Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 грудня 2011 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого: Пшонки М.П.,
суддів: Мазур Л.М., Макарчука М.А., Матвєєвої О.А., Писаної Т.О.,
розглянувши у судовому засіданні справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Дніпровськпромбуд» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3, треті особи: Регіональне відділення Фонду державного майна України у Дніпропетровській області, Дочірнє підприємство Відкритого акціонерного товариства «Дніпровськпромбуд» «Дніпровськпромбудсервіс», Орган опіки та піклування Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради про виселення із гуртожитку, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 листопада 2010 року та на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 травня 2011 року, за касаційною скаргою Відкритого акціонерного товариства «Дніпровськпромбуд» на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 травня 2011 року та за касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 травня 2011 року,-
в с т а н о в и л а:
У квітні 2009 року ВАТ «Дніпровськпромбуд» звернулося до суду із вказаним позовом, зазначаючи про те, що є балансоутримувачем гуртожитку по АДРЕСА_1 у м.Дніпропетровську державної форми власності. При перевірці фактичного проживання осіб у гуртожитку у березні 2009 року позивачем встановлено, що без відповідного ордеру у кімнаті №4 проживає ОСОБА_1, який відмовляється добровільно звільнити приміщення. Після уточнення позову ВАТ «Дніпровськпромбуд» збільшило позовні вимоги та просило виселити без надання іншого жилого приміщення ОСОБА_1, ОСОБА_2 як таких, що самовільно вселилися у займане приміщення, та ОСОБА_3 із зазначеної вище кімнати гуртожитку та зобов’язати ВГІРФО Ленінського РВ ДМУ УМВС України у Дніпропетровській області зняти ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з реєстрації.
Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 листопада 2010 року позовні вимоги задоволено частково.
Виселено ОСОБА_1, ОСОБА_2 разом із ОСОБА_3 із жилого прміщення №4 у гуртожитку по АДРЕСА_1 у м.Дніпропетровську без надання іншого жилого приміщення.
Зобов’язано ВГІРФО Ленінського РВ ДМУ УМВС України у Дніпропетровській області зняти ОСОБА_2 з реєстраційного обліку за місцем реєстрації у гуртожитку по АДРЕСА_1 у м.Дніпропетровську.
Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2 у рівних частках на користь ВАТ «Дніпровськпромбуд» судові витрати у сумі 16 грн.
У іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 травня 2011 року рішення суду першої інстанції в частині виселення ОСОБА_2 разом із ОСОБА_3 скасовано.
Відмовлено ВАТ «Дніпровськпромбуд» у задоволенні позовних вимог про виселення ОСОБА_2 разом із ОСОБА_3
В іншій частині рішення залишено без змін.
Не погодившись, ОСОБА_1, ВАТ «Дніпровськпромбуд» та заступник прокурора Дніпропетровської області подали касаційні скарги.
У своїй касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати вказані рішення та ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог про його виселення із гуртожитку відмовити.
У касаційній скарзі ВАТ «Дніпровськпромбуд», посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 листопада 2010 року.
У касаційній скарзі заступник прокурора Дніпропетровської області, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Касаційні скарги ОСОБА_1 та прокурора Дніпропетровської області підлягають задоволенню, а касаційна скарга ВАТ «Дніпровськпромбуд» - частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Виселяючи ОСОБА_1, ОСОБА_2 з їх неповнолітнім сином ОСОБА_3 із гуртожитку, суд першої інстанції виходив із того, що їх вселення в гуртожиток є самовільним, без надання ордера.
Частково скасовуючи таке рішення та відмовляючи у виселенні ОСОБА_2 з неповнолітнім сином, суд апеляційної інстанції виходив з того, що остання вселилася у гуртожиток на підставі договору оренди, укладеного 01.10.2007 року між ДП ВАТ «Дніпровськпромбуд» «Дніпровськпромбудсервіс» та ОСОБА_2, згідно з умовами якого остання прийняла у строкове платне користування окрему кімнату площею 17 м2, де була зареєстрована на підставі ордеру №81 від 25.09.2007 року.
З висновками судів в частині виселення ОСОБА_1 погодитися не можна, зважаючи на таке.
Позовні вимоги про виселення відповідачів без надання іншого жилого приміщення з гуртожитку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, заявлено з підстав п.44 Примірного положення про гуртожитки та ст.116 ЖК України, як осіб, що самоправно зайняли жилу площу.
Із договору найму житла від 01.10.2007 року вбачається, що ОСОБА_2 передано в оренду кімнату площею 17 м2 по АДРЕСА_1 з метою проживання сім’ї з двох осіб. \а.с.25-26\
ОСОБА_2 уклала шлюб із ОСОБА_1 06.07.2008 року.\а.с.23\
За умовами договору оренди ОСОБА_2 \дошлюбне прізвище ОСОБА_2 мала право проживати у спірному приміщенні разом зі своїм чоловіком – відповідачем ОСОБА_1, як це встановлено апеляційним судом.
Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Зважаючи на зазначене, ОСОБА_1 не може бути виселений без надання іншого житла із заявлених підстав, а тому позовні вимоги в частині його виселення задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 341 ЦПК України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, чи не застосовано закон, який підлягав застосуванню.
Оскільки судом апеляційної інстанції правильно встановлені обставини справи, але зроблені висновки щодо ОСОБА_1 не відповідають встановленому, то рішення в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позові.
Керуючись ст.ст. 336, 337, 341, 343, 344, 346, 349 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних
в и р і ш и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Дніпровськпромбуд» задовольнити частково.
Касаційну скаргу прокурора Дніпропетровської області задовольнити.
Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 травня 2011 року в частині залишення без змін рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення такого змісту:
У позові Відкритого акціонерного товариства «Дніпровськпромбуд» до ОСОБА_1, треті особи: Регіональне відділення Фонду державного майна України у Дніпропетровській області, Дочірнє підприємство Відкритого акціонерного товариства «Дніпровськпромбуд» «Дніпровськпромбудсервіс» про виселення із гуртожитку – відмовити.
У решті рішення апеляційного суду залишити без змін.
Рішення оскарженню не підлягає.
Головуючий М.П. Пшонка
Судді Л.М. Мазур
М.А. Макарчук
О.А. Матвєєва
Т.О. Писана