої інспекції про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання. Однак умисно ухилився від покарання.

Так,  06 листопада 2006 року отримавши направлення,  до Березнегуватського районного центру зайнятості для працевлаштування не з'явився,  самостійно не працевлаштувався,  про наслідки працевлаштування кримінально-виконачу інспецію не повідомив,  шляхом бездіяльності свого обов'язку не виконав,  чим порушив нормальну діяльність органів кримінально-виконавчої системи,  які забезпечують виконання вироку.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у скоєні злочину,  передбаченого ч.2  ст. 389 КК України,  визнав повністю. Суду пояснив,  що дійсно засуджений до 1 (одного) року виправних робіт. Після вступу рішення суду в законноу силу не працевлаштувався. Вирок суду не виконав,  оскільки не зміг знайти роботу.

Вина підсудного підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні

доказів.

· протоколом огляду від 16 травня 2007 року,  в процесі якого оглянута особова справи засудженого ОСОБА_1 (а.с.  23-26 ).

· копією підписки про ознайомлення ОСОБА_1 з порядком відбування покарання у виді виправних робіт (а.с.  28 ).

· копіями попереджень ОСОБА_1 про порушення порядку та умов відбування покарання від 06.10.2006 p.,  30.10.2006 p.,  06.11.2006 p.,  09.11.2006 p.,  згідно яких засуджений ознайомлений про можливість притягнення його до кримінальної відповідальності (а.с.  30-32,  34 ).

· копією направлення ОСОБА_1 до Березнегуватського районного центу зайнятості для працевлаштування (а.с.  33 ).

· копією листа заступника директора районного центру зайнятості від 21.11.2006 p.,  відповідно до якого ОСОБА_1 з питань працевлаштування до центру зайнятості не звертався,  на обліку не перебуває (а.с.  35 ).

· показаннями свідка ОСОБА_2,  старшого інспектора підрозділу кримінально-виконавчої інспекції,  яка в судовому засіданні показала,  що до неї на виконання надійшов вирок Березнегуватського районного суду та ухвала Апеляційного суду Миколаївської області,  які вступили в законну силу,  стосовно ОСОБА_1,  який був засуджений до одного року виправних робіт. Наступного дня ОСОБА_1 встановлені дні явки для реєстрації,  він був ознайомлений з порядком відбування покарання. На момент постановки на облік ОСОБА_1 не працював. Незважаючи на неодноразові попередження,  засуджений постійно ухилявся від працевлаштування. 06 листопада 2006 року ОСОБА_1 було видано направлення до Березнегуватського центру зайнятості для постановки його на облік з метою працевлаштування. Однак ОСОБА_1 умисно до центру зайнятості не звернувся і в грудні 2006 року виїхав за межі України.

· показаннями свідка ОСОБА_3,  приватного підприємця,  яка в судовому засіданні показала,  що на початку серпня 2006 року до неї звернувся ОСОБА_1 з проханням працевлаштуватися. Вона погодилась і прийняла його на роботу охоронцем.  ОСОБА_1 працював декілька днів,  а потім попросив видати йому характеристуку з метою підтвердження факту його роботи. 07 серпня 2006 року вона склала і видала характеристику,  після чого ОСОБА_1 на роботу не вийшов.

· показаннями свідка ОСОБА_4,  приватного підприємця,  який в судовому засіданні показав,  що в листопаді 2006 року до нього звернулася інспектор кримінально-виконавчої інспекції Вовк Г.Я. з проханням працевлаштувати ОСОБА_1. Він не погодився,  оскільки знав,  що ОСОБА_1 характеризується з негативної сторони.

Вину ОСОБА_1 суд знаходить доведеною.

Бездіяльність підсудного суд кваліфікує за ч.2  ст. 389 КК України,  тобто ухилення від відбування виправних робіт особою,  засудженою до цього покарання.

Призначаючи покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину,  що є злочином невеликої тяжкості,  дані про особу підсудного,  який характеризується негативно,  стан його здоров'я та перебування на обліку у лікаря нарколога,  знаходження на утриманні неповнолітньої дитини,  невідбуте покарання за попереднім вироком,  відсутність обставин,  які пом'якшують покарання та обставин,  які обтяжують покарання.

Керуючись  ст.  ст. 323,  324 КПК України,  суд,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєні злочину,  передбаченого ч.2  ст. 389 КК України та призначити йому покарання у вигляді арешту строком на 3 (три ) місяців.

На підставі  ст. 71 КК України остаточно призначити ОСОБА_1 покарання за сукупністю вироків,  а саме останного вироку та вироку від 13 червня 2006 року,  зміненого ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 08 серпня 2006 року,  частково приєднавши невідбуту частину покарання за попереднім вироком (1 (один) рік виправних робіт,  з відрахуванням із суми заробітку в доход держави десяти відсотків,  що згідно  ст. 72 КК України складає 121 днів арешту або 4 місяців) у виді арешту,  строком на 6 (шість) місяців.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 - змінити з підписки про невиїзд на взяття під варту із зали суду.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 17 липня 2007 року.

Речові докази по справі,  а саме особову справу на засудженого ОСОБА_1 повернути в кримінально-виконавчу інспецію Березнегуватського підрозділу.

На вирок суду участниками процесу на протязі 15 діб після його проголошення може бути подана апеляція до апеляційного суду Миколаївської області через Березнегуватський районний суд Миколаївської області,  а засудженим в той же термін з моменту вручення йому копії вироку.