РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2025 року справа № 580/1158/25

   м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової за участі секретаря судового засідання В.С.Олійник розглянув у письмовому порядку за правилами загального позовного провадження адміністративну справу №580/1158/25 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська 23, м. Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 21366538), Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська 16, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 42098368) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, ухвалив рішення.

І. ПРОЦЕДУРА /ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ

03.02.2025 вх.№5226/25 позивач звернувся з позовом, просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 23.01.2025 №262840011466 про відмову у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 31.01.1997 до 22.09.1998, з 24.09.1998 до 31.08.2001 та про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи з 31.01.1997 до 22.09.1998, з 24.09.1998 до 31.08.2001 до загального страхового стажу та призначити пенсію за віком з дати виникнення права на її призначення з 07.02.2025;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплатити пенсію за віком ОСОБА_1 з дня виникнення права на призначення з 07.02.2025.

21.02.2025 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), 23.04.2025 здійснив перехід від спрощеного до загального провадження, 06.05.2025 закрив підготовче судове засідання та призначив розгляд справи по суті на 13.05.2025.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

В обґрунтуванні позовних вимог зазначається, що ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі — Закон № 1058). Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (розглянуто екстериторіально за принципом єдиної черги) від 23.01.2025 №262840011466 - позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком, позаяк відсутній необхідний страховий стаж, що має становити 30 років. За результатами розгляду заяви Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області встановило, що страховий стаж позивача становить 21 рік 3 місяці 9 днів, позаяк періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_2 внесені із порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом МГІУ, МІОУ та МСЗНУ №58 від 29.07.1993. Позивач вважає, що страховий стаж з 31.01.1997 до 22.09.1998, з 24.09.1998 до 31.08.2001 є беззаперечним,  розрахунок Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області стажу позивача здійснений помилково, що призвело до необґрунтованого рішення про відмову у призначенні пенсії.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧІВ

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області позов не визнав, 07.03.2025 вх. №11696/25 надав до суду відзив на позовну заяву, де зазначає, що позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою щодо перерахунку пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” № 1058 (далі — Закон № 1058), що за принципом екстериторіальності розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області. Відповідно до ст. 26 Закону № 1058 право на призначення пенсії за віком мають особи, які досягли 60-річного віку та мають 30 років страхового стажу. За результатом розгляду документів, що подані до заяви встановлено, що страховий стаж позивача становить 21 рік 3 місяці 9 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 23.01.2025 №262840011466 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Під час обчислення страхового стажу позивача не враховані відомості з трудової книжки за період роботи з  31.01.1997 до 22.09.1998, з 24.09.1998 до 31.08.2001.

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України  в м. Києві позов не визнає, 17.03.2025 вх. №13366/25 надав до суду відзив на позовну заяву, де зазначає, що позивач звернувся через із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, за екстериторіальним принципом заява розподілена Головному управлінню Пенсійного фонду України в Черкаській області, страховий стаж Позивача становить 21 рік 3 місяці 9 днів.

Результати розгляду документів доданих до заяви: до страхового стажу не зараховано згідно трудової книжки НОМЕР_2 період роботи з 31.01.1997 до 22.09.1998, позаяк у записі про звільнення з роботи виправлена дата наказу на звільнення, не завірено належним чином; період роботи з 24.09.1998 до 31.08.2001, записи внесені із порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом МПУ, МІОУ ТА МСЗНУ №58 від 29.07.1993 ( не зазначено найменування підприємства під час прийняття на роботу).

ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України « Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу, заява позивача про призначення пенсії за віком розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України у Черкаській області, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м.Києві не приймалось рішення по суті заяви позивача про призначення пенсії за віком, відтак відповідальним за опрацювання заяви позивача та прийняття відповідного рішення є, в даному випадку, визначений у встановленому порядку територіальний орган Пенсійного фонду - Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаській області, тому Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві не є суб`єктом прийняття рішення.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

15.01.2025   ОСОБА_1 звернувся із заявою про призначення пенсії по досягненню 60-річного віку відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Заяву розглянуло Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаській області екстериторіально за принципом єдиної черги, за результатами розгляду заяви прийняте рішення від 23.01.2025 №262840011466, яким відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком через відсутність необхідного страхового стажу, який мав становити 30 років відповідно до ст. 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. За результатами розгляду заяви позивача з наданими документами для призначення пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області встановленого, що страховий стаж позивача становить страховий стаж Позивача становить 21 рік 3 місяці 9 днів.

За результатом розгляду документів до страхового стажу не зараховано згідно трудової книжки НОМЕР_2 період роботи з 31.01.1997 до 22.09.1998, оскільки в записі про звільнення з роботи виправлено дату наказу на звільнення та не завірено належним чином; період роботи з 24.09.1998 до 31.08.2001, оскільки записи внесені із порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом МПУ, МІОУ ТА МСЗНУ №58 від 29.07.1993 (не зазначене найменування роботодавця).

Позивач вважає спірне рішення протиправним та таким, що належить скасувати, тому звернувся до суду з позовом.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем доводи/аргументи щодо обставин справи, належність, допустимість, достовірність доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково з огляду на таке.    

V. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Відповідно до частини 1 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародниха договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Конституцією України передбачено (частина 2 статті 19), що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів. Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Право на соціальний захист гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел (частина друга статті 46 Конституції України). Згідно із п. 6 ч.1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України. Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII “Про пенсійне забезпечення” (далі - Закон №1788) та Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.09.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), що визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій. Відповідно до статті 1 Закону №1058-IV страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески. Згідно із абзацом першим частини першої статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 01.07.2000. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж, починаючи з 01.07.2000 становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 30.06.2000 незалежно від перерв. Відповідно до абзацу п`ятого частини першої статті 40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 01.07.2000 враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами. Згідно з частиною третьою статті 44 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій.

Рішення про відмову у призначенні пенсії за віком прийняте за екстериторіальним принципом відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 “Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України”, зареєстрованої в Мін`юсті 16.03.2021 за № 359/35961.

Відповідно до абзацу 13 пункту 4.2 Порядку №22-1 (у редакції постанови Пенсійного фонду від 16.12.2020 №25-1) після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу. А відповідно до абзацу 1 пункту 4.10 Порядку №22-1, після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058-IV затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1). Відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 2.1 Порядку №22-1 за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) до 30.06.2000 (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо здійснити перевірку відповідності змісту довідки первинним документам. Згідно із абзацами першим та другим пункту 2.10 Порядку №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала, зокрема, особа, яка звертається за пенсією. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. Відповідно до пункту 4.2 Порядку №22-1 під час приймання документів орган, що призначає пенсію: перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Відповідно до статті 62 Закону №1788-ХІІ трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника, який підтверджує стаж роботи. Відповідно до статті 101 Закону №1788-ХІІ органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Роботодавець або його правонаступник має право видати довідку про розмір заробітної плати відповідно до даних, що містяться у відповідних первинних документах за відповідний період. Обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01.07.2000 є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами: виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією (постанова Верховного Суду від 20.03.2018 у справі №527/1655/17).

Призначення і виплата пенсій в Україні здійснюється також на підставі міжнародних договорів (угод), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення.

Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав в сфері пенсійного забезпечення від 13.03.1992 (далі - Угода) пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди і членів їх сімей здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої вони проживають. Відповідно до статті 5 Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав-учасниць Угоди. Відповідно до частин другої та третьої статті 6 Угоди для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсій на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасниць Угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до вступу в дію цієї Угоди. Обчислення пенсій здійснюється виходячи із заробітної плати (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу. Згідно з частинами другою та третьою статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом російської федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн, від 14 січня 1993 року трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.

Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 належить застосуванню під час зарахування спірного стажу роботи позивача, оскільки Угода була чинною на момент набуття стажу.

У Рішенні Конституційного Суду України від 07 жовтня 2009 року №25-рп/2009 зазначено, що конституційне право на соціальний захист не може бути поставлене в залежність від факту укладення Україною з відповідною державою міжнародного договору з питань пенсійного забезпечення.

Відповідно до п. 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення. Показники, зазначені у цих Списках обов`язково повинні бути підтверджені у карті оцінки умов праці робочого місця за результатами атестації і можуть записуватись у дужках.

Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою КМУ від 12.08.1993 №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з пунктом 20 Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконаної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним Фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, що законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади, тобто суд не може підміняти (у зарахуванні стажу чи призначенні пенсії) орган ПФУ, уповноважений на виконання функцій з призначення пенсій громадянам, а належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов`язання відповідача повторно розглянути його заяву про призначення пенсії.

Верховний Суд у постановах від 25.04.2019 у справі №159/4178/16-а та від 10.10.2019 у справі №234/4585/17 зазначив, що обов`язок належного оформлення документів покладається не на працівника, а на роботодавця чи інших уповноважених осіб.

Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах з обліку трудового стажу та зазначення номеру та дати наказу на звільнення з роботи на підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення періодів роботи з трудового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком, позаяк працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційних гарантій щодо права на соціальний захист під час вирішення питань обчислення пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Верховним Судом у постанові від 06.02.2018 у справі № 677/277/17 висловлено позицію, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, а тому недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.

Верховний Суд в постанові від 18.11.2022 за результатом розгляду справи №560/3734/22 зазначив: п.95 - основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2020 року у справі №415/4914/16-а, від 21 травня 2020 року у справі №550/927/17, від 16 червня 2020 року у справі №682/967/17 та від 19 червня 2020 року у справі №359/2076/17.

VІ. ОЦІНКА СУДУ

Оцінюючи доводи та докази сторін, враховуючи правове регулювання спірних правовідносин, суд зазначає таке.  

Верховний Суд 11 вересня 2023 року у справі №420/14943/21 (адміністративне провадження №К/990/8225/23) сформулював правовий висновок про те, що критеріями обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень є: 1) логічність та структурованість викладення мотивів, що стали підставою для прийняття відповідного рішення; 2) пов`язаність наведених мотивів з конкретно наведеними нормами права, що становлять легітимну основу такого рішення; 3) наявність правової оцінки фактичних обставин справи (поданих заявником документів, інших доказів), врахування яких є обов`язковим у силу вимог закону під час прийняття відповідного рішення суб`єкта владних повноважень; 4) відповідність висновків, викладених у такому рішенні, фактичним обставинам справи; 5) відсутність немотивованих висновків та висновків, що не ґрунтуються на нормах права.

Мотиви здійснення органами публічної влади власних повноважень мають відповідати мотивам, з якими ці повноваження були надані законом. Органам публічної влади заборонено використовувати свої повноваження з неналежних мотивів або з неналежною ціллю, навіть якщо результат буде подібний до досягнутого в рамках законних дій. Принцип “належного врядування” не має перешкоджати органам влади виправляти ненавмисні помилки, навіть ті, яких вони припустились внаслідок недбалості (АДМІНІСТРУВАННЯ І ВИ: Посібник - принципи адміністративного права у відносинах між особами та органами публічної влади / https://rm.coe.int/handbook-administration-and-you/1680a06311).

Суд доходить висновку за результатом перевірки доводів сторін, що відповідач Головне управління ПФУ в Черкаській області немотивовано, передчасно і неправомірно ухвалив управлінське рішення - протиправно відмовив позивачу під час розгляду заяви про призначення пенсії за віком без аналізу та перевірки трудової книжки у контексті відповіді Шевченківської районної в м.Києві держадміністрації від 05.06.2024 №12-17/497, тому суд за встановлених обставин і оцінених доказів визнає, що не забезпечене сприяння позивачеві у реалізації права на пенсійне забезпечення.

У частині вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплатити пенсію за віком ОСОБА_1 з дня виникнення права на призначення з 07.02.2025 належить відмовити як передчасній за відсутності відповідного призначення/нарахування.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог з огляду на таке. Зважаючи на те, що прийняте рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області 23.01.2025 №262840011466 є протиправними, що прийняте без всебічного, повного та об`єктивного розгляду та перевірки поданих позивачем документів до заяви ОСОБА_1 для призначення пенсії за віком під час оцінки набутого стажу згідно із записами у трудовій книжці та архівних відомостей, тому ухвалений без обґрунтування підстав та без урахування усіх обставин індивідуальний акт від 23.01.2025 №262840011466 є незрозумілим для подальшого моделювання поведінки позивачем, що належать скасувати.

З урахуванням повноважень суду відповідно до ч.3 ст.245 КАС України у разі скасування індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до повноважень відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо обставин розгляду заяви позивача про призначення  пенсії за віком, суд дійшов висновку, що для ефективного захисту права позивача на пенсійне забезпечення з огляду на принципи належного/доброго врядування необхідно зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянути заяву позивача від 15.01.2025 про призначення пенсії за віком з урахуванням підходів клінтоорієнтованого сервісу, висновків суду, повідомлення від 05.06.2024 №12-17/497 щодо періодів роботи згідно архівних відомостей та дотриманням вимог ч.5 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ч.4 ст.6 Закону України «Про адміністративну процедуру».

VІІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає про таке.

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Суд не включає до складу судових витрат, що належать розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. Враховуючи, що позивач сплатив 1211, 20 грн (квитанція від 31.01.2025 №9368-3931-6681-6374 у трьох примірниках), позовні вимоги задоволено частково, наявні підстави для стягнення витрат зі сплати судового збору у сумі 605,60 грн.

Керуючись статтями 2, 5-16, 19, 73-78, 90, 139, 242-246, 250, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 23.01.2025 №262840011466 про відмову у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянути заяву від 15.01.2025 з доданими документами ОСОБА_1 із урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області (вул. Смілянська 23, м. Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 21366538) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у сумі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо у судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 №1845/О/15-21.

Копію рішення суду направити сторонам справи:

позивач: ОСОБА_1 [ АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ];

відповідачі: Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області [вул. Смілянська 23, м. Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 21366538], Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві [вул. Бульварно-Кудрявська 16, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 42098368].

Рішення суду складене 23.05.2025.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА