УХВАЛА
іменем україни
22 грудня 2011 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
суддів Дербенцевої Т.П.,
Олійник А.С., Сімоненко В.М. -
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом Луцького учбово-виробничого підприємства Львівського виробничого об’єднання Українського товариства сліпих до ОСОБА_3 про примусове переселення;
за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 травня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 30 червня 2011 року,
в с т а н о в и л а:
В січні 2011 року Луцьке учбово-виробниче підприємство Львівського виробничого об'єднання Українського товариства сліпих звернулось до суду із позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про примусове переселення. Свої вимоги обґрунтовує тим, що робітниця Луцького УВП УТОС, інвалід зору І-ї групи - ОСОБА_3, 16 грудня 1988 року отримала ліжко-місце у квартирі №НОМЕР_1 гуртожитку для одиноких робітників, який належить підприємству та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. У 1997 році адміністрація підприємства поліпшила їй житлові умови, у зв'язку з народженням дитини, як одинокій матері, поселивши останню з дитиною в окрему кімнату житловою площею 10,75 кв.м в квартиру №НОМЕР_2, а у листопаді 2002 року ОСОБА_3 було переселено в кімнату площею 14.85 кв.м в цій же квартирі за вказаною адресою. В кімнату, яку звільнила ОСОБА_3 вселено сім'ю ОСОБА_5, також працівника підприємства. Зазначає, що проживаючи в квартирі №НОМЕР_2, за вищевказаною адресою, відповідач ОСОБА_3 систематично порушує правила проживання. В своїй кімнаті, лоджії та приміщенні загального користування (коридор, ванна, кухня) зберігає склобій, макулатуру, старі меблі, ганчір'я. В помешканні і місцях загального користування ОСОБА_3 не прибирає, у зв?язку з чим у квартирі утворилась пожежонебезпечна ситуація. ОСОБА_3 постійно конфліктує з сусідами по квартирі. Поведінка ОСОБА_3 неодноразово обговорювалась на засіданнях ради гуртожитку, з нею проводились індивідуальні бесіди адміністрацією підприємства, але на заходи громадського впливу вона не реагує. Своєю поведінкою ОСОБА_3 створює неможливі умови для спільного проживання з нею в одній квартирі сім?ї ОСОБА_5 З метою створення нормальних умов сім'ї ОСОБА_5 та попередження негативних наслідків, а також поліпшення житлових умов ОСОБА_3, як одинокій матері, адміністрація підприємства запропонувала ОСОБА_3 переселитись із окремої кімнати квартири №НОМЕР_2 в окрему ізольовану квартиру № НОМЕР_3, що звільнилась в цьому ж гуртожитку, але відповідач відмовилась переселитись в добровільному порядку. Посилаючись на вказані обставини, просить суд переселити ОСОБА_3 разом з неповнолітнім сином ОСОБА_4 з кімнати № НОМЕР_2 гуртожитку для одиноких, що належить Луцькому учбово-виробничому підприємству Львівського виробничого об'єднання сліпих по АДРЕСА_1 в квартиру № НОМЕР_3 в будинку АДРЕСА_1.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 травня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Волинської області від 30 червня 2011 року, позовні вимоги задоволені, переселено ОСОБА_3 разом з неповнолітнім ОСОБА_4 з кімнати №НОМЕР_2 гуртожитку для одиноких, що належить Луцькому учбово-виробничому підприємству Львівського виробничого об’єднання Українського товариства сліпих, в кімнату №НОМЕР_3 в тому ж гуртожитку.
У касаційній скарзі ОСОБА_3 порушує питання про скасування рішення суду першої та ухвали апеляційної інстанції, ухвалення нового рішення про відмову в задоволені позову, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що рішення судів постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують.
Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 травня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 30 червня 2011 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
судді Т.П. Дербенцева
А.С. Олійник
В.М. Сімоненко