Справа № 2 -1910\2007 року

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

23 серпня 2007 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі: головуючого - судді Кихтюка P.M.

при секретарі                 Мелих Л.В.

з участю представника позивача Колтонюка Ю.В.

відповідача                     ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом закритого акціонерного товариства "Український мобільний зв'язок" до ОСОБА_1про стягнення заборгованості за надані послуги мобільного зв'язку пені та штрафу,

ВСТАНОВИВ:

29 січня 2007 року в суд звернулось закрите акціонерне товариство "Український мобільний зв"язок" (далі - ЗАТ "УМЗ") з позовом до ОСОБА_1про стягнення заборгованості за надані послуги мобільного зв'язку пені та штрафу.

Свій позов мотивує тим, що між ним та відповідачем по справі 14.12.2005 р. було укладено договір про надання послуг мобільного зв'язку НОМЕР_1 і відповідачу був наданий особовий рахунок - НОМЕР_2 на підставі якого мали здійснюватись розрахунки за надані послуги.

Відповідач зобов'язався щомісячно сплачувати абонентську плату, згідно рахунків, виставлених позивачем, відповідно до умов заключеного між ними договору.

Сторонами була укладена додаткова угода, відповідно до якої припинення дії Основного договору не звільняє сторони від належного виконання зобов»язань, що виникли до такого припинення. При достроковому припиненні договору відповідач сплачує договірну санкцію в розмірі 2,19 грн. за кожен день, що залишився до закінчення терміну основного договору, починаючи з дня його припинення його дії. Згідно розрахунку сума договірної санкції становить 1046,82 грн.

За період з грудня 2005р. по липень 2006р.відповідачу було надано послуг зв»язку на суму 254 грн. 57 коп. Відповідачем було оплачено лише 149,00 грн., решта в сумі 115,34 не оплачено.

Відповідно до п. 4.2 Основного договору за несвоєчасну оплату рахунків абонент сплачує пеню, яка згідно розрахунку становить 5,57 грн.

Крім того, відповідно до п.Ю ст.1, п.9 ст.2, п.11 ст.4 Закону України "Про збір на обов"язкове державне пенсійне страхування" відповідач повинен сплатити 6 % , а з 01.08.2005р. у розмірі 7,5% пенсійного збору від вартості наданих послуг стільникового радіотелефонного зв"язку, що становить, відповідно до розрахунку підприємства, - 6 грн. 12 коп.

Враховуючи наведене, просить стягнути в користь підприємства 115 грн. 34 коп. основного боргу, 5 грн. 57 коп. - пені, 6 грн. 12 коп. - пенсійного збору, 1046 грн. 82 коп. -штрафу, а також покласти на відповідача судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов повністю із зазначених у ньому підстав та просив його задовольнити.

2

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав. Суду пояснив, що в нього зник телефон, про що він повідомив позивача, а тому в задоволенні позову просить відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач не представив суду доказів та не довів, що в нього дійсно викрали телефон, і він про це повідомив позивача. А тому суд приходить до висновку, що відповідач згідно умов договору повинен нести відповідальність.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення зобов'язання.

В судовому засіданні встановлено, що між позивачем та відповідачем 14.12.2005 р. був укладений договір про надання послуг мобільного зв'язку за НОМЕР_1 (а.с.5-6) та додаткова угода (а.с.7) і відповідачу було надано особовий рахунок - НОМЕР_2 на підставі якого він повинен був здійснювати розрахунки за надані послуги.

Згідно вказаного договору та Правил користування мережами стільникового зв'язку ЗАТ «УМЗ», відповідач зобов'язаний сплачувати абонентську плату в строк до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до умов додаткової угоди при відмові абонента від умов основного договору або коли його дія припиняється у зв'язку з несплатою абонентом наданих йому послуг зв'язку, то останньому нараховується договірна санкція в розмірі 2,19 грн. за кожен день, що залишився до закінчення строку дії договору з дня відмови або припинення дії.

Через невиконання умов договору відповідачем стосовно оплати послуг, термін його дії був припинений позивачем (а.с.       ).

Із розрахунку ціни позову вбачається, що за період дії договору у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за надані послуги зв'язку в розмірі 115 грн. 34 коп. (а.с.4), а тому вказана сума коштів підлягає стягненню в користь позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 ЗУ " Про телекомунікації^-" у разі затримки плати за надані послуги споживачі сплачують пеню, яка згідно розрахунку становить 5 грн. 57 коп. і підлягає стягненню в користь позивача.

Крім того, за період дії даного договору відповідач не сплатив збір на обов"язкове державне пенсійне страхування, який згідно розрахунку позивача, становить 6 грн. - 12 коп., і підлягає стягненню в користь позивача.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Статтею 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

А тому, враховуючи вищенаведене та зважаючи, що розмір договірної санкції -1046,82 грн. значно перевищує розмір основної заборгованості за наданні послуги зв'язку, що становить 115,34 грн., суд приходить до висновку, що з відповідача слід стягнути в користь позивача договірну санкцію в розмірі 115 грн. У стягненні решти суми договірної санкції з наведених підстав слід відмовити.

Крім цього, підлягають до задоволення вимоги позивача про відшкодування відповідачем понесених позивачем судових витрат в розмірі 81 грн., з яких 51 грн. - судового збору (державного мита) та 30 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Керуючись ст.ст. 10,11,58,60,209,213,214,215 ЦПК України, ст.ст. 526, 546, 549, 551 ЦК України, ч. 2 ст. 36 Закону України " Про телекомунікації" суд,-

3

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1в користь закритого акціонерного товариства "Український мобільний зв"язок" - 115 (сто п'ятнадцять) грн. 34 коп. - основного боргу, 5 (п'ять) грн. 57 коп. - пені, 6 (шість) грн. 12 коп. - пенсійного збору та 115 (сто п'ятнадцять) грн. - договірної санкції, а всього 242 (двісті сорок дві) грн. 03 коп.

Стягнути з ОСОБА_1в користь закритого акціонерного товариства "Український мобільний зв"язок" 81 (вісімдесят одну) грн. - судових витрат.

В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.