У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2011 року м. Київ
Колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Журавель В.І., Євграфової Є.П., Завгородньої І.М.
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Краматорського професійного машинобудівного ліцею про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою Краматорського професійного машинобудівного ліцею на рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області від 3 вересня 2010 року ,-
в с т а н о в и л а :
У лютому 2010 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, в якому просив поновити його на роботі, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, а також моральну шкоду, яку оцінив у 3000 грн.
В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що з 03 вересня 2003 року працював у Краматорському професійному машинобудівному ліцеї на посаді сторожа, свої обов’язки виконував сумлінно. Проте, наказом від 3 лютого 2010 року, його було звільнено з роботи на підставі п.3 ст.40 КЗпП України.
Позивач вважає зазначений вище наказ необґрунтованим, оскільки відповідач, фактично, вимагав від нього виконання обов’язків, які не передбачені трудовим договором. Зокрема, приводом для його звільнення послужив факт розкриття дверей в майстерню (з боку заготівельного відділення), зламані віконні грати й розбите вікно (з боку залізниці), через яке викрадачі проникли усередину будинку. Зазначені факти мали місце 12.12.2009 року.
Зазначав, що його звільнення є незаконним та проведено з порушенням встановленого законом порядку.
Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 17 червня 2010 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області від 3 вересня 2010 року скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково.
Поновлено ОСОБА_4 на роботі на посаді сторожа у Краматорському професійному машинобудівному ліцеї.
Стягнуто з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 4295 грн. 52 коп. та моральну шкоду в розмірі 400 грн.
У касаційній скарзі, поданій через свого представника Ковальова М.В., Краматорський професійний машинобудівний ліцей просить скасувати рішення апеляційного суду, залишити в силі рішення місцевого суду від 17 червня 2010 року, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Також, посилається на неповне з’ясування обставин, які мають значення для вирішення спору.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судом установлено, що наказом від 3 лютого 2010 року ОСОБА_4 звільнений з посади сторожа по п.3 ст. 40 КЗпП України за систематичне невиконання своїх посадових обов'язків без поважних причин. При цьому, у наказі не зазначено, який конкретний проступок( порушення) став підставою для звільнення позивача з роботи після застосування до нього дисциплінарних стягнень. Останнім перед звільненням позивача наказом про застосування до нього дисциплінарного стягнення був наказ від 16.12. 2009р., за яким йому оголошена догана за те, що він несумлінно відноситься до свої посадових обов'язків, неодноразово у його зміну були скоєні крадіжки з території ліцею у великих розмірах.
У п. 22, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 6 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» (зі змінами), зазначено про те, що у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з’ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4 ст. 40 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема чи не застосувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника. За передбаченими п. 3 ст. 40 КЗпП України підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.
За змістом ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один із заходів стягнення: догана або звільнення.
Задовольняючи вимоги ОСОБА_4 та поновлюючи його на роботі, апеляційний суд виходив із того, що вищезазначені накази Краматорського професійного машинобудівного ліцею за 2009 рік, які передували звільненню позивача, не відповідають вимогам ст. ст. 147, 149 КЗпП України, розірвання з ним трудового договору за п. 3 ст. 40 КЗпП України не можна визнати таким, що відповідає вимогам норм трудового законодавства.
Колегія суддів погоджується з таким висновком, оскільки він узгоджується з матеріалами справи та встановленими обставинами у ній.
Доводи скарги та матеріали витребуваної справи не дають підстав вважати, що судом при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені статтями 338-341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.
Згідно із частиною першою статті 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині також не можуть бути визнані як підстава для призначення справи до судового розгляду.
Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Краматорського професійного машинобудівного ліцею відхилити, рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області від 3 вересня 2010 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.І. Журавель
Судді
Є.П. Євграфова
І.М. Завгородня