ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
"17" жовтня 2006 р. | справа № 20-5/084-10/055-2/058 |
За позовом | акціонерного товариства із спрощеною системою управління “FRANSOV S.A.S” |
до відповідачів: | - державного підприємства "Севастопольське управління океанічного риболовства"; - державного підприємства “Рибпром”; - закритого акціонерного товариства “Севастопольська рибодобувна компанія” |
про | визнання недійсним договору купівлі-продажу морського транспортного засобу БАТМ “Григорій Ковтун” |
та за зустрічним позовом | державного підприємства "Севастопольське управління океанічного риболовства" |
до | акціонерного товариства із спрощеною системою управління “FRANSOV S.A.S” |
про | визнання припиненими зобов’язань по договорах застави |
за участю прокурора міста Севастополя
Суддя Шевчук Н.Г.
Представники:
прокурор –Шульга А.М., посвідчення № 438 від 20.02.2006;.;
від позивача –не з’явився;
від Державного підприємства “Севастопольське управління океанічного риболовства - не з’явився;
від Державного підприємства “Рибпром” –не з’явився;
від ЗАТ “Севастопольська рибодобувна компанія” –Бєлов А.О., довіреність № 060105/2 від 05.01.2006.
СУТЬ СПОРУ:
Акціонерне товариство із спрощеною системою управління “FRANSOV S.A.S” (далі –АТ “FRANSOV S.A.S”) звернулося до суду з позовом до державного підприємства ”Севастопольське управління океанічного риболовства” (далі –ДП СУОР”) та державного підприємства “Рибпром” (далі –ДП “Рибпром”) про визнання у порядку статті 48 Цивільного кодексу УРСР в редакції 1963 року недійсною угоди купівлі-продажу морського транспортного засобу БАТМ “Григорій Ковтун”, укладеної 18.02.2003 відповідачами, та зобов’язання ДП “Рибпром” повернути ДП СУОР” зазначене судно.
В обґрунтування позовних вимог АТ “FRANSOV S.A.S” посилається на те, що відчуження названого судна ДП СУОР” на користь ДП “Рибпром” здійснене в порушення вимог статті 17 Закону України “Про заставу” і є незаконним, оскільки це судно перебувало у заставі у АТ “FRANSOV S.A.S” згідно договору застави від 22.05.2001, і останнім згода на його відчуження не була надана.
ДП СУОР” проти позову заперечує (т. 1 арк. с. 29) і 08.05.2003 звернулось до господарського суду із зустрічним позовом до АТ “FRANSOV S.A.S”, в якому просить визнати припиненими заставні зобов’язання ДП СУОР” по договорах застави від 22.05.2001 реєстрові номери 1232, 1234 та зобов’язати ДП “Інформаційний центр” Мінюсту України виключити з реєстру записи №№ 955-415, 955-416 про заставу суден “Г.Ковтун” і “А.Ганькевич” на користь позивача (т. 1 арк. с. 32-33).
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 27.05.2003, залишеною без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.07.2003, на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України первісний та зустрічний позови залишені без розгляду (т. 1, арк.. с. 71-72, 97-98).
За результатами розгляду касаційної скарги АТ “FRANSOV S.A.S” постановою Вищого господарського суду України від 20.01.2004 зазначені судові рішення скасовані, справа передана на розгляд до господарського суду міста Севастополя (т. 1 арк. с. 121-124).
У процесі розгляду спору ДП СУОР” у порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України змінило позовні вимоги і просить визнати недійсними Договір від 10.05.2001 про визнання боргу та Договір застави транспортного засобу –судна “Григорій Ковтун” від 22.22.05.2001 реєстровий номер 1232 (т. 2 арк. с. 56-58).
Заявлене 12.12.2005 представниками АТ “FRANSOV S.A.S” і ДП СУОР” клопотання про затвердження мирової угоди (т. 3 арк. с. 123-124) судом не розглядалось у зв’язку з відмовою ДП СУОР”, яка підписана Генеральним директором підприємства, від цього клопотання як такого, що підписане не уповноваженою особою (т. 3 арк. с. 142).
АТ “FRANSOV S.A.S” заявою від 12.12.2005 відмовився від позову і просить припинити провадження у справі на підставі пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України посилаючись на те, що у процесі розгляду спору з’ясувалось, що угода, яку АТ “FRANSOV S.A.S” просив визнати недійсною не укладалась, а рішенням господарського суду міста Києва від 23.06.2005 у справі № 32/205 наказ державного департаменту рибного господарства України № 207 від 07.12.2002 в частині передачі судна БАТМ “Григорій Ковтун” від ДП СУОР” до ДП “Севастопольська рибодобувна компанія” визнаний недійсним і ДП “Севастопольська рибодобувна компанія” зобов’язана повернути судно ДП СУОР” (т. 3 арк. с. 128-129).
Суд з урахуванням положень статті 66 Господарського процесуального кодексу України залишив без задоволення клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову (т. 1 арк. с. 23) у зв’язку з відсутністю обставин, які підтверджували б, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
АТ “FRANSOV S.A.S” повідомлявся господарським судом про дату, час та місце проведення судових засідань по справі у порядку, передбаченому Конвенцією “Про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах”, підписаною в Гаазі 15 листопада 1965 року.
Зокрема, Прохання про вручення на території республіки Франція ухвали господарського суду міста Севастополя від 07.02.2006, якою позивач зобов’язувався надати суду для огляду оригінали документів і відзив на зустрічний позов та призначене наступне судове засідання по справі на 14 год. 30 хв. 17.10.2006, направлене господарським судом міста Севастополя в Міністерство юстиції України 09.03.2006 і судові документи вручені позивачу 27.06.2006.
З дати направлення цієї ухвали суду сплинув термін, який є достатнім для цієї справи і становить більше шести місяців, а тому відповідно до статті 15 названої Конвенції суд вважає за можливе винести рішення у справі.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін суд
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі. Якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.
Заява АТ “FRANSOV S.A.S” від 12.12.2005 про відмову від позову і припинення провадження у справі на підставі пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України підписана представником АТ “FRANSOV S.A.S” Мартиновським Р.Ю., який відповідно до Доручення від 17.10.2005 уповноважений представляти інтереси товариства в українських судах будь-якої інстанції з усіма правами, які закон надає позивачу, скаржнику, відповідачу, третім особам (т. 4 арк. с. 126).
Частиною 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивачу надано право до прийняття рішення по справі відмовитися від позову.
З урахуванням викладеного та беручи до уваги, що позов АТ “FRANSOV S.A.S” також підписаний цією ж особою, суд вважає, що представник АТ “FRANSOV S.A.S” Мартиновський Р.Ю. має повноваження на відмову від позову.
За таких обставин суд вважає, що відмова АТ “FRANSOV S.A.S” від позову повинна бути прийнята, і провадження у справі в частині первісного позову підлягає припиненню на підставі пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Що стосується зустрічного позову, то він підлягає задоволенню виходячи з наступного.
22.05.2001 АТ “FRANSOV S.A.S” (заставодержатель) і ДП СУОР” (заставодавець) укладений договір застави реєстраційний № 1232, відповідно до якого в забезпечення виконання зобов’язань по Договору і Акту звірення б/н від 10.05.2001, укладеному АТ “FRANSOV S.A.S” і ДП СУОР”, останнім передане позивачу в заставу судно БАТМ “Григорій Ковтун” (т. 1 арк. с. 5-7).
Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного виконання Заставодавцем зобов’язання по Договору і Акту звірення б/н від 10.05.2001.
Відповідно до Договору від 10.05.2001 боржник ДП СУОР” визнав заборгованість перед кредитором АТ “FRANSOV S.A.S”, яка утворилася в результаті господарської діяльності сторін і станом на 01.05.2001 складає 974128,29 доларів США, що підтверджується Актом звірення взаєморозрахунків сторін від 10.05.2001 (т. 2 арк. с.63-64).
У цьому договорі сторони зазначили, що Боржник зобов’язується до 30.06.2001 оплатити Кредитору вказану заборгованість, а Кредитор зобов’язується до цієї дати не звертатись у судові чи інші компетентні органи будь-якої держави з метою звернення стягнення на судна, які належать Боржнику.
Відповідно до статті 151 Цивільного кодексу УРСР, який діяв на час укладення сторонами Договору застави від 22.05.2001 реєстраційний № 1232 та Договору від 10.05.2001
в силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як-от: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з договору або інших підстав, зазначених у статті 4 цього Кодексу.
Статтею 4 цього Кодексу визначено, що цивільні права і обов'язки виникають з підстав, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР, а також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов'язки. Відповідно до цього цивільні права і обов'язки виникають, зокрема, з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Як зазначено у Договорі від 10.05.2001, заборгованість ДП СУОР” перед АТ “FRANSOV S.A.S” утворилася в результаті господарської діяльності сторін і станом на 01.05.2001 складає 974128,29 доларів США, що підтверджується Актом звірення взаєморозрахунків сторін від 10.05.2001.
Акт звірення взаєморозрахунків сторін є бухгалтерським документом, який відображає облік операцій між суб’єктами господарювання, але не є доказом виникнення, наявності чи відсутності зобов’язань, і не підтверджує вчинення самих фінансово-господарських операцій.
Згідно частини 1 статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Договору від 10.05.2001 не є первинною угодою, з якої виникли права і обов’язки сторін. Цей договір не є доказом наявності боргу ДП СУОР” перед АТ “FRANSOV S.A.S”.
Окрім того, відсутність боргу ДП СУОР” перед АТ “FRANSOV S.A.S” у сумі 974128,29 доларів США, в забезпечення виконання якого були укладені договори застави від 22.05.2001 реєстраційні номери 1232 та 1234, встановлена постановою Вищого господарського суду України від 19.03.2002 у справі № 20-6/601 за позовом АТ “FRANSOV S.A.S” до ДП СУОР”, в касаційному перегляді якої відмовлено ухвалою Верховного Суду України від 06.06.2002 (т. 1 арк. с. 36-38).
З урахуванням викладеного факт відсутності такої заборгованості в силу положень частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України встановлений рішенням господарського суду касаційної інстанції під час розгляду справи за участю цих же сторін не потребує доведення при вирішенні спору у справі, що розглядається.
Таким чином, Договір від 10.05.2001 суперечить актам цивільного законодавства, які діяли на момент його укладення.
Відповідно до пункту 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою –третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до положень статті 203 Цивільного кодексу України такими загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема є:
- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;
- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;
- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;
- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
За таких обставин вимоги зустрічного позову про визнання Договору від 10.05.2001 є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 181 Закону України “Про заставу” заставою може бути забезпечена дійсна вимога. Застава може мати місце також щодо вимог, які можуть виникнути у майбутньому, за умови, якщо є угода сторін про розмір забезпечення заставою таких вимог.
Договір застави реєстраційний № 1232 від 25.05.2001 укладений в забезпечення виконання зобов’язань по Договору і Акту звірення б/н від 10.05.2001 у зв’язку з відсутністю такого зобов’язання та недійсністю Договору від 10.05.2001 також слід визнати недійсним з тієї підстави, що він укладений у суперечності з діючими на момент його укладення актами цивільного законодавства, зокрема Закону України “Про заставу”.
Відповідно до статті 236 Цивільного кодексу України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Керуючись статтями 49, 77, пунктом 4 частини 1 статті 80, статтями 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України суд
В И Р І Ш И В :
1. Прийняти відмову Акціонерного товариства із спрощеною системою управління “FRANSOV S.A.S” від позову і припинити провадження у справі в частині первісного позову
Акціонерного товариства із спрощеною системою управління “FRANSOV S.A.S” до державного підприємства ”Севастопольське управління океанічного риболовства” та державного підприємства “Рибпром” про визнання недійсною угоди купівлі-продажу морського транспортного засобу БАТМ “Григорій Ковтун”, укладеної 18.02.2003 відповідачами, та зобов’язання повернути судно.
2. Зустрічний позов задовольнити.
3. Визнати недійсним Договір застави реєстраційний № 1232 від 22.05.2001, укладений Акціонерним товариством із спрощеною системою управління “FRANSOV S.A.S” і державним підприємством ”Севастопольське управління океанічного риболовства”.
4. Визнати недійсним Договір б/н від 10.05.2001, укладений Акціонерним товариством із спрощеною системою управління “FRANSOV S.A.S” і державним підприємством ”Севастопольське управління океанічного риболовства”.
Суддя Н.Г.Шевчук
Рішення оформлено відповідно
до вимог ст. 84 Господарського
процесуального кодексу України
і підписано 17.10.2006.