У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

21 грудня 2011 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Пшонки М.П.,

суддів: Леванчука А.О., Макарчука М.А.,

Матвєєвої О.А., Писаної Т.О.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до служби автомобільних доріг в Запорізькій області, третя особа – Жовтнева районна виконавча дирекція Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, про виплату допомоги по тимчасовій втраті працездатності за касаційною скаргою служби автомобільних доріг в Запорізькій області на рішення апеляційного суду Запорізької області від 5 серпня 2011 року,

в с т а н о в и л а:

У грудні 2010 року ОСОБА_6 звернувся до суду із вищезазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що він працював у відповідача на посаді заступника начальника з експлуатації автомобільних доріг. Постановою слідчого прокуратури Запорізької області від 21 вересня 2010 року його було відсторонено від займаної посади. Позивачем на адресу адміністрації підприємства було направлено листи непрацездатності за період з 22 вересня 2010 року до 2 жовтня 2010 року включно, з 5 жовтня 2010 року до 22 жовтня 2010 року включно, з 25 жовтня 2010 року до            12 листопада 2010 року включно з метою отримати допомогу по тимчасовій непрацездатності, проте відповідач відмовився від виплати допомоги. Посилаючись на ці обставини, ОСОБА_6 просив визнати таке рішення відповідача незаконним, зобов’язати його провести виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності за вищезазначеними лікарняними листами.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14 червня         2011 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 5 серпня 2011 року рішення районного суду змінено, позов ОСОБА_6 задоволено частково. Зобов’язано службу автомобільних доріг в Запорізькій області провести виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності за лікарняними листами з 22 вересня 2010 року до 2 жовтня 2010 року, з 5 жовтня 2010 року до 19 жовтня 2010 року. У решті – рішення суду залишено без змін.

    У касаційній скарзі служба автомобільних доріг в Запорізькій області просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свої доводи порушенням апеляційним судом норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Ухвалені у справі судові рішення не відповідають зазначеним вимогам закону.

Судом установлено, що постановою слідчого прокуратури Запорізької області від 21 вересня 2010 року ОСОБА_6 було відсторонено від займаної посади заступника начальника з експлуатації автомобільних доріг служби автомобільних доріг в Запорізькій області у зв’язку з обвинуваченням за ч. 2 ст. 368 КК України (а. с. 6).

Згідно з наказом №36-п від 19 жовтня 2010 року служби автомобільних доріг в Запорізькій області ОСОБА_6 було відсторонено від роботи на підприємстві (а. с. 68).

На адресу відповідача ОСОБА_6 надсилалися лікарняні листи про те, що 22 вересня 2010 року до 2 жовтня 2010 року включно, з 5 жовтня 2010 року до 22 жовтня 2010 року включно, з 25 жовтня 2010 року до            12 листопада 2010 року включно він знаходився на лікуванні на денному стаціонарі у лікарні.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_6 про виплату допомоги по тимчасовій втраті працездатності за листками непрацездатності за зазначені періоди, суд першої інстанції виходив із того, що відстороненому 22 вересня 2010 року від роботи позивачу заробітна плата не нараховувалася, відповідно не нараховувалися та утримувалися страхові внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, тобто заробітну плату позивач втратив не у зв’язку з настанням відповідного страхового випадку, а у зв’язку з відстороненням від роботи.

Скасовуючи рішення районного суду та частково задовольняючи позов ОСОБА_6, апеляційний суд вважав, що оскільки датою відсторонення позивача від роботи є 19 жовтня 2010 року, тому вимоги позову про виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності з 22 вересня 2010 року до 2 жовтня 2010 року, з 5 жовтня 2010 року до 19 жовтня 2010 року є законними та обґрунтованими.

Проте судами не враховано, що правовідносини, що виникли між сторонами регулюються трудовим законодавством, а також Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (далі – Закон).

Статтею 36 Закону визначені підстави для відмови у наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності, серед яких відсутня така підстава як відсторонення від роботи.

Частиною 2 статті 35 Закону передбачено, що допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам, починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З огляду на ці обставини,  порушення вимог ст. ст. 212-214 ЦПК України суди не визначили, які правовідносини виникли між сторонами, виходячи із установлених фактичних обставин, та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Також суд першої інстанції не роз’яснив право ОСОБА_6 про залучення до участі у справі в якості співвідповідача відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності для проведення відповідних виплат.                                                                                                                                                                                                                                                                      

Оскільки висновки судів зроблені з порушенням норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, тому судові рішення підлягають скасуванню  з  направленням  справи   на  новий розгляд до суду першої інстанції з підстав, передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК України.                                                                                                                                                              

За таких обставин, керуючись ст. ст. 338, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу служби автомобільних доріг в Запорізькій області задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14 червня         2011 року та рішення апеляційного суду Запорізької області від 5 серпня 2011 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий     М.П. Пшонка

Судді: А.О. Леванчук

М.А. Макарчук

О.А. Матвєєва

Т.О. Писана