625/139/25

Провадження № 2/625/62/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2025 р. с. Різуненкове

Коломацький районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Скляренка М.О.,

за участю секретаря судового засідання Калюжної Л.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селі Різуненкове Богодухівського району Харківської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача адвокат Кумко Оксана Дмитрівна, діючи від імені та в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС», звернулася до Коломацького районного суду Харківської області із позовною заявою, в якій просила суд стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за договором про комплексне банківське обслуговування №26206077873001.UAH, укладеним між його сторонами 13 грудня 2018 року, у розмірі 9169 гривень 54 копійки, яка складається із: заборгованості за кредитом в сумі 5027 гривень 83 копійки; заборгованості за процентами в сумі 4141 гривня 71 копійка.

Крім того позивач просив суд стягнути із відповідача судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2422 гривні 40 копійок.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача зазначив, що 26 листопада 2018 року ОСОБА_1 звернулася до АТ «ЮНЕКС БАНК» з Анкетою-Заявою на оформлення Кредитної картки та встановлення Кредитного ліміту на підставі якої 13 грудня 2018 року нею підписано Виписку-повідомлення до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб у АТ «ЮНЕКС БАНК», і ОСОБА_1 підтвердила, що ознайомилася та погодилася із Публічною пропозицією банку на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, з умовами та правилами надання банківських послуг шляхом підписання анкети-заяви, і акцептувала та приєдналася до публічної пропозиції на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, що оприлюднена АТ "ЮНЕКС БАНК" на офіційній Інтернет сторінці Банку за посиланням: www.unexbank.com.ua та погодилася, що анкета-заява разом з публічною пропозицією та додатками до неї становить між банком та нею договір про комплексне банківське обслуговування.

Крім того, як зазначив представник позивача, відповідно до виписки-повідомлення №26206077873001.UAH до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб у АТ «ЮНЕКС БАНК» від 13 грудня 2018 року та Анкети-Заяви відповідачці здійснено відкриття поточного рахунку № НОМЕР_1 з використанням платіжної картки № 5375хххххххх5830 у гривні та встановлено кредитний ліміт в розмірі 5 000 гривень 00 копійок, процентна ставка за користування кредитними коштами 48,00% річних, строком до 13 грудня 2019 року з можливістю продовження на новий строк до закінчення строку дії платіжної картки, згідно банківського продукту «Кредитна картка». Тип картки: Кредитна картка Debit Platinum – КРЕДИТНАЯ КАРТА по 48%. Тип процентної ставки фіксована процентна ставка. Реальна річна процентна ставка, відсотків річних 69,3559%.

Також, у позові вказано, що днем (моментом) погашення кредиту, нарахованих відсотків та інших платежів за додаткові та супутні послуги вважається день надходження коштів на рахунок № НОМЕР_1 відкритий у АТ «ЮНЕКС БАНК», код банку 322539, і вказані умови було узгоджено сторонами у паспорті споживчого кредиту, що підписаний відповідачкою 13 грудня 2018 року.

І, як запевнив у позовній заяві позивач в особі його представника, банк виконав умови вказаного вище договору, надавши відповідачці можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором, та в межах встановленого кредитного ліміту, проте ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за договором не виконала, не сплатила Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками та іншими витратами, внаслідок чого станом на 31 березня 2021 року у неї виникла заборгованість перед АТ «ЮНЕКС БАНК» за наданим кредитом у розмірі 9169 гривень 54 копійки, яка складається із: заборгованості за кредитом в сумі 5027 гривень 83 копійки; заборгованості за процентами в сумі 4141 гривня 71 копійка.

Також, представник позивача зазначив, що 31 березня 2021 року за результатами проведеного електронного аукціону між АТ «ЮНЕКС БАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» укладений договір факторингу, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» набуло право вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за договором про комплексне банківське обслуговування №26206077873001.UAH, укладеним між його сторонами 13 грудня 2018 року, на загальну суму 9169 гривень 54 копійки, і що на день звернення до суду отримані в кредит грошові кошти відповідачка не повернула, а також не сплатила інші платежі, передбачені умовами договору, внаслідок чого у неї виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 9169 гривень 54 копійки, яка складається із: заборгованості за кредитом в сумі 5027 гривень 83 копійки; заборгованості за процентами в сумі 4141 гривня 71 копійка, що й послугувало підставою для звернення ТОВ «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» до суду із позовом.

21 квітня 2025 року суддею Коломацького районного суду Харківської області відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження за вказаним вище позовом і справу призначено до розгляду у судовому засіданні, про що постановлено відповідну ухвалу.

12 травня 2025 року представником відповідача адвокатом Шафоростовим В.О., діючим в інтересах ОСОБА_1 , шляхом формування відповідного документа в системі «Електронний суд» до суду подано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача, не заперечуючи факт підписання ОСОБА_1 договору про комплексне банківське обслуговування №26206077873001.UAH, укладеним між його сторонами 13 грудня 2018 року, повністю  заперечив проти задоволення позову та просив суд відмовити у задоволенні заявлених позивачем вимог  з тих  підстав, що: 1) відповідачка ОСОБА_1 безпосередньо користувалася наданими їй кредитними коштами у період з 19 грудня 2018 року по 18 червня 2019 року, що підтверджується виписками по особових рахунках відповідачки наданих позивачем, і вона повернула АТ «ЮНЕКС БАНК» надані їй у користування кредитні кошти у повному обсязі, у тому числі нею сплачено усі нараховані банком комісії ті відсотки; 2) позивачем всупереч вимог, закріплених у ст. 175 ЦПК України, до позовної заяви не додано жодного належного доказу наявності заборгованості відповідачки перед банком, у тому числі й не надано розрахунку такої заборгованості; 3) наявні в матеріалах справи виписки з особових рахунків ОСОБА_1 , складені АТ «ЮНЕКС БАНК», спростовують наявність заборгованості за договором про комплексне банківське обслуговування №26206077873001.UAH, укладеним між його сторонами 13 грудня 2018 року, у розмірі 9169 гривень 54 копійки, яка складається із: заборгованості за кредитом в сумі 5027 гривень 83 копійки; заборгованості за процентами в сумі 4141 гривня 71 копійка.

Крім того, представник відповідача у відзиві відобразив свій контррозрахунок заборгованості, згідно якого, на думку представника відповідача, будь-яка заборгованість ОСОБА_1 перед АТ «ЮНЕКС БАНК» за кредитним договором відповідно даних, які відображені у виписках по особовим рахунках відповідачки, відсутня, у тому числі відсутня і заборгованість, яку просить стягнути позивач із відповідачки у розмірі 9169 гривень 54 копійки.

Також, представник відповідача у відзиві просив суд стягнути із позивача на користь відповідаки понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, зазначивши, що попередній розрахунок витрат на правничу допомогу складає 5300 гривень 00 копійок. Водночас, на підставі положень, закріплених у ч.8 ст. 141 ЦПК України, адвокатом зроблено заяву про те, що докази понесення витрат на професійну правничу допомогу будуть ним подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Не погодившись із запереченнями представника відповідача на позов, викладеними ним у відзиві, представник позивача адвокат Кумко О.Д., діючи від імені та в інтересах ТОВ «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС», 13 травня 2025 року шляхом формування відповідного документа в системі «Електронний суд» подала до суду відповідь на відзив, де виклала свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених представником відповідача у відзиві заперечень і мотиви їх відхилення.

Так, представник позивача адвокат Кумко О.Д. зазначила, що: 1) позивачем до позовної заяви додано належним чином завірені копії витягу з Реєстру прав вимоги, що є додатком №1 до договору факторингу №31/03-2021 від 31 березня 2021 року, а також виписки по особових рахунках відповідачки за період з 13 грудня 2018 року по 31 березня 2021 року, і вказані документи підтверджують факт видачі кредиту, його розмір, і також відображають суму заборгованості по кредитному договору, а відтак твердження представника відповідача про протилежне є безпідставним та таким, що не відповідає дійсності; 2) виписками по особовому рахунку ОСОБА_1 підтверджується, що нею здійснене часткове повернення кредитних коштів у сумі 8607 гривень 37 копійок, водночас, станом на 31 березня 2021 року, сума заборгованості відповідачки за кредитним договором становить 9169 гривень 54 копійки, яка складається із: заборгованості за кредитом в сумі 5027 гривень 83 копійки; заборгованості за процентами в сумі 4141 гривня 71 копійка; 3) наведений представником відповідача у відзиві контррозрахунок є необґрунтованим і помилковим, позаяк ґрунтується на неправильному тлумаченні виписки по особовому рахунку банку; 4) твердження представника відповідача про повне погашення заборгованості за кредитним договором є хибним; 5) у пункті 2.5 договору факторингу №31/03-2021 від 31 березня 2021 року визначено, що сторони дійшли згоди, про те, що Клієнт відповідає перед Фактором за дійсність прав вимоги на дату відступлення цього договору, які відступаються Фактору на умовах цього договору, але не приймає на себе відповідальність за невиконання/неналежне виконання боржником своїх обов`язків щодо стягнення боргу.

Крім того, серед   іншого,  у  відповіді  на  відзив представник позивача адвокат Кумко О.Д., жодним чином не аргументуючи причин неподання доказів у встановлений законом строк із причин, що не залежали від позивача, в порядку, визначеному ст. 84 ЦПК України, просила суд витребувати у відповідачки ОСОБА_1 докази на підтвердження погашення останньою заборгованості за кредитним договором.

22 травня 2025 року клопотання представника позивача адвоката Кумко О.Дпро витребування доказів залишено без задоволення, про що судом постановлено відповідну ухвалу.  

20 травня 2025 року шляхом формування відповідного документа в системі «Електронний суд» представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Шафоростовим В.О. до суду подано заперечення на відповідь на відзив, в яких представник відповідача виклав свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених представником позивача у відповіді на відзив пояснень, міркувань, а також мотиви їх відхилення.

Так, представник відповідача, в черговий раз акцентував увагу суду на тому, що 1)відповідачка ОСОБА_1 безпосередньо користувалася наданими їй кредитними коштами у період з 19 грудня 2018 року по 18 червня 2019 року, що підтверджується виписками по особових рахунках відповідачки наданих позивачем, і вона повернула АТ «ЮНЕКС БАНК» надані їй у користування кредитні кошти у повному обсязі, у тому числі нею сплачено усі нараховані банком комісії ті відсотки; 2) позивачем всупереч вимог, закріплених у ст. 175 ЦПК України, до позовної заяви не додано жодного належного доказу на підтвердження наявності заборгованості відповідачки перед банком, у тому числі й не надано розрахунку такої заборгованості; 3) наявні в матеріалах справи виписки з особових рахунків ОСОБА_1 , складені АТ «ЮНЕКС БАНК», спростовують наявність будь-якої заборгованості за договором про комплексне банківське обслуговування №26206077873001.UAH, укладеним між його сторонами 13 грудня 2018 року.

Також, представник відповідача у запереченнях на відповідь на відзив зазначив про те, що: 1) витяг з Реєстру прав вимоги, що є додатком №1 до договору факторингу №31/03-2021 від 31 березня 2021 року не є документом первинного бухгалтерського обліку, а є одностороннім документом (розрахунком), складеним АТ «ЮНЕКС БАНК», який підтверджує факт переходу прав вимоги до нового кредитора, а тому не може вважатися належним доказом на підтвердження заборгованості; 2) згідно виписок по особових рахунках відповідачки вихідний залишок (що відображено у відповідній графі виписок) станом на 16 грудня 2019 року по рахункам № НОМЕР_2 і № НОМЕР_3 , а також станом на 30 грудня 2019 року по рахунку № НОМЕР_4 , становить 00 гривень 00 копійок, що вказує на повну відсутність у ОСОБА_1 будь-якої заборгованості за кредитним договором; 3) враховуючи те, що з моменту укладання кредитного договору пройшло більше 6 років, а також те, що відповідачкою станом на 30 грудня 2019 року повернуто кредитні кошти із нарахованими відсотками та комісіями в повному обсязі, у відповідачки об`єктивно відпала необхідність зберігати будь-які платіжні документи (оригінали квитанцій про сплату кредиту та виписок по особовому рахунку ОСОБА_1 ), про витребування яких позивачем заявлено відповідне клопотання. З огляду на що, саме позивач згідно імперативних приписів, закріплених у ст. 81 ЦПК України, має довести наявність і розмір заборгованості відповідачки перед позивачем.

Будь-які процесуальні дії, як то забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо, не вчинялися.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, водночас 04 квітня 2025 року подав до суду письмову заяву за вх. ЕС№681/01-55/25 (а.с. 1-12), в якій просив справу розглядати без участі представника ТОВ «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС».

Частиною 3 статті 211 ЦПК України передбачено право учасника справи заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача та сама відповідачка в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином (а.с. 134, 136, 139, 141).

Причини неявки відповідачка та її представник суду не повідомляли, будь-яких заяв та клопотань від них не надходило.

За загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Водночас, відповідно до частини третьої вказаної статті Кодексу якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки у судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки відповідач своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористався, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності відповідача за наявними у справі матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Матеріали справи свідчать про те, що всім учасникам судового процесу судом створені належні умови для доведення останніми своїх позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог і заперечень, а також надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом вжито всі заходи в межах визначених чинним законодавством України повноважень, спрямованих на всебічне, повне та об`єктивне з`ясування всіх обставин справи.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, викладених у їх відповідних заявах, об`єктивно, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд зазначає наступне.

Так, частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Із досліджених у судовому засіданні доказів вбачається, що 26 листопада 2018 року ОСОБА_1 звернулася до АТ «ЮНЕКС БАНК» із Анкетою-заявою на оформлення Кредитної картки та встановлення Кредитного ліміту (а.с. 21-22), яка підписана нею особисто, згідно якою ОСОБА_1 просила банк відкрити їй поточний рахунок і встановити кредитний ліміт на наступних умовах: ПІБ - ОСОБА_1 ; валюта - гривня; сума (кредитний ліміт) – 10000 гривень 00 копійок; строк - 12 місяців; річна процентна ставка - 48%; тип картки – неперсоніфікована; ціль кредиту – інше; спосіб погашення – щомісячно в розмірі ОМП.

Крім того, підписавши анкету – заяву, відповідачка підтвердила, що вона ознайомилася і надала згоду на пропозицію АТ «ЮНЕКС БАНК» на укладання договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, та погодилася з умовами і правилами банківських послуг, підписанням цієї анкети - заяви акцептувала та приєдналася до Публічної пропозиції АТ «ЮНЕКС БАНК» на укладання договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, що оприлюднена на офіційному сайті банку.

Також, ОСОБА_1 погодилася з тим, що ця анкета – заява разом з вищевказаною Публічною пропозицією АТ «ЮНЕКС БАНК» та додатками до неї (правилами, умовами, тарифами) становить між клієнтом і банком договір про комплексне банківське обслуговування, і шо розмір відновлювальної відкличної кредитної лінії, встановлений на підставі розгляду цієї анкети – заяви, зазначається у Виписці – повідомленні до договору.

Крім того, 13 грудня 2018 року відповідачкою ОСОБА_2 підписано Виписку-повідомлення № 26206077873001.UAH до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб у АТ «ЮНЕКС БАНК» (далі – Договір) і Анкети-Заяви, за умовами якої банк підтвердив, що на підставі Анкети-Заяви здійснено відкриття поточного рахунку № НОМЕР_1 з використанням платіжної картки № НОМЕР_5 у гривні та встановлений кредитний ліміт в розмірі 5000 гривень 00 копійок, процентна ставка за користування кредитними коштами - 48,00% річних, строком до 13 грудня 2019 року, згідно банківського продукту «Кредитна картка». Тип картки: Кредитна картка «Debit Platinum – КРЕДИТНАЯ КАРТА по 48%», тип процентної ставки  - фіксована процентна ставка, реальна річна процентна ставка, відсотків річних  -69,3559%, загальна вартість кредиту – 6908 гривень 78 копійок (а.с. 23).

Вказана виписка-повідомлення є невід`ємною частиною анкети-заяви, договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб у АТ «ЮНЕКС БАНК».

Із паспорта споживчого кредиту, який також підписаний особисто відповідачкою 13 грудня 2018 року, вбачається, що в ньому зазначені основні умови кредитування, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту й інші умови (а.с. 24-26).

31 березня 2021 року між АТ «ЮНЕКС БАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС»  укладений договір факторингу за №31/03-2021,   відповідно до умов  якого АТ «ЮНЕКС БАНК» за плату відступило ТОВ «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» прийняло належні АТ «ЮНЕКС БАНК» права вимоги до боржників за кредитними договорами, зазначеними у відповідних реєстрах прав вимоги (а.с. 76-85).

Як вбачається із Додатку №1 «Реєстру прав вимоги» до договору факторингу №31/03-2021 від 31 березня 2021 року, ТОВ «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 26206077873001.UAH на загальну суму 9169 гривень 54 копійки, яка складається із: заборгованості за кредитом в сумі 5027 гривень 83 копійки; заборгованості за процентами в сумі 4141 гривня 71 копійка (а.с. 86-88).

31 березня 2021 року ТОВ «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» відповідно до умов договору факторингу за №31/03-2021 сплатило на користь АТ «ЮНЕКС БАНК» 4850000 гривень 00 копійок, що підтверджується копією платіжного доручення №63 (а.с. 91).

04 червня 2021 року ТОВ «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» на адресу відповідачки   ОСОБА_1 направлене письмове повідомлення про відступлення права вимоги (а.с. 72).

Із виписок по особовому рахунку відповідачки за період з 13 грудня 2018 року по 31 березня 2021 року вбачається, що відповідачка користувалася кредитними коштами як шляхом зняття готівки у банкоматах, так і шляхом здійснення розрахунків за покупки в магазинах. Крім того ОСОБА_1 здійснювала внесення платежів в рахунок повернення кредитних коштів (а.с. 58-71).

Таким чином, відповідачка своїми діями визнавала наявність кредитних правовідносин з АТ «ЮНЕКС БАНК».

Як з`ясовано судом, в договорі про комплексне банківське обслуговування №26206077873001.UAH, укладеного 13 грудня 2018 року між АТ «ЮНЕКС БАНК» та ОСОБА_1 , а також в паспорті кредиту,  підписаних особисто відповідачкою ОСОБА_1 ,  викладено інформацію про тип кредиту, строк кредитування, спосіб та строк надання кредиту, процентну ставку, платежі за додаткові та супутні послуги, загальні витрати за кредитом, орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом, реальну річну процентну ставку, а тому відповідачка була ознайомлена з умовами кредитування.

Підписавши кредитний договір, позичальник відповідно до статей 3 та 627 ЦК України добровільно погодив такі умови кредитного договору, взявши на себе відповідні зобов`язання.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Суд зазначає, що позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» обґрунтовані тим, що розмір заборгованості відповідачки за договором про комплексне банківське обслуговування №26206077873001.UAH від 13 грудня 2018 року становить суму, яка зазначена у виписках по особовому рахунку відповідачки за період з 13 грудня 2018 року по 31 березня 2021 року, а також у Додатку №1 «Реєстру прав вимоги» до договору факторингу №31/03-2021 від 31 березня 2021 року.

Водночас, як зазначалося вище, представником відповідачки у відзиві заперечив проти задоволення позову з тих підстав, що станом на 30 грудня 2019 року ОСОБА_1 повністю повернула кредитні кошти і сплатила нараховані відсотки та комісії, і будь якої заборгованості перед позивачем у неї немає.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України, частиною 1 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст. 77 ЦПК України) Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Отже, належним чином дослідити поданий стороною доказ, перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду.

Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський обліку та фінансову звітність».

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський обліку та фінансову звітність», первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Належним доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський обліку та фінансову звітність».

Аналогічні за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року по справі №755/2284/16-ц, провадження №61-4685св19.

Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.

До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16 вересня 2020 року у справі №200/5647/18 та від 28 жовтня 2020 року у справі №760/7792/14-ц.

Як вже зазначалося, на підтвердження наявності у відповідачки заборгованості за кредитним договором та її розміру ТОВ «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» надало суду виписки по особовому рахунку відповідачки за період з 13 грудня 2018 року по 31 березня 2021 року, а також Додаток №1 «Реєстру прав вимоги» до договору факторингу №31/03-2021 від 31 березня 2021 року.

Водночас, із досліджених в судовому засіданні наданих позивачем виписок по особовому рахунку відповідачки за період з 13 грудня 2018 року по 31 березня 2021 року вбачається, що в них не відображено будь-якої інформації, яка б свідчила про наявність заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «ЮНЕКС БАНК» за кредитним договором, а також її розміру. З виписок вбачається, що станом на 16 грудня 2019 року та 30 грудня 2020 року залишок по рахунку відповідачки складає 00 гривень 00 копійок.

Таким чином, надані позивачем виписки по особовому рахунку відповідачки жодним чином не свідчать про наявність у останньої будь-якої заборгованості за кредитом перед АТ «ЮНЕКС БАНК».

Також, суд зазначає, що сам по собі Додаток №1 «Реєстру прав вимоги» до договору факторингу №31/03-2021 від 31 березня 2021 року, на який посилається представник позивача як на доказ, не може вважатися допустимим доказом, який би беззаперечно свідчив про наявність у відповідачки заборгованості за кредитом та її розмір.  .

Крім того, позивачем не надано суду розрахунку суми заборгованості, що позбавляє суд можливості з`ясувати питання про те, чи дійсно у відповідачки існує певна заборгованість за кредитом, про період утворення заборгованості, чи сплачувались взагалі кошти відповідачкою, та в яких сумах, за які періоди, в якому розмірі, та на які суми боргу нараховувались відсотки за користування кредитом, на підставі якого, а також у сукупності із випискою по особовому рахунку відповідачки, суд був би спроможний самостійно визначити розмір заборгованості.

Без надання детального розрахунку заборгованості суд позбавлений можливості перевірити наявність та розмір заборгованості позивачки за відповідним договором.

До аналогічного висновку щодо необхідності доведення позивачем розміру заборгованості дійшов Верховний Суд у постановах від 27 березня 2019 року у справі №334/1746/15-ц, від 01 лютого 2023 року у справі №199/7014/20.

Таким чином, позивач не довів належними і допустимим доказами наявність у відповідачки заборгованості за кредитним договором, що, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для задоволення позову.

Крім того, з огляду на відмову у задоволенні позову, суд, за правилами, визначеними ст. 141 ЦПК України, вважає за необхідне судовий збір покласти на позивача.

Суд також вважає за доцільне зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав на те, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Керуючись ст.ст.12, 19, 81, 133,141, 259, 264, 265, 274-279ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» до ОСОБА_1  про стягнення заборгованості відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 22 травня 2025 року.

Суддя                                           М.О. Скляренко