Справа№938/455/25

Провадження № 3/938/349/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2025 року селище Верховина

Суддя Верховинського районного суду Івано-Франківської області Джус Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал, який надійшов від відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 », ІНФОРМАЦІЯ_2

про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, місце народження: м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область, зареєстроване та фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , не працює (згідно даних протоколу),

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

без участі особи, яка притягається до

адміністративної відповідальності,

в с т а н о в и в:

згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 17.03.2025 серії ЗхРУ №152019, 17.03.2025 о 18год 20хв. прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» на напрямку 502 прикордонного знаку на відстані 15км. від лінії державного кордону на території Білоберізького ОТГ Верховинського району Івано-Франківської області на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 », в межах контрольованого прикордонного району, був виявлений гр.України ОСОБА_1 , спільно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за спробу незаконного перетинання державного кордону поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон України, чим порушив вимоги ст.ст.9,12 ЗУ "Про державний кордон України" від 04.11.1991, тобто вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.2 ст.204-1 КУпАП.

Матеріали адміністративної справи відносно ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП надійшли до суду 25.03.2025, та відповідно до положень ч.2 ст.277 КУпАП, були призначені до розгляду цього ж дня.

Оскільки особа, яка притягається до адміністративної відповідальності в судове засідання не з`явилась, з метою належного повідомлення її про дату, час та місце розгляду справи, забезпечення можливості реалізації нею свого права на захист, розгляд справи було відкладено на 23.04.2025.

В судове засідання 23.04.2025, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не з`явився. Судова повістка про виклик до суду направлялася ОСОБА_1 на адресу його місця проживання, що зазначена в протоколі про адміністративне правопорушення, однак поштове повідомлення повернулося до суду з відміткою «дресат відсутній за вказаною адресою». А тому розгляд справи було відкладено на 22.05.2025.

В судове засідання 22.05.2025, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в черговий раз не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, а саме шляхом направлення SMS-повідомлення на номер мобільного телефону НОМЕР_1 , що зазначений ОСОБА_1 в заяві на отримання судових повісток, повідомлень в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення, яке було йому доставлено 24.04.2025.

Крім того, суд додатково повідомляв ОСОБА_1 про розгляд справи шляхом розміщення на офіційному Web-сайті Судової Влади України оголошення про його виклик до Верховинського районного суду Івано-Франківської області на 23.04.2025 та 22.05.2025.

Згідно ч.1 ст.268 КУпАП законодавцем закріплено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст.268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не є обов`язковою.

З огляду на викладене, оскільки судом з достатньою мірою вжито заходів для надання ОСОБА_1 можливості надати свої аргументи під час слухання справи у суді, однак, він будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судові засідання, не з`явився, суд дійшов висновку, про можливість завершення розгляду справи за його відсутності за наявними матеріалами справи, що жодним чином не призведе до порушення його процесуальних прав.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до ст.ст.245, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Виходячи зі змісту положень ст.ст.254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності. Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та одних із засобів доказування у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст.256 КУпАП. За приписами КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є важливим процесуальним документом, підставою для провадження у справі про адміністративне правопорушення, у якому викладається суть правопорушення, при доведеності складу якого в діях певної особи, вона може бути піддана заходам кримінально-правового впливу, різновидом якого є стягнення у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Більш того, згідно ч.1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Так відповідно до диспозиції ч.1 ст.204-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

Диспозицією ч.2 ст. 204-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за ті самі дії, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Ознаками об`єктивної сторони правопорушення, за яке передбачена відповідальність частиною першою ст. 204-1 КУпАП, є:

- перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України;

- перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів;

- перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

При цьому, визначальною ознакою об`єктивної сторони даного правопорушення є місце його вчинення.

Суб`єктом правопорушення за ст. 204-1 КУпАП є фізична осудна особа, яка вчинила одне з діянь, визначених серед ознак об`єктивної сторони даного правопорушення.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов`язковими елементами якого є: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.

Так, охорона державного кордону України є невід`ємною складовою загальнодержавної системи захисту державного кордону і полягає у здійсненні Державною прикордонною службою України на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах, а також Збройними Силами України у повітряному та підводному просторі відповідно до наданих їм повноважень заходів з метою забезпечення недоторканності державного кордону України.

Державний кордон України це лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, визначає межі державної території України, просторові рубежі дії державного суверенітету України. Охороною Державного кордону України займається Державна прикордонна служба України.

Згідно статей 1,3 Закону України «Про державний кордон України», державним кордоном України є лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України - суші, вод, надр, повітряного простору. На суші він встановлюється по характерних точках і лініях рельєфу або ясно видимих орієнтирах.

Статтею 9 Закону України «Про державний кордон України» визначено порядок перетинання державного кордону України, який здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.

Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, автомобільних і пішохідних шляхах, в аеропортах (аеродромах), морських і річкових портах, включаючи частину їх акваторії (захищена повністю або частково огороджувальними гідротехнічними спорудами чи об`єктами природного походження), з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, на якій здійснюються прикордонний, митний контроль, інші види контролю і пропуск через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна. Положення про пункти пропуску через державний кордон України затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про державний кордон України» пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в`їзду на територію України або виїзду з України.

Згідно з п.2 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 57, перетинання громадянами України державного кордону здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю, якщо інше не передбачено законом, за одним з таких документів, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну: 1) паспорт громадянина України для виїзду за кордон; 2) дипломатичний паспорт; 3) службовий паспорт; 4) проїзний документ дитини (чинний протягом строку, на який він виданий); 5) посвідчення особи моряка; 6) посвідчення члена екіпажу.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП адміністративного правопорушення, долучено:

-протокол про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №152019 від 17.03.2025, згідно з яким, 17.03.2025 о 18год 20хв. прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» на напрямку 502 прикордонного знаку на відстані 15км. від лінії державного кордону на території Білоберізької ОТГ Верховинського району Івано-Франківської області на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 », в межах контрольованого прикордонного району, був виявлений гр.України ОСОБА_1 , спільно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за спробу незаконного перетинання державного кордону поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон України, чим порушив вимоги ст.ст.9,12 ЗУ "Про державний кордон України" від 04.11.1991.

В протоколі, ОСОБА_1 зазначив, що мав намір незаконно перетнути державний кордон України з Румунією у село Барно з метою працевлаштування;

-світлокопію паспорта громадянина України для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Однак, вказані докази не можуть вважатись такими, що беззаперечно доводять вчинення ОСОБА_1 умисних дій спрямованих на спробу перетину державного кордону України, поза встановленими пунктами пропуску, групою осіб.

Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України «Про державний кордон України», з метою забезпечення на державному кордоні України належного порядку Кабінетом Міністрів України встановлюється прикордонна смуга, а також можуть установлюватися контрольовані прикордонні райони.

Згідно із ч.1 ст.23 Закону України «Про державний кордон України», у прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районі в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, встановлюється прикордонний режим, який регламентує відповідно до цього Закону та інших актів законодавства України правила в`їзду, перебування, проживання, пересування громадян України та інших осіб, провадження робіт, використання повітряних суден, обліку та тримання на пристанях, причалах, базах для стоянки малих і спортивних суден і в пунктах базування самохідних та несамохідних суден, їх плавання та пересування у внутрішніх водах України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 року № 1199 «Про контрольовані прикордонні райони» Верховинський район Івано-Франківської області включено до переліку міст і районів, на території яких установлюються контрольовані прикордонні райони.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 року №1147 «Про прикордонний режим», на виконання вимог Закону України «Про державний кордон України», встановлено вздовж державного кордону на його сухопутних ділянках і вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм прикордонну смугу завширшки 5 кілометрів від лінії державного кордону, де встановлюється прикордонний режим, але не менше від ширини смуги місцевості, що розташована в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруд.

Також вказаною постановою встановлено спеціальний прикордонний режим та заборону вільного в`їзду, перебування, проживання, пересування осіб і провадження робіт, не пов`язаних з обороною чи охороною державного кордону, в межах земельних ділянок шириною 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону на суші, по берегу української частини прикордонної річки, озера або іншої водойми, а вздовж лінії державного кордону України з Російською Федерацією і Республікою Білорусь - шириною до 2 кілометрів, які надано в постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій.

Відповідно до пп.7,8 Положення про прикордонний режим, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 року №1147, громадяни України, іноземці та особи без громадянства в`їжджають, перебувають, проживають, проваджують роботи і пропускаються у прикордонну смугу з дозволу відповідного органу Державної прикордонної служби, який безпосередньо виконує завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону у визначеній зоні відповідальності, за наявності документів, що посвідчують їх особу.

Громадяни України, іноземці та особи без громадянства в`їжджають у контрольований прикордонний район, перебувають, проживають або пересуваються в його межах на підставі документів, що посвідчують їх особу.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , спільно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 17.03.2025 було виявлено на значній відстані (15м.) від лінії державного кордону, тобто, на місці, яке в силу наведених положень постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 року №1147, не відноситься до прикордонної смуги, яка становить завширшки 5км від державного кордону, та перебування в межах якої можливе за наявності спеціального дозволу.

Однак, саме перебування особи у Верховинському районі Івано-Франківської області спільно з іншими особами, який є контрольованим прикордонним районом, на відстані 15км. від державного кордону, що значно перевищує ширину прикордонної смуги, не є свідченням того, що особа мала на меті, будь-яким способом, незаконно перетнути державний кордон України, в складі групи осіб.

Також протокол про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №152019 від 17.03.2025, в частині зазначення суті вчиненого адміністративного правопорушення, не містить вказівки на те, які саме дії вчинив ОСОБА_1 з метою незаконного перетину державного кордону спільно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , а саме в чому виражена спроба перетнути державний кордон.

Вказівка у протоколі на виявлення особи спільно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на напрямку 502 прикордонного знаку на відстані 15км. від лінії державного кордону не є достатнім доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.2 ст.204-1 КУпАП.

Працівниками прикордонної служби не долучено до матеріалів справи, ні схеми правопорушення, на якій зафіксовані умовні позначки місця вчинення правопорушення, місця розташування, маршрут руху порушника та лінію державного кордону, а також фото чи відео фіксації факту вчинення правопорушення чи інших беззаперечних доказів, які б вказували на причетність ОСОБА_1 до вчинення правопорушення.

Доказів притягнення інших осіб, а саме ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення за ч.2 ст.204-1 КУпАП, матеріали адміністративної справи також не містять.

Також слід зазначити, що пояснення ОСОБА_1 зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, де він, зазначив, що мав намір незаконно перетнути державний кордон з України з Румунією у село Барно з метою працевлаштування, суд оцінює критично, оскільки визнання вини особою під час складання протоколу про адміністративне правопорушення саме по собі не може бути єдиним доказам по справі за відсутності інших доказів.

Згідно з ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а згідно ч.1 ст.9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Зазначене узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п.43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».

При цьому, відповідно до положень ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.

З огляду на викладене, приходжу до висновку, що матеріали справи не містять об`єктивних доказів того, що ОСОБА_1 була вчинена спроба перетину державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України, в складі групи осіб.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, враховуючи викладене та беручи до уваги ту обставину, що особами уповноваженими на складання протоколів про адміністративне правопорушення не надано достатніх, допустимих доказів, які б «поза розумним сумнівом» доводили, що ОСОБА_1 в складі групи осіб, здійснив спробу незаконного перетину Державного кордону України та доводили його винуватість у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП, обставини події, описані у протоколі про адміністративне правопорушення, не дозволяють зробити висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП, а тому провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст.9, 204-1, 245,247,251,252,280,283,284 КУпАП, суддя,

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за ч.2 ст.204-1 КУпАП - закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Верховинський районний суд Івано-Франківської області.

Суддя Роман ДЖУС