У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

6 грудня 2011 року м. Київ

Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Пшонка М.П. , розглянувши касаційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Одеської області від 9 листопада 2011 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення шкоди, завданої ушкодженням здоров’я та стягнення моральної шкоди; за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди ,

в с т а н о в и в:

У липні 201 0  року  ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до    ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров’ю, посилаючись на те, що 17 травня 2004 року о 18 год. 15 хв. знаходячись у АДРЕСА_1 ОСОБА_2 спричинив йому тілесні ушкодження середньої тяжкості. В наслідок чого він втратив працездатність, а тому просить стягнути з відповідача втрачений дохід внаслідок зменшення професійної і загальної працездатності у розмірі 44010 грн. щомісячно та моральну шкоду у розмірі 100000 грн.

ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на те, що 17 травня 2004 року о 18 год. 15 хв. знаходячись АДРЕСА_1 ОСОБА_3 пошкодив транспортний засіб та спричинив ушкодження здоров’ю, внаслідок чого позивач просив стягнути матеріальну шкоду у сумі 13600 грн. за пошкоджений транспортний засіб, 300 грн. судових витрат за оцінку майна, 3000 грн. матеріальну шкоду за придбання ліків та моральну шкоду у сумі 10000 грн.

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від         14 квітня 2011 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 та          ОСОБА_2 відмовлено .

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 9 листопада          2011 року рішення першої інстанції скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди та ухвалено в цій частині нове рішення .  Позов ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 10 000 грн. моральної шкоди, завданої злочином. В іншій частині рішення залишено без змін.

ОСОБА_2 у своїй касаційній скарзі порушує питання про скасування рішення апеляційного суду Одеської області від 9 листопада 2011 року та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 порушує питання про скасування рішення апеляційного суду в частині відмови у стягненні з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 втраченого доходу внаслідок зменшення професійної і загальної працездатності, завданої злочином у розмірі 130 394 грн. 13 коп. та просить ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення вказаних вимог, в іншій частині рішення апеляційного суду залишити без змін. Свою вимогу мотивував порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права .

    У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав .

Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.    

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди та постановляючи в цій частині нове рішення, апеляційний суд дійшов вірного висновку та правильно виходив з того, що відповідно до ст.ст. 1167, 1168 ЦК України моральна шкода завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Моральна шкода завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

      Також суди, з’ясувавши обставини справи, давши їм належну оцінку, дійшли правильного висновку про те, що відповідно до ст. 1198 ЦК України розмір доходу фізичної особи-підприємця, втраченого фізичною особою внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров’я, що підлягає відшкодуванню, визначається з її річного доходу, одержаного в попередньому господарському році, поділеного на двадцять та визначається на підставі даних органу державної податкової служби. Однак з акту податкової інспекції, наданого ОСОБА_3А . , не вбачається який саме річний дохід отримував саме ОСОБА_3, без врахування виплат найманим працівникам.

Крім того, відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_3 в частині стягнення моральної шкоди, суди вірно виходили з того, що у відповідності до ст. 60 ЦПК України, ОСОБА_3 не надав належних доказів.

Суд першої інстанції, з чим погодився й апеляційний суд, прийшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_2 не довів факту спричинення йому матеріальної шкоди, належних та допустимих доказів спричинення моральної шкоди ОСОБА_2 не довів.

    Із матеріалів касаційних скарг та оскаржуваного рішення вбачається, що скарги є необґрунтованими і наведені в них доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначеного судового рішення.

Керуючись п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України,

у х в а л и в:

Відмовити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення шкоди, завданої ушкодженням здоров’я та стягнення моральної шкоди; за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, за касаційними скаргами на рішення апеляційного суду Одеської області від 9 листопада 2011 року .

Додані до скарг матеріали повернути заявникам.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ                            М.П. Пшонка