У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1214/2687/2012

№ 1-в/183/161/25

21 травня 2025 року                                                                        м. Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді                         ОСОБА_1

за участю

секретаря судового засідання         ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Самар подання начальника відділу № 20 філії ДУ «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській області та Херсонській областях про вирішення питання про звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сєвєродонецьк громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , судимого, -

за участю прокурора                         ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),

встановив:

До Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло подання начальника ДУ «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській області та Херсонській областях про вирішення питання про звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку відносно ОСОБА_3 .

Подання мотивоване наступним.

18 липня 2012 року з Лисичанського міського суду Луганської області на виконання надійшли розпорядження та вирок від 18 червня 2012, яким ОСОБА_3 засуджено за ч.2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком три роки, на підставі ст. 76 КК України покладено обов`язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання, роботи або навчання.

24.02.202 з початком повномасштабного вторгнення російською федерацією на територію України, м. Сєвєродонецьк Луганської області було тимчасово окуповано, Всі паперові особові справи засуджених були втрачені, в том числі особова справа ОСОБА_3 .

Після отримання доступу до особових справ засуджених, що перебувають на обліку відділу № 20, в Єдиному реєстрі засуджених та осіб, узятих під варту, було встановлено, що особова справа ОСОБА_3 в електронному вигляді також відсутня.

Відділом № 20 були вжиті всі можливі заходи для відновлення особової справи, та після проведення яких, було встановлено, що під час іспитового строку ОСОБА_3 порушував обов`язки покладені на нього судом, за результатом чого до Сєвєродонецького міського суду Луганської області було направлено подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення ОСОБА_3 для відбування призначеного вироком покарання.

Ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області ОСОБА_3 оголошено у розшук, розгляд подання зупинено до розшуку засудженого. Розшукова справа від 05.03.2015 року.

Станом на 23.04.2025 року ОСОБА_3 продовжує перебувати на обліку відділу, іспитовий строк закінчився 18.06.2015 р.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 80 КК України особа, у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі, звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано протягом п`яти років. Разом з тим, ч. 3 ст. 80 КК України встановлено, що перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності, передбачені пунктами 1-3 частини 1 цієї статті, подвоюються.

Разом з тим, перебування засудженого у розшуку з підстав його відсутності за місцем мешкання та роботи ще не доводить факт ухилення останнього від відбування призначеного судом покарання, що також відповідає правовому висновку, викладеному у Постанові ВСУ у справі №5-324 кс 15 від 24.12.2015, оскільки лише вирок суду, що набрав законної сили, може доводити факт ухилення засудженого від призначеного судом покарання.

Відповідно до п. 3 ч. І ст. 80 КК України строк давності виконання покарання у виді позбавлення волі для засудженого ОСОБА_3 , сплив ще 11 липня 2017 р.

Ураховуючи викладене, просить вирішити питання про звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.

Прокурор в судовому засіданні підтримав подання та просив його задовольнити.

Представник ДУ «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській області та Херсонській областях в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд подання у її відсутність.

Засуджений, в судове засідання не з`явився, його неприбуття в судове засідання не перешкоджає проведенню судового розгляду.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що подання підлягає задоволенню і засудженого слід звільнити від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.

Стаття 80 КК України передбачає нормативне регулювання інституту звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку та встановлює імперативні строки, сплив яких є безумовною підставою для звільнення засудженого від відбування призначеного йому покарання.

Правова природа вказаного виду звільнення від відбування призначеного покарання зумовлюється одностороннім обов`язком держави примусово реалізувати через спеціально уповноважені нею органи призначене особі покарання протягом певних строків. Особа, засуджена до певного виду покарання, не несе правового обов`язку застосовувати право обмеження, які входять до його змісту, сама до себе - це виключна одностороння компетенція спеціальних державних органів, які виконують покарання.

Водночас, засуджена до певного виду покарання особа не може перебувати в потенційному очікуванні виконання покарання невизначений проміжок часу, у зв`язку із чим законодавчо встановлюються імперативні строки, сплив яких припиняє наявні між державою і засудженою особою кримінальні правовідносини, а отже, унеможливлює виконання покарання.

Окрім того, частиною третьою статті 80 КК передбачено положення щодо зупинення перебігу строку давності у разі, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання, а строки давності, передбачені пунктами 1-3 частини першої цієї статті, подвоюються.

У частині четвертій статті 80 КК також передбачено положення про те, що перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у частинах першій та третій цієї статті, засуджений вчинить новий середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин.

Обчислення строку давності в цьому разі починається з дня вчинення нового злочину.

Вказані положення свідчать, що держава втрачає право на виконання призначеного засудженому покарання лише у тих випадках, коли засуджений своєю поведінкою не перешкоджав процедурі його виконання.

За таких обставин застосування статті 80 КК України передбачає дослідження та встановлення судом терміну, протягом якого обвинувальний вирок не виконувався, збігу строку давності його виконання та факту ухилення засудженим від його відбування, що є підставою для зупинення перебігу такого строку давності (постанова Верховного Суду України від 24 грудня 2015 року № 5-324кс15).

Оскільки відсутні докази ухилення засудженого від відбування покарання, призначеного вироком суду, нових кримінальних правопорушень засуджений не вчиняв, то підстави для зупинення перебігу давності, передбачені ч.ч.3,4 ст.80 КК України, відсутні.

Згідно зі ст. 152 КВК України «Підстави звільнення від відбування покарання», однією з підстав звільнення від відбуття покарання для органів виконання покарань є закінчення строків давності виконання обвинувального вироку.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків вирішуються інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку. Згідно з частиною 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом зa клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

За таких обставин, суд вважає за необхідне звільнити засудженого від призначеного йому покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання вироку суду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 80 КК України, 537, 539 КПК України, 152 КВК України, суд,

постановив:

Подання начальника відділу № 20 філії ДУ «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській області та Херсонській областях задовольнити.

Звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку Лисичанського міського суду Луганської області від 18 червня 2012 року.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду на протязі семи діб з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1