УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

            Справа № 2-2637/11                    

Справа № 22-ц/491/335/12                                                          Головуючий в першій інстанції

Категорія - 48 (ІУ)                                                                    Попов В.В.

                                                                                    Доповідач – Михайлів Л.В.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем   України

24 січня 2012 року колегія суддів судової  палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в  складі:

головуючого судді -  Михайлів Л.В.

суддів -                       Митрофанової Л.В., Соколан Н.О.

при   секретарі -        Бондаренко І.В.

за участю: відповідача - ОСОБА_2 та його представника - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 18 жовтня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки на період її навчання та додаткової матеріальної допомоги, -

В С Т А Н О В И Л А :

          У липні 2011 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до                  ОСОБА_2 про стягнення аліментів на своє утримання на час навчання та додаткової матеріальної допомоги, посилаючись на те, що з 01 вересня 2010 року вона навчається на денному відділенні Криворізького коледжу Національного авіаційного університету за контрактом й потребує матеріальної допомоги батьків, а відповідач, як батько, відмовляється надавати таку допомогу добровільно. Крім того, вона хворіє на туберкульоз, потребує періодичного стаціонарного лікування.

          Просила суд стягнути з відповідача на свою користь аліменти в розмірі 500 грн. щомісячно на своє утримання з 12.07.2011 року і до закінчення нею навчання – до 30.06.2013 року, а також щомісячно матеріальну допомогу в розмірі 250 грн. до повного її одужання.

          Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 18 жовтня 2011 року, описку в якому виправлено ухвалою того ж суду від 01 грудня 2011 року, позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на її утримання  у твердій грошовій сумі в розмірі 300 грн. з усіх видів доходу ОСОБА_2  щомісяця, починаючи стягнення з 12.07.2011 року і до припинення ОСОБА_4 навчання.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4  додаткові витрати в розмірі 125 грн. щомісяця і до її повного одужання.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 51 грн. та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення суду допущено до негайного виконанню в межах суму платежу за один місяць.

          В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про стягнення з нього аліментів на користь позивача щомісячно в розмірі 250 грн. до закінчення донькою навчання, посилаючись на те, що суд не врахував в повній мірі його заперечень щодо неможливості сплачувати аліменти, оскільки він створив іншу сім’ю, в нього народилася донька –                     ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Не погоджується відповідач із висновком суду першої інстанції про стягнення з нього додаткових витрат у відповідності до ст. 185 СК, оскільки такі витрати стягуються на дитину, а не на повнолітню особу, якою є позивач.

          Справа розглядається за відсутності позивача ОСОБА_4, належним чином повідомленої про розгляд справи, що підтверджено її матір’ю, яка з’явилась в судове засідання й повідомила про знаходження доньки в лікарні, надавши висновок ВКК  № 30 від 23.01.2012 року, та можливість розгляду справи за її відсутності.

          Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів   апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню  з наступних підстав.

          Судом встановлено, що ОСОБА_2 є рідним батьком ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про її народження.

З 01 вересня 2010 року ОСОБА_4 навчається на денному відділенні Криворізького коледжу Національного авіаційного університету за контрактом, строк навчання закінчується 30.06.2013 року.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив зі здатності відповідача сплачувати аліменти на утримання доньки в розмірі 300 грн. щомісячно, а також додаткових витрат до повного її одужання в розмірі 125 грн. щомісяця.

Проте, колегія суддів не може повністю погодитися з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і дійшов вірного висновку про зобов’язання батька утримувати повнолітню доньку, яка продовжує навчання і у зв’язку з цим потребує матеріальної допомоги, що відповідає положенням ст. 199 СК України.

Визначаючи, що стягненню з відповідача на користь позивача, підлягають  аліменти  у твердій грошовій сумі в розмірі 300 грн., суд першої інстанції в повній мірі врахував вимоги ч.ч.1, 2 ст. 200 СК України. У зв’язку з чим спростовуються доводи апеляційної скарги відповідача про неврахування судом його матеріального та сімейного стану при визначенні розміру аліментів.

Крім того, колегія суддів також враховує й той факт, що в суді апеляційної інстанції відповідач погодився із розміром стягнутих аліментів.  

Разом з тим, колегія суддів не може погодитися з рішенням суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача на користь позивача додаткових витрат, викликаних її хворобою з підстав, передбачених ст. 185 СК України.

Із матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини виникли з приводу надання утримання батьком своїй повнолітній доньці.

Статтею  201 СК України визначено, що до відносин між батьками і повнолітніми дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми ст.ст.187, 189-192 і 194-197 СК України.   

Стаття 185 СК України, якою врегульовано відносини з приводу участі батьків у додаткових витратах на неповнолітню дитину, до зазначеного переліку не входить, а тому її норми до правовідносин з приводу утримання батьками повнолітніх дітей не можуть бути застосовані.   

За таких обставин, колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції не було підстав стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 додаткові витрати в сумі 125 грн.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду в частині задоволення позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення додаткової матеріальної допомоги – скасуванню з підстав, передбачених п.п.3, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України у зв’язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи, та порушенням норм матеріального права з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позову.

В іншій частині рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права й підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п.3, п.4 ч.1 ст. 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

          Апеляційну  скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення  Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 18 жовтня 2011 року  в частині задоволення позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення додаткової матеріальної допомоги в розмірі 125 грн. щомісяця до повного одужання - скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення.

Відмовити ОСОБА_4 в задоволенні позову до ОСОБА_2 про стягнення додаткової матеріальної допомоги.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:   

Судді: