У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

24 листопада 2011 року м. Київ

Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Дербенцева Т.П. , розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від                 3 червня 2011 року та рішення апеляційного суду Тернопільської області від              22 вересня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, поділ майна подружжя та стягнення аліментів,

в с т а н о в и в:

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 03 червня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково, розірвано шлюб між нею та ОСОБА_2, стягнуто з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку ОСОБА_2, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 20 липня 2009 року до досягнення дитиною повноліття, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 половину вартості автомобіля «Honda CR-V» в сумі 68659 гри. 87 коп., половину вартості причепа для перевезення водних мотоциклів в сумі 4000 грн.,  половину вартості коштів за систему відеоспостереження, встановлену в магазині побутової техніки «Каприз» в сумі 3580 грн. 36 коп., а всього 76240 грн. 23 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Тернопільської області від 22 вересня              2011 року, рішення Тернопільського міськрайонного суду від 03 червня                 2011 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 половини вартості коштів за систему відеоспостереження встановлену в магазині побутової техніки «Каприз» в сумі 3580 гри. 36 коп. скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким відмовлено в стягненні зазначеної суми. Рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з  20 липня 2009 року до досягнення дитиною повноліття змінено та доповнено цю частину рішення словами: «зарахувавши ОСОБА_2 у сплату аліментів, сплачені у 2009 році - 1200 грн., сплачені у 2010 році - 3600 гри., сплачені у 2011 році - 2000 грн.». В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 порушує питання про скасування рішення судів першої та апеляційної інстанції, ухвалення рішення про відмову в задоволені позову, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

    У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.    

    Із матеріалів касаційної скарги, оскаржуваних рішень вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначених  рішень.

Керуючись п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України,

у х в а л и в:

Відмовити ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 3 червня 2011 року та рішення апеляційного суду Тернопільської області від 22 вересня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, поділ майна подружжя та стягнення аліментів.

Додані до скарги матеріали повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

суддя Вищого спеціалізованого

суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ                         Т.П.Дербенцева