Справа № 22-ц-1774/2011
Категорія 27
Головуючий у 1 інстанції Горейко М.Д
Суддя-доповідач Ясеновенко Л.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2011 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої Ясеновенко Л.В.,
суддів: Васильковського В.М., Матківського Р.Й.,
секретаря Юрків І.П.,
з участю представника ПАТ «Брокбізнесбанк»,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ПАТ «Брокбізнесбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду від 30 травня 2011 року, -
в с т а н о в и л а:
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 30 травня 2011 року задоволено позов ПАТ «Брокбізнесбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Брокбізнесбанк» 367014,01 грн. заборгованості за договором кредитної лінії, 1700 грн. судового збору та 120 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.
У апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на незаконність рішення суду. Він зазначає, що судом не було враховано того, що на момент укладення договору кредитної лінії №4127 від 07 березня 2008 року він перебував у шлюбі і згоди дружини на укладення кредитного договору та договору застави рухомого майна подружжя не було отримано, що суперечить ст. 63, ч.1 ст. 65 СК України.
Судом також не було враховано того, що наявність у банку генеральної ліцензії не надає йому права на здійснення валютних операцій, які згідно ст.5 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» мають проводитись лише на підставі індивідуальної ліцензії Національного банку України.
Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про місце і час розгляду справи.
Представник ПАТ «Брокбізнесбанк» апеляційну скаргу не визнав.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 07 березня 2008 року між АБ «Брокбізнесбанк» та ОСОБА_2 укладено договір кредитної лінії №4127 на суму 39600 доларів США строком на 18 місяців з процентною ставкою за користування кредитом 18% річних та кінцевим терміном погашення кредиту 07 вересня 2009 року.
Встановлено, що ОСОБА_2 не виконував умови договору щодо повернення кредитних коштів та відсотків за користування кредитом, у зв’язку з чим станом на 03.06.2010 року утворилась заборгованість на суму 46307,41 доларів США, що в гривневому еквіваленті на день звернення з позовом до суду становить 367014,01 грн., з якої 39600 доларів США заборгованості за кредитом, 6707,41 доларів США відсотків за користування кредитом.
При таких обставинах справи суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Посилання відповідача на те, що дружиною не було дано згоди на укладення кредитного договору та договору застави рухомого майна подружжя спростовується копією заяви ОСОБА_3 від 07.03.2008р. про згоду на укладення договору застави, посвідченою приватним нотаріусом ОСОБА_4
Доводи апеляційної скарги про те, що позивач не мав індивідуальної ліцензії Національного Банку України на право здійснення валютних операцій, а отже не вправі був надавати кредит в іноземній валюті, не заслуговують на увагу.
Підпункт "в" п. 4 ст. 5 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» передбачає наявність індивідуальної ліцензії на надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі.
На даний час законодавець не визначив межі термінів і сум надання або одержання кредитів в іноземній валюті. Відповідно до п.1.5 Положення про порядок видачі НБУ індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого постановою Правління НБУ від 14 жовтня 2004 р. № 483, використання іноземної валюти як засобу платежу без індивідуальної ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку на здійснення яких Національний банк видав банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями).
Таким чином, за відсутності нормативних умов для застосування індивідуального ліцензування щодо вказаних операцій, єдиною правовою підставою для здійснення банками кредитування в іноземній валюті згідно з вимогами статті 5 Декрету КМУ є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої у встановленому порядку.
Встановлено, що ПАТ «Брокбізнесбанк» має відповідну генеральну ліцензію та письмовий дозвіл Національного банку України на право здійснення кредитних операцій у іноземній валюті.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.ст.307, 308, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Івано-Франківського міського суду від 30 травня 2011 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Судді: Л.В. Ясеновенко
В.М. Васильковський
Р.Й. Матківський