Справа № 141/238/25

Провадження № 2/141/166/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2025 року                                                                 с-ще Оратів

       Оратівський районний суд Вінницької області в складі головуючої судді Демченко І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами цивільну справу № 141/238/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Кеш Ту Гоу» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

       Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Кеш Ту Гоу»(далі – Позивач) звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі – Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 7670,00 грн.

       Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 06.07.2021 року між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем укладений кредитний договір № 2107041, відповідно до умов якого Відповідачу було перераховано кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 2500,00грн.

       24.12.2021 згідно умов Договору факторингу № 02-24122001, ТОВ «Лінеура Україна» відступлено право вимоги за кредитним договором № 2107041 від 06.07.2021 на користь ТОВ «ФК Кеш Ту Гоу».позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором № 2107041 від 06.07.2021.

       Позичальник (відповідач) не виконав свого обов`язку та не повернув наданий йому кредит в строки, передбачені кредитним договором № 2107041 від 06.07.2021.

       Згідно з витягом з реєстру боржників до Договору факторингу № 02-24122001 від 24.12.2021 сума боргу відповідача перед позивачем становить 7670,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 2500,00 грн; заборгованість за відсотками становить 5170,00 грн.

       Окрім вищевказаних позовних вимог, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10500,00 грн., та судовий збір у сумі 2422,40 грн.

       З огляду на викладене просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 2107041 від 06.07.2021у розмірі 7670,00 грн, судові витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10500,00 грн., та судовий збір у сумі 2422,40 грн.

Ухвалою судді від 24.03.2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

       Представник позивача та позивач копію ухвали суду отримали 25.03.2025. 22.04.2025 до суду надійшла заява представника позивача про виконання ухвали суду, надано розрахунок заборгованості за кредитним договором № 2107041 від 06.07.2021. Крім того, до суду надійшла заява представника позивача від 01.05.2025, просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правову допомогу. Інших заяв чи клопотань від представника позивача та позивача не надходило.

       Відповідачу копію ухвали суду було надіслано за адресою його місця реєстрації та до суду повернувся конверт з відміткою про причини невручення "адресат відсутній за вказаною адресою".

       Відповідно до п.5 ч.6 ст.272 ЦПК України днем вручення ухвали суду є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

       Отже, за змістом ст.272 ЦПК України віждповідач належним чином повідомлений про розгляд справи.

Керуючись ч.8 ст.178 ЦПК України та ч.5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні ним правовідносини:

Судом встановлено, що 06.07.2021 між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем був укладений кредитний договір №2107041 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Договір підписаний позичальником одноразовим ідентифікатором (електронним підписом), який був надісланий на номер мобільного телефонувідповідача.

Відповідач підписав також паспорт споживчого кредиту електронним підписом одноразовим ідентифікатором, щот свідчить про те, що він був обізнаний з умовами надання кредиту.

Відповідно до п. 1.2 Кредитного договору, ТОВ «Лінеура Україна» зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором на наступних умовах, сума виданого кредиту становить 2500,00 грн.

Зі змісту п. 1.3 Кредитного договору суд встановив, що строк кредиту становить 30 днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком № 1 до Кредитного договору.

Як вбачається в додатку №1 до Кредитного договору строк кредиту становить в період з 06.07.2021 по 05.08.2021. Якщо клієнтом не будуть виконані умови договору для отримання зниженої процентної ставки, розміри платежів, що зазначені в графіку платежів будуть перераховані за стандартною процентною ставкою, в зв`язку з чим будуть мати наступні значення: сума платежу за розрахунковий період складе 3925 грн; проценти за користування кредитом складуть 1425 грн; реальна річна процентна ставка складе 24079,41 % річних; загальна вартість кредиту складе 3925 грн.

Відповідно до п. 1.4.1 стандартна процентна ставка становить 1,90 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3 (становить 30 днів) Кредитного договору, якщо не виконані умови для застосування зниженої процентної ставки; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п. 4.2 Кредитного договору.

Згідно з п. 4.2.1 Кредитного договору, сторони домовились, що у випадку, якщо у клієнта на дату закінчення строку кредиту наявна заборгованість за кредитом, та клієнт не продовжив строк кредиту в порядку продовження строку кредиту за ініціативою клієнта(пролонгація),за договором застосовується автоматичне продовження строку користування кредитом(авто пролонгація) з наступного дня після запланованої дати повернення кредиту.

Як вбачається в п. п. 4.2.2-4.2.3 Кредитного договору клієнт, підписуючи договір, дає згоду на його авто пролонгацію – продовження дії договору та строку користування кредитом з закінчення строку кредиту ще на 15 календарних днів; за користування кредитом в період авто пролонгації нарахування процентів здійснюється за стандартною процентною ставкою.

Відповідно до п. 4.2.5 Кредитного договору, загальна кількість автопролонгацій за цим договором обмежується загальною кількістю календарних днів користування кредитом, яка не може бути більшою за 120 календарних днів, включаючи період з 06.07.2021 по 05.08.2021. Тобто, якщо у разі наступної авто пролонгації загальна кількість днів користування кредитом буде більшою за 120, така авто пролонгація не застосовується, а строк повернення кредиту та сплати нарахованих процентів є таким , що настав.

Як вбачається в п.4.2.8 Кредитного договору, продовження строку користування кредитом є неможливим, якщо товариство відступило право вимоги з Кредитним договором третій особі.

Ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Ст.12 Закону встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Таким чином, підписання договору від 06.07.2021 Відповідачем з використанням електронного підпису (одноразового ідентифікатора) свідчить про його укладення сторонами і досягнення згоди щодо усіх істотних умов правочину.

Згідно з довідкою№ 20474-0403 від 04.03.2024 ТОВ «Універсальні платіжні рішення» уклало договір з ТОВ «Лінеура Україна» на переказ коштів. Відповідно до договору було перераховано кошти на платіжну картку клієнта, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на суму 2500, 00 грн, маска картки НОМЕР_1 .

Перерахувавши грошові кошти на підставі договору, ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання перед Відповідачем виконало в повному обсязі.

24.12.2021 згідно умов Договору факторингу № 02-24122001, ТОВ «Лінеура Україна» відступлено право вимоги за кредитним договором № 2107041 від 06.07.2021 на користь ТОВ «ФК Кеш Ту Гоу». Позивач набув право вимоги до Відповідача за кредитним договором № 2107041 від 06.07.2021.

       Згідно з витягом з реєстру боржників до Договору факторингу № 02-24122001 від 24.12.2021 сума боргу Відповідача перед Позивачем становить 7670,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 2500,00 грн; заборгованість за відсотками становить 5170,00 грн.

       Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 518 ЦК України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред`явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов`язок до пред`явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦКУ, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

У порушення зазначених норм закону та умов договору Відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, оскільки не повернула у встановлений договором строк суму кредиту первісному кредитору, а згодом і Позивачу.

З урахуванням того, що Відповідачем не спростована наявність заборгованості станом на день розгляду справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми заборгованості за тілом кредиту обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення відсотків в сумі 5170,00 грн, суд зазначає, що згідно викладеного Великою Палатою у постанові від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 правового висновку, після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Подібні правові висновки викладено також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18) та від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 (провадження № 12-142гс19).

               Відповідно до умов кредитного договору № 2107041 від 06.07.2021 строк кредитування, погоджений сторонами, становив 30 днів і сплив 04.08.2021. Документи, які б свідчили про укладення сторонами угоди про зміну строку кредитування, суду не надавались.

Відповідно до умов укладеного договору, з урахуванням встановленої п.1.4.1 договору процентної ставки, відсотки по кредиту, нараховані в межах строку кредитування становлять 1425,00 грн.

Суд не приймає посилання позивача на п.4.2 договору щодо автопролонгації строку кредиту у випадку наявності у клієнта заборгованості за кредитом, оскільки ним передбачається одночасне існування умов, які суперечать одна іншій: наявність заборгованості за кредитом і продовження строку кредитування. Заборгованість за кредитом може виникнути тільки після закінчення строку кредитування, тобто поза його межами, але п родовжити можливо лише строк, який не закінчився. Натомість сторони договору мали можливість своєю угодою встановити новий строк повернення кредиту, чого зроблено не було.

Таким чином, з урахуванням сплачених відповідачем сум, до стягнення на користь позивача підлягає заборгованість в сумі 3395,00 грн, яка виникла з кредитного договору № 2107041 від 06.07.2021.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати зі сплати судового збору в сумі 1072,26 грн.

         Позивачем також заявлено про понесені ним витрати на правничу допомогу в сумі 10500 грн.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, підтримана у постанові від 09.06.2020 року у справі № 466/9758/16-ц, у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18.

       Позивачем не надано доказів понесення канцелярських витрат та витрат на відправку поштової кореспонденції в сумі 500 грн.

       Отже, з урахуванням часткового задоволення позову та відсутності клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, стягненню з відповідача підлягають витрати, понесені на правничу допомогу у розмірі 4426,34 грн.

        Керуючись ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 273, 279, 352, 354 ЦПК, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» заборгованість за кредитним договором № 2107041 від 06.07.2021 в розмірі 3395,00 грн (три тисячідев`яносто п`ять гривень 00 коп.).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» витрати зі сплати судового збору в сумі 1072,26грн (одна тисяча сімдесят дві гривні 26 коп.) та витрати на правничу допомогу у розмірі 4426,34 грн (чотири тисячі чотириста двадцять шість гривень 34 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ», ЄДРПОУ 42228158, м. Київ, вул. Кирилівська, буд.82, оф.7, 04080.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .

Суддя                                                                І.В. Демченко