СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-666/2011

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

04.11.2011   року                                                                           м. Свалява

Свалявський районний суд Закарпатської області в особі:

головуючого-судді                               Жиганської Н.М.

   при секретарі                                        Попович Є.В.

   з участю: представників позивача:     ОСОБА_1

                                                         ОСОБА_2

    відповідача:                                      ОСОБА_3

    представника відповідача                   ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Свалява справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про визнання правочину частково недійсним,

В С  Т  А  Н  О  В  И  В :

ОСОБА_5 звернулась в суд із позовом до ОСОБА_3 про визнання правочину частково недійсним.

В основу заявлених вимог позивачка посилається на те, що вона являється власником земельної ділянки та будинку АДРЕСА_1. Власником будинку № 27 та земельної ділянки до нього являється відповідач ОСОБА_3.

В минулому обидві земельні ділянки та будинки належали одній сім”ї —Шепездяк, які користувались спільним подвір”ям та колодязем, розташованим на спільному подвір”ї.

Відповідач ОСОБА_3 придбав даний будинок за договором купівлі-продажу. Крім будинку в договорі купівлі-продажу значились надвірні будови до будинку, сарай та вбиральня, однак шахтний колодязь в договорі не значиться. В оціночному ж акті, на підставі якого було укладено договір купівлі-продажу колодязь зазначений як окремий об”єкт. На даний час відповідач перекрив позивачці доступ до колодязя, яким користувались обидва власники будинків № 27 та 29. У зв”язку з тим, що позивачці стало відомо про те, що колодязь значиться в оціночному акті як окремий об”єкт тільки в 2010 році, вважає, що строк позовної давності нею не пропущено.

А тому, просить суд договір купівлі-продажу від 14.06.1986 року, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 про продаж-купівлю будинку АДРЕСА_2 визнати частково недійсним, виключивши із сводного оціночного акту до нього запис “колодязь”.

Колодязь і подвір”я, де розташований колодязь, залишити в спільному користуванні та зобов”язати ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_5 у користуванні водою та зняти замок із надстройки над колодязем.

В судовому засіданні представники позивача заявлені позовні вимоги підтримали, пояснили, що даним колодязем користувались шість поколінь родини позивачки. Однак у зв»язку з тим, що родина відповідача перекрила їм доступ до колодязя, позивачка все літо була без води. А тому просять суд позов задовольнити.

В судовому засіданні відповідач пояснив, що в зазначеному будинку проживають його діти, оскільки між домоволодіннями його та позивача не було чіткої межі, вони вирішили поставити огорожу. Позивачка ж заперечує щодо встановлення огорожі. Він не заперечує щодо забору води позивачкою. Просить в задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача заявлені позовні вимоги не визнала та  просить суд відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи суд приходить до слідуючого висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 було придбано цілий житловий будинок з належними до нього надвірними будовами, що стверджується договором купівлі-продажу від 14.06.1986 року, зареєстрованого в реєстрі за № 775.

В даному договорі зазначено, що житловий будинок в АДРЕСА_2, який придбаний ОСОБА_3розташований на земельній ділянці розміром 347 кв.м. На вказаній земельній ділянці розташований один одноповерховий валькований, критий черепицею будинок, жилою площею 20,4 кв.м., надвірні будови —3: сараї і убиральня.

Згідно оціночного акту складеного 20.07.1986 року по домоволодінню АДРЕСА_2, який належить ОСОБА_3 станом на 11.02.1983 року у будовах і спорудах на даному дворогосподарстві зазначено: житловий будинок (літ. А), чотири сараї (літ. Б, В, Г, Д), добудови (№ 1-2) та колодязь (№ 3).

Згідно короткої технічної характеристики на цей же будинок у будовах і спорудах на даному дворогосподарстві зазначено: житловий будинок (літ. А), три сараї (літ. Б, В, Д), уборна (літ. Г), добудови (№ 1-2) та колодязь (№ 3), фундамент бутовий иа покрівля - черепиця.

Власником земельної ділянки по АДРЕСА_1 являється ОСОБА_5, що стверджується державним актом на право власності на земельну ділянку виданим 08.12.2009 року відділом держкомзему у м. Свалява. Вона ж являється власником будинку, що розташований на зазначеній земельній ділянці, що стверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно  виданим 09.06.2008 року Свалявською міської ради та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданим КУП “Свалявське РБТІ” 10.06.2009 року.

Згідно акту № 42 складеного 20.07.2009 року комісією Свалявської міської ради по заяві ОСОБА_3 щодо розмежування спільного подвір”я між користувачами-сусідами ОСОБА_5та ОСОБА_3, комісією встановлено, що розмежування даної земельної ділянки не можливе, а тому комісія пропонує дотримуватись добросусідських відносин та використовувати дану земельну ділянку спільно між землекористувачами.

Актом № 51 від 09.09.2009 року комісією Свалявської міської ради запропоновано схему розподілу земельної ділянки та розміщення огорожі, з якою ОСОБА_3 та ОСОБА_5 погодилися.

Враховуючи, що в оціночному акті до договору купівлі-продажу від 14.06.1986 року значиться колодязь, а в самому договорі купівлі-продажу його не має, суд вважає, що колодязь повинен був виступати окретим об”єктом купівлі-продажу, а тому заявлений позов слід задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 60,  213-215 ЦПК України, ст. ст. 32, 376, 639 ЦК України, суд,

         Р  І  Ш  И  В :

Позов ОСОБА_5 задовольнити частково.

Виключити із сводного оціночного акту до договору купівлі-продажу будинку АДРЕСА_2 від 14.06.1986 року - запис "колодязь".

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Апеляційна  скарга  на  рішення  суду  подається протягом десяти днів з дня його проголошення.  Особи,  які брали  участь  у справі,  але  не  були  присутні  у  судовому  засіданні  під  час проголошення судового рішення,  можуть  подати  апеляційну  скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга на рішення Свалявського районного суду подається до апеляційного суду Закарпатської області через Свалявський районний суд.

ГОЛОВУЮЧИЙ:                                                     Н.М.ЖИГАНСЬКА