П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

13 травня 2025 р.м. ОдесаСправа № 540/658/20

Категорія:600110000          Головуючий в 1 інстанції: Хурса О.О.

          Місце ухвалення: м. Одеса

          Дата складання повного тексту:20.03.2025р.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

у складі:

головуючого  – Бітова А.І.

суддів             – Лук`янчук О.В.

                       – Ступакової І.Г.

при секретарі – Молодові В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 20 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року у справі №540/658/20 зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_3 ) підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду (далі – ГУПФ) України в Херсонській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05 березня 2019 року, у відповідності до вимог ст.ст. 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ (далі – Закон №2262-ХІІ), ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі – Закон №2011-XII) та з врахуванням положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі – Постанова №704), із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за посадою, з якої позивач був звільнений «заступник командира окремого мотопіхотного батальйону» для проведення з 01 квітня 2019 року перерахунку основного розміру його пенсії.

Встановлено судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_3 протягом місяця з дня набрання рішенням законної сили надати суду звіт про його виконання.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2024 року встановлено ІНФОРМАЦІЯ_4 новий строк для надання звіту про виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року у справі №540/658/20.

03 березня 2025 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов звіт ІНФОРМАЦІЯ_5 про виконання рішення суду.

05 березня 2025 року ОСОБА_1 подав заперечення та додаткові пояснення, в яких наголосив, що будь-яка розбіжність між переліком та відсотковими значеннями, що наведені в Довідці №2028, з даними наданих відповідачем на виконання рішення довідок є протиправною та суперечить змісту рішення. Також позивач вказав, що відсутні достатні докази надання спірної довідки на адресу ГУПФ України в Херсонській області.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 20 березня 2025 року прийнято звіт від 03 березня 2025 року про виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року у справі №540/658/20.

Відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування судового рішення (ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 20 березня 2025 року) в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також у зв`язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги:

-          до клопотання та до звіту додано дві "редакції" довідки №11/1/237 з одними і тими ж реквізитами (від 21 лютого 2025 року №11/1/237), жодна з яких не містить передбачених рішенням усіх щомісячних видів грошового забезпечення за посадою "заступник командира окремого Батальйону", з якої скаржник був звільнений, тобто, тих самих додаткових видів грошового забезпечення у тих самих їх відсоткових значеннях, які скаржник отримував при звільненні;

-          про надіслання обох "редакцій" довідки №11/1/237 до ГУПФ України відповідач зазначив в клопотанні та в заяві, але жодних належних доказів такого надіслання до суду першої інстанції не надав, оскільки з клопотання про надіслання доказів, до якого надано лише копію листа від 28 лютого 2025 року №11/1/278 з відміткою про його отримання пенсійним органом, висновки, яку саме довідку надано з цим листом неможливо, а інших доказів отримання ГУПФ України довідок не існує;

-          довідка №11/1/237, яка визначає право скаржника на певний розмір пенсій після її перерахунку, є офіційним документом, дві "редакції" якого з одними і тими реєстраційними реквізитами є ознакою підробки офіційного документу, а не "виправленою довідкою", як хибно стверджував відповідач у звіті;

-          підготовлені відповідачем ідентичні за формою та реквізитами дві різні "редакції" однієї і тієї довідки №11/2/237 з різним переліком додаткових видів грошового забезпечення скаржника на одну і ту саму дату (станом на 05 березня 2019 року), вочевидь, не можуть відповідати дійсності, оскільки грошове забезпечення однієї людини на одну і ту саму дату не може бути різним. Відповідно, складена відповідачем другою "нова", "виправлена" "редакція" довідки №11/2/237 з чотирма додатковими видами грошового забезпечення на загальну суму 21 575,60 грн, яку суд першої інстанції визнав належним доказом виконання рішення, є прикладом "завідомо підробленого офіційного документа" який не може бути доказом в суді взагалі та доказом виконання рішення, зокрема;

-          апелянт наголосив про наявність підстав для постановлення окремої ухвали про виявлення під час розгляду справи порушення відповідачем закону, що містить ознаки передбачені ст. 366 КК України кримінального правопорушення та про направлення цієї ухвали прокурору або органу досудового розслідування.

У відзиві ІНФОРМАЦІЯ_5 на апеляційну скаргу вказується, що рішення суду першої інстанції є вірним, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснено конкретні заходи, спрямовані на виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року у справі №540/658/20, а також надано до суду актуальні докази вчинення дій, спрямованих на виконання судового рішення, то наявні підстави для прийняття звіту про виконання судового рішення.

При цьому, суд першої інстанції вказав, що постановлення окремої ухвали є правом, а не обов`язком суду. Під час розгляду справи суд першої інстанції не виявив будь-яких порушень закону з боку сторін, а тому клопотання позивача про постановлення окремої ухвали задоволенню не підлягає.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 2, 6-12, 77, ч.ч.1, 2 ст. 249, ст. 370, ч.1, абз.1 ч.2 ст. 382-3 КАС України, п.2 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженому Наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.

Щодо наявності підстав для прийняття звіту про виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року, колегія суддів вказує наступне.

В силу приписів ст. 129-1 Конституції України, ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 оку №1402-VIII, ст.ст.14, 370 КАС України, рішення суду є обов`язковим для виконання.

Одним із видів судового контролю за виконанням рішення суду, який передбачений КАС України, є встановлення судом обов`язку суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (ст. 382 КАС України).

Відповідно ч.1 ст. 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами ч.5 ст. 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

В силу вимог абз.1 ч.2 ст. 382-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Відповідно ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Судовий контроль у формі зобов`язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.

Як вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_3 підготовлено та надано до ГУПФ України в Херсонській області нову довідку (від 21 лютого 2025 року №11/1/237) про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05 березня 2019 року, в якій вказано наступні додаткові види грошового забезпечення: 1) надбавка за особливості проходження служби; 2) надбавка за виконання особливо важливих завдань; 3) надбавка за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці; 4) премія.

Водночас, постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2024 року у справі № 540/658/20 визначено, що: "Так, порівнюючи довідку №2028 від 17 травня 2017 року, видану відповідачем для обчислення пенсії при її призначенні, з довідкою №6/2/341 від 26 серпня 2020 року, виданої тим же державним органом за рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року у даній справі, колегією суддів встановлено, що вони мають різні складові додаткових видів грошового забезпечення для обчислення пенсії, що є недопустимим.".

В окремій ухвалі Одеського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2023 року також вказано: "Порівнюючи відомості про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за посадою, з якої позивач був звільнений, що зазначені у довідках №6/2/341 від 26 серпня 2020 року та №2028 від 17 травня 2017 року, суд дійшов висновку, що ІНФОРМАЦІЯ_6 протиправно не включено до довідки №6/2/341 від 26 серпня 2020 року відомості про щомісячні додаткові види грошового забезпечення, а саме надбавку за виконання особливо важливих завдань та надбавку за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці.".

Таким чином, ІНФОРМАЦІЯ_3 враховано вищевказані висновки судів та включено у нову довідку станом на 05 березня 2019 року надбавку за виконання особливо важливих завдань та надбавку за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці.

Водночас, колегія суддів наголошує, що інформація про те, які види грошового забезпечення є основними і додатковими міститься у Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженому Наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 (далі – Порядок №260).

У п.2 Порядку №260 визначено, що грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди; допомоги.

Таким чином, щомісячна додаткова винагорода (наказ Міністерства оборони України №595), винагорода за безпосередню участь в АТО (Постанова Кабінету Міністрів України (далі – КМУ) №24), матеріальна допомога для вирішення соціально побутових питань (пп.1 п.5 Постанови КМУ №1294), грошова допомога на оздоровлення (пп.1 п.5 Постанови КМУ №1294) – є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення.

Разом з тим, рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року у справі №540/658/20 зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 підготувати та надати до ГУПФ України в Херсонській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05 березня 2019 року, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри саме щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Тобто, у резолютивній частині рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року у справі №540/658/20 йдеться саме про щомісячні додаткові види грошового забезпечення, а не про одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Колегія суддів наголошує, що такі одноразові додаткові види грошового забезпечення, як щомісячна додаткова винагорода, винагорода за безпосередню участь в АТО, матеріальна допомога для вирішення соціально побутових питань, грошова допомога на оздоровлення – не можуть бути включені до нової довідки (від 21 лютого 2025 року №11/1/237) про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05 березня 2019 року, адже вони не є щомісячними додатковими видами грошового забезпечення.

Окрім того, колегія суддів акцентує увагу на те, що довідка №2028 від 17 травня 2017 року має назву "про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії" (а.с.18 т.4). Тобто у довідці №2028 від 17 травня 2017 року вказано усі додаткові види грошового забезпечення: і щомісячні додаткові, і одноразові додаткові.

З огляду на те, що резолютивна частина рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року у справі №540/658/20 не передбачає зазначення відомостей про одноразові додаткові види грошового забезпечення (передбачає лише про щомісячні додаткові), колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про неможливість їх включення у нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05 березня 2019 року.

Також суд зазначає, що до звіту про виконання рішення суду надано копію супровідного листа №11/1/278 від 28 лютого 2025 року на адресу ГУПФ України в Херсонській області, що свідчить про направлення цієї довідки до вказаного пенсійного органу та є належним доказом щодо її надіслання.

Крім того, у справі №540/658/20 предметом розгляду не були розміри (відсотки) щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які мають бути вказані у новій довідці про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05 березня 2019 року.

З огляду на викладене, в межах справи №540/658/20 судом не досліджувалось питання щодо розмірів (відсотків) щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які мають бути вказані у новій довідці про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05 березня 2019 року, а тому правовідносини між сторонами щодо наявності такого права у позивача після видачі довідки (від 21 лютого 2025 року №11/1/237) є новими та не можуть бути предметом судового контролю в межах справи №540/658/20.

Колегія суддів констатує, що в разі незгоди із розмірами (відсотками) щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які мають бути вказані у новій довідці про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05 березня 2019 року, - позивач не позбавлений можливості захистити свої права, в тому числі і в судовому порядку, шляхом подання нового позову.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що надані ІНФОРМАЦІЯ_3 звіт про виконання рішення суду та докази підтверджують виконання відповідачем рішення суду в частині зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_5 підготувати та надати до ГУПФ України в Херсонській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05 березня 2019 року, у відповідності до вимог ст.ст. 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", ст. 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та з врахуванням положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за посадою, з якої позивач був звільнений "заступник командира окремого мотопіхотного батальйону" для проведення з 01 квітня 2019 року перерахунку основного розміру його пенсії.

На момент розгляду вказаного звіту, судом не встановлено свідомого невжиття ІНФОРМАЦІЯ_3 залежних від нього заходів з метою виконання судового рішення та порушення у зв`язку з цим прав позивача.

За таких обставин, зважаючи на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснено конкретні заходи, спрямовані на виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року у справі №540/658/20, а також надано до суду докази вчинення дій, спрямованих на виконання судового рішення, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо наявності підстав для прийняття звіту про виконання судового рішення.

Щодо клопотання позивача про постановлення окремої ухвали, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно ч.ч.1, 2 ст. 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Вказана стаття дає можливість суду відреагувати на деякі порушення закону, стосовно яких він не може самостійно вжити заходів для усунення цих порушень, причин та умов, що їм сприяли.

Окрема ухвала є формою реагування суду на порушення норм права, причини та умови, що спричинили (зумовили) ці порушення. Окрема ухвала є й реакцією на ті порушення, що не усуваються рішенням суду.

Колегія суддів наголошує, що постановлення окремої ухвали є правом, а не обов`язком суду.

Так, ОСОБА_1 вказує про існування двох "редакцій" довідки ІНФОРМАЦІЯ_5 №11/1/237 з однаковими реєстраційними реквізитами, що за його переконанням є ознакою підробки офіційного документу.

Разом з тим, колегія суддів констатує, що під час слухання спірного питання у відкритому судовому засіданні 13 травня 2025 року відповідач не заперечував факт існування двох "редакцій" довідки ІНФОРМАЦІЯ_5 №11/1/237, пояснюючи це тим, що була допущена механічна помилка при складанні довідки, яка відразу була виправлена, що підтверджено наявною в матеріалах справи довідкою від 21 лютого 2025 року №11/1/237, яка була видана ОСОБА_1 в тому, що його грошове забезпечення на 05 березня 2019 року за посадою заступник командира НОМЕР_1 окремого мотопіхотного батальйону, становить: посадовий оклад – 5 070 грн., оклад за званням майор – 1 340 грн, надбавка за вислугу років 40% – 2 564 грн, надбавка за виконання особливо важливих завдань 50% – 4 487 грн, надбавка за особливості проходження служби 65% – 5 833 грн., надбавка за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці 10% – 507 грн, премія 35% – 1 774,50 грн., всього 21 575,60 грн (а.с.35).

Відповідно ст.ст. 1, 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року №3477-IV суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Колегія суддів враховує, що одним із суттєвих елементів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності. Цей принцип має різні прояви. Зокрема, він є одним з визначальних принципів "доброго врядування" і "належної адміністрації" (встановлення процедури і її дотримання), частково співпадає з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до "якості" закону).

Зокрема, у п.п.70-71 рішення у справі "Рисовський проти України" (заява №29979/04) Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ), аналізуючи відповідність мотивування Конвенції, підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування", зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), заява №33202/96, пункт 120; "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), заява №48939/99, пункт 128; "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява №21151/04, пункт 72; "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункт 51).

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява №55555/08, п.74; "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п.37) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), заява №48939/99, пункт 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), заява №33202/96, п.119).

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), №10373/05, пункт Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам.

З огляду на викладене, виправлення помилки державним органом передбачено чинним законодавством, а тому посилання апелянта на порушення ІНФОРМАЦІЯ_3 норм закону, що містить ознаки кримінального правопорушення, передбачені ст. 366 КК України (підроблення офіційних документів), та є підставою для направлення окремої ухвали прокурору або органу досудового розслідування, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, а тому є необґрунтованими.

Таким чином, колегією суддів не виявлено порушень норм чинного законодавства з боку ІНФОРМАЦІЯ_5 , які б давали підстави для задоволення клопотання позивача про постановлення окремої ухвали.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про наявність підстав для прийняття звіту ІНФОРМАЦІЯ_5 від 03 березня 2025 року про виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року у справі №540/658/20 та відсутність підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали.

Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 249, 308, 310, 312, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, –

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 20 березня 2025 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 22 травня 2025 року.

Головуючий:                                                                                                     Бітов А.І.

Суддя:                                                                                                     Лук`янчук О.В.

Суддя:                                                                                                     Ступакова І.Г.