УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2011 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах                                             Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і  кримінальних справ у складі:

головуючого Пшонки М.П.,

суддів:   Леванчука А.О.,

Матвєєвої О.А., Макарчука М.А.,

Писаної Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до відкритого акціонерного товариства «Керамік», ОСОБА_6 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання договору поруки недійсним за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», яке діє через представника ОСОБА_7, на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 19 квітня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 7 липня 2010 року,

в с т а н о в и л а:

У вересні 2009 року ПАТ «УкрСиббанк» звернулося до суду з указаним  позовом, посилаючись на те, що 14 листопада 2007 року між ним та                     ВАТ «Керамік» укладено договір овердрафта. З метою забезпечення виконання ВАТ «Керамік» зобов’язань за цим договором, між позивачем та              ОСОБА_6 укладено договір поруки. ВАТ «Керамік» своїх зобов’язань за договором не виконує, а тому позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідачів заборгованості.

Заперечуючи проти вимог ПАТ «УкрСиббанк», ОСОБА_6 звернувся до суду із зустрічним позовом, обґрунтовуючи його тим, що він, підписуючи як директор ВАТ «Керамік» договір овердрафта, а також підписуючи від свого імені договір поруки, виконував рішення наглядової ради ВАТ «Керамік» від 25 березня 2007 року і у випадку відмови від підписання договору поруки його б звільнили і він втратив би роботу.

Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 19 квітня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 7 липня           2010 року, первісний позов задоволено частково, зустрічний позов задоволено повністю.

У касаційній скарзі представник ПАТ «УкрСиббанк» просить скасувати вказані судові рішення, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, і ухвалити у справі нове рішення, яким первісний позов задовольнити повністю, у задоволенні зустрічного позову відмовити. 

Ухвалою судді Верховного Суду України від 17 грудня 2010 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.

Ухвалою Верховного Суду України від 7 лютого 2011 року справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Верховного Суду України від 21 листопада 2011 року дану справу передано до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

У судовому засіданні представник публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» ОСОБА_8 підтримала вимоги та доводи касаційної скарги та просила її задовольнити.

ОСОБА_6 та його представник ОСОБА_9 у судовому засіданні зазначили, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, в процесі розгляду справи суди не порушили норми ні матеріального, ні процесуального права, а тому ці судові рішення необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу ПАТ «УкрСиббанк» – відхилити.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.

Задовольняючи зустрічний позов місцевий суд, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що ОСОБА_6 не мав вільного волевиявлення на укладення оспорюваного договору поруки, крім того, банк при укладенні вказаного договору не врахував, що відсутня згода дружини ОСОБА_6 на його укладення.

З указаними висновками судів погодитися не можна.

Положення ст. 65 Сімейного кодексу України щодо порядку розпорядження майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, регулюють відносини, які стосуються саме розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності подружжя.

Щодо договору поруки, то відповідно до ст. 553 ЦК поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником. Тобто порука є способом забезпечення виконання зобов’язання (як правило, грошового), а не правочином щодо розпорядження майном, належним поручителю; договір поруки не створює обов’язків для будь-яких інших осіб, крім сторін за договором, а тому до таких правовідносин норми ст. 65 СК не застосовуються.

Суди на наведене уваги не звернули.

Також, відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Щодо наведених судами доводів на підтвердження висновків про відсутність у ОСОБА_6 в момент укладення оспорюваного договору поруки вільного волевиявлення та відповідності волевиявлення його внутрішній волі колегія суддів ставиться критично.

Судами зазначено, що ОСОБА_6 при укладенні з                               ПАТ «УкрСиббанк» договору поруки діяв на виконання вимог наглядової ради ВАТ «Керамік». У разі невиконання рішення наглядової ради ОСОБА_6, як директор товариства, був би звільнений.

Із наявного в матеріалах справи протоколу засідання наглядової ради ВАТ «Керамік» № 20-07 від 25 вересня 2007 року вбачається, що  ОСОБА_6 надано повноваження на укладення від імені товариства договору овердрафту, вимог щодо укладення договору поруки цей протокол не містить.

З урахуванням вказаного, місцевий та апеляційний суди неповно з’ясували обставини справи, що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, а тому судові рішення вказаних судів підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 336, 338, 345 ЦПК України колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду  цивільних і кримінальних справ

в и р і ш и л а:  

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» задовольнити частково.  

Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 19 квітня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 7 липня 2010 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.  

Головуючий М.П. Пшонка

Судді:     А.О. Леванчук

М.А. Макарчук

О.А. Матвєєва

Т.О. Писана