справа №2-4760/2007
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 серпня 2007 року Луцький міськрайонний суд Волинської
області у складі: головуючого-судді Кухтея Р.В.
при секретарі- Яблончук Л.Б.
з участю представника позивача- Ульчанка Б.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Боголюбської сільської ради про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Боголюбської сільської ради про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно. Покликається на те, що придбав земельну ділянку уАДРЕСА_1 для будівництва житлового будинку. В 2005-2006 роках без відповідних дозволів він здійснив будівництво будинку з надвірними спорудами. Проведене самочинне будівництво відповідає державним будівельним, санітарним і пожежним нормам, не порушує прав суміжних користувачів, у зв'язку з цим, просить суд визнати за ним право власності на самочинне будівництво, а саме : житловий будинок, літню кухню-сауну та гараж по АДРЕСА_1
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, зазначених в позовній заяві, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача Боголюбської сільської ради в судове засідання не з'явився, попередньо подав суду заяву , в якій просив справу слухати у його відсутності, позов визнав повністю.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши представлені по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.
Згідно ст.376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
В судовому засіданні встановлено, що на праві власності ОСОБА_1 належить земельна ділянка площею 0.2080 га в АДРЕСА_1, що стверджується актом на право власності на земельну ділянку (а.с.5).
Згідно технічного паспорта від 16 квітня 2007 року вбачається що в АДРЕСА_1 здійснено будівництво житлового будинку загальною площею 139,7 кв. м., житловою 68,1 кв. м. (а.с.8-12).
Згідно експертного висновку про відповідність самочинного будівництва житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами від 15 травня 2007 року в АДРЕСА_1 встановлено, що технічний стан самовільного будівництва житлового будинку, літньої кухні - сауни, гаража по вул..польовій,4 в АДРЕСА_1 в цілому задовільний, будівництво здійснено без порушення державних, будівельних, санітарних і пожежних норм та правил (а.с.6-7).
Згідно листа ГУ МНС України у Волинській області встановлено погодження протипожежних відстаней від індивідуального житлового будинку та господарських
2
споруд по АДРЕСА_1(а.с.13). Згідно листа Луцької санітарно-епідеміологічної станції погоджено самовільну добудову (а.с.14).
Таким чином, оцінивши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що оскільки самочинне будівництво будинку НОМЕР_1 з надвірними спорудами поАДРЕСА_1 відповідає вимогам ДНБ, не порушує прав інших осіб, а тому за ОСОБА_1 слід визнати право власності на самочинне будівництво нерухомого майна, а саме: житловий будинок ОСОБА_1літню кухню-сауну та гараж в АДРЕСА_1
Керуючись ст. ст.3, 10, 12, 57, 60, 208, 209, 215, 218 ЦПК України, на підставі ст.ст. 376, 392, 398, ЦК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на самочинне будівництво нерухомого майна, а саме: житловий будинок ОСОБА_1літню кухню-сауну, гараж вАДРЕСА_1
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення протягом десяти днів з дня його проголошення та подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили протягом десяти днів з дня його проголошення, якщо не буде подана заява про апеляційне оскарження. Якщо буде подана заява про апеляційне оскарження, рішення набирає законної сили протягом двадцяти днів, якщо не буде подана апеляційна скарга. Якщо буде подана апеляційна скарга, рішення набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.