ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2025 р.Справа № 520/18842/24

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Жигилія С.П. ,  Присяжнюк О.В. ,

за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е.

          розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.10.2024, головуючий суддя І інстанції: Сагайдак В.В., м. Харків, повний текст складено 17.10.24 у справі № 520/18842/24

          за позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕТКАНІ ЗАХИСНІ МАТЕРІАЛИ"  

          до    Головного управління ДПС у Харківській області

          про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НЕТКАНІ ЗАХИСНІ МАТЕРІАЛИ" (далі за текстом також – позивач, ТОВ "НЕТКАНІ ЗАХИСНІ МАТЕРІАЛИ") звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (далі та текстом також – відповідач, ГУ ДПС у Харківській області), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №000117240705 від 05 березня 2024 року; судові витрати покласти на відповідача.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №000117240705 від 05 березня 2024 року.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕТКАНІ ЗАХИСНІ МАТЕРІАЛИ" сплачений судовий збір в сумі 7947,53 грн.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС у Харківській області оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, а викладені у ньому висновки не відповідають обставинам справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач наводить висновки, викладені в акті податкової перевірки; доводить, що податкове повідомлення-рішення №000117240705 від 05 березня 2024 року, сформоване на підставі таких висновків, є правомірним.

За результатами апеляційного розгляду ГУ ДПС у Харківській області просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він проти доводів апеляційної скарги заперечує, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а тому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

У додаткових поясненнях у справі відповідач повторно викладає висновки, викладені в акті податкової перевірки; доводить, що податкове повідомлення-рішення №000117240705 від 05 березня 2024 року, сформоване на підставі таких висновків, є правомірним.

У додаткових поясненнях у справі позивач повторно викладає доводи, наведені ним у відзиві на апеляційну скаргу. Звертає увагу, що позивачем не було допущено безпідставного завищення показників від`ємного значення з ПДВ у період, що перевірявся контролюючим органом.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю «НЕТКАНІ ЗАХИСНІ МАТЕРІАЛИ» зареєстровано 19.10.2020. Основними видами діяльності Товариства за КВЕД-2010 є: 13.99 - виробництво інших текстильних виробів, н.в.і.у. (основний); 32.99 - Виробництво іншої продукції, н.в.і.у.; 46.90 - не спеціалізована оптова торгівля; 47.99 - інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; 32.50 - виробництво медичних і стоматологічних інструментів і матеріалів.

ГУ ДПС у Харківській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за листопад 2023 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 12.12.2023 за № 9336756752 від`ємного значення з податку на додану вартість.

За результатами перевірки складений Акт від 02.02.2024 за № 3967/20-40-07-05-03/43875304 (далі також – Акт перевірки).

ТОВ «НЕТКАНІ ЗАХИСНІ МАТЕРІАЛИ» направило до контролюючого органу заперечення на Акт перевірки від 15.02.2024 за № 1502, за результатами розгляду яких висновки Акта перевірки контролюючим органом залишено без змін.

На підставі висновків Акта перевірки ГУ ДПС у Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення №000116850705 від 05 березня 2024 року, згідно з яким установлено порушення ТОВ «НЕТКАНІ ЗАХИСНІ МАТЕРІАЛИ» пункту 49.2 ст. 49, пункту 184.7 ст. 184, пункту 185.1 ст. 185, пункту 187.1 ст. 187, пункту 198.1, пункту 198.2 , пункту 198.3, абзацу «г» пункту 198.5, п 198.6 ст. 198, пункту 200.1, п 200.4, пункту 200.7, пункту 200.9 ст. 200, пункту 201.1, пункту 201.10, пункту 201.15 ст. 201, підпункту 9.5 пункту 9 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, пункту 6 розділу І, підпункту 3 та 10 розділу III, пункту 4 розділу V Порядку №21, та зменшено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 2 119 341,00 грн, нараховано штрафні санкції у розмірі 529 835, 25 грн.

Скориставшись правом на оскарження рішення відповідача у судовому порядку, позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №000117240705 від 05 березня 2024 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що позовні вимоги є обґрунтованими.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи, та виходить з такого.

Відповідно до п. 14.1.156 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Розділ V Податкового кодексу України визначає платників податку на додану вартість, об`єкт оподаткування, дату виникнення податкових зобов`язань, порядок визначення бази оподаткування, розміри ставок податку, порядок визначення суми податку та строки проведення розрахунків тощо.

Відповідно до п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг відповідно до приписів п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пунктом 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За приписами пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Стаття 200 Податкового кодексу України регламентує порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до пункту 200.1 цієї статті сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.2 статті 200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3).

Згідно з пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від`ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов`язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від`ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно з пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов`язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

За положеннями пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Судом установлено, що згідно з поданою ТОВ «НЕТКАНІ ЗАХИСНІ МАТЕРІАЛИ» податковою декларацією з ПДВ за листопад 2023 року 12.12.2023 вх. № 9336756752, додатку № 3 від 12.12.2023 за № 9336758876 у рядку 20.2.1 відображено суму, яку обчислено відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Податкового кодексу України на момент подання податкової звітності, та яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку –  2 119 341, 00 грн.

Сума, задекларована до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (р.20.2.1) за податковою декларацією з ПДВ за листопад 2023 року, додатку № 3 від 12.12.2023 за № 9336758876 складається з суми від`ємного значення з періодами виникнення: серпень 2022 року у розмірі 4 167 грн, липень 2022 року у розмірі 103 695 грн, червень 2022 року у розмірі 33 799 грн, травень 2022 року у розмірі 66 000 грн, лютий 2022 року у розмірі 688 грн, січень 2022 року у розмірі 232 273 грн, грудень 2021 року у розмірі 104 093 грн, листопад 2021 року у розмірі 206 313 грн, жовтень 2021 року у розмірі 181 418 грн, вересень 2021 року у розмірі 221 889 грн, серпень 2021 року у розмірі 323 630 грн, липень 2021 року у розмірі 143 496 грн, червень 2021 року у розмірі 60 588 грн, травень 2021 року у розмірі 220 317 грн, квітень 2021 року у розмірі 127 663 грн, грудень 2020 року у розмірі 89 312 грн.

ТОВ «НЕТКАНІ ЗАХИСНІ МАТЕРІАЛИ» до ГУ ДПС не подано податкову звітність з податку на додану вартість за лютий – травень 2022 року, вересень – грудень 2022 року.

У періоді травень 2022 року - серпень 2022 року ТОВ «НЕТКАНІ ЗАХИСНІ МАТЕРІАЛИ» було платником єдиного податку 3 групи зі ставкою 2% (з 24.05.2022 по 31.08.2022 припинена дія свідоцтва платника ПДВ).

Згідно з поданою декларацією з останніми показниками діяльності позивача за січень 2022 року від 18.02.2022 за № 9034696860 сума від`ємного значення рядка 21 склала 955 532,00 гривень.

ТОВ «НЕТКАНІ ЗАХИСНІ МАТЕРІАЛИ» подало наступну декларацію лише за січень 2023 року від 20.02.2023 за № 9028934616, де податкові зобов`язання рядок 9 Декларації складають 0 грн, рядок 10.1, 10.2, 10.3, 11 складає 0 грн, рядок 16 та 16.1 – 2 128 082,00 грн та 21.03.2023 за № 9055492158 подано уточнюючий розрахунок до декларації за січень 2023 року, яким самостійно в повному обсязі зменшено податковий кредит та суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду рядок 21.

Уточнюючі розрахунки до декларацій з ПДВ за лютий 2023 – листопад 2023 ТОВ «НЕТКАНІ ЗАХИСНІ МАТЕРІАЛИ» до ДПС не подано.

За висновками, викладеними в акті перевірки, позивачем завищено показник у рядку 16.1 (колонка Б) Декларації за листопад 2023 року на 2 142 658,00 грн унаслідок урахування всупереч пункту 200.1, пункту 200.4 статті 200 Кодексу, абзацу 5 пункту 4 розділу V Порядку № 21 та формування податкового кредиту за рахунок неправомірного відображення від`ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду завищено показник рядку 17 (колонка Б) за листопад 2023 року на суму 2 142 658,00 гривень.

Порушення, викладені п. 3.1, п.3.2 розділу 3 Акту перевірки, стали підставою для висновку про завищення показників податкової декларації з ПДВ за листопад 2023 року:

рядка 18 на суму 910 150,00 грн;

рядка 19 на суму 2 142 658,00 грн;

рядка 20.2 на суму 2 119 341,00 грн;

рядка 21 на суму 23 317,00 гривень.

Так, позивачем подано до контролюючого органу пакет документів за реєстраційним номером 9336756752 з додатками від 20.12.2023, а саме: звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2023 року.

Відповідно до рядку 20.2 декларації сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню зазначена у розмірі 2 119 341 грн.

Зазначена сума сформована на підставі первинних документів, податкових накладних та звітності за попередні звітні періоди, що підтверджується доказами, доданими до матеріалів справи.

Колегія суддів зазначає, що згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За приписами пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.5 статті 198 Кодексу № 2755 платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з ПДВ.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, підставою для формування показників податкового кредиту в податковій декларації є податкова накладна, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (надалі також – Закон № 996-ХІV) бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом частини першої статті 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною другою статті 9 Закону № 996-ХІV передбачені обов`язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.

За матеріалами справи під час проведення контрольного заходу позивач надав представникам контролюючого органу на підтвердження включення сум ПДВ до складу податкового кредиту необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, установлених ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема: документи, що підтверджують факт отримання послуг від інших осіб та документи, що підтверджують зв`язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку, що не заперечується контролюючим органом.

Крім того, на підтвердження включення сум ПДВ до складу податкового кредиту позивачем було надано відповідні податкові накладні та квитанції до них з відміткою про їх реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зазначені документи, включаючи податкові накладні та квитанції до них з відміткою про прийняття податковим органом та реєстрацію в ЄРПН надано позивачем до матеріалів справи.

Разом з цим указані документи під час перевірки ГУ ДПС у Харківській області до уваги взяті не були.

Колегія суддів звертає увагу, що згідно з Актом перевірки підставою для висновку контролюючого органу про завищення показників податкової декларації з ПДВ за листопад 2023 року, зокрема рядка 20.2 на суму 2 119 341,00 грн, стало подання  позивачем податкової звітності протягом 2023 року без послідовного зазначення відповідних показників з ПДВ.

Надаючи оцінку наведеному висновку контролюючого органу, колегія суддів зазначає таке.

Процедура заповнення податкових декларацій з податку на додану вартість визначається Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 за № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 зі змінами та доповненнями (далі - Порядок № 21).

Відповідно до п. 6 розділу III Порядку №21 платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов`язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Підпунктом 5 п. 5 розд. V Порядку №21 визначено, що сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 податкової декларації з ПДВ (далі - декларація)), відображається у рядку 21 декларації та переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду.

У складі податкової декларації з ПДВ подаються передбачені Порядком № 21 додатки (у разі заповнення даних у відповідних рядках декларації) (п. 9 розд. III Порядку № 21).

Сума, відображена у рядку 21 «сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» розшифровується у Додатку 2 до податкової декларації з ПДВ, який називається «Довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)». Деталізація від`ємного значення здійснюється в частині періодів його виникнення.

Відповідно до листа ДФС України від 22.07.2016 за №24830/7/99-99-15-03-02-17 «Про внесення змін до форми податкової декларації з податку на додану вартість»: «При заповненні як додатка 2 (Д2), так і таблиці 2 додатка З (ДЗ) до декларації з податку на додану вартість доцільно застосовувати принцип хронології формування від`ємного значення, згідно з яким податкові зобов`язання поточного (звітного) періоду зменшуються на суму податкового кредиту у хронологічному порядку його виникнення від найдавнішого до найновішого».

Пунктом 50.1 статті 50 ПК України передбачено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку

Ця норма зобов`язує платника податку надіслати до контролюючого органу уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою уточнюючого розрахунку, чинного на час подання, або виправити помилку шляхом відображення уточнюючих показників у складі поточної декларації за будь-який наступний податковий період.

Відповідно до приписів п. 69.1. ст. 69 перехідних положень ПК України разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Відповідно до листа-роз`яснення ДПС України від 16 березня 2022 року після завершення дії воєнного стану платники зобов`язані забезпечити реєстрацію в ЄРПН всіх податкових накладних та розрахунків коригування, реєстрація яких відтермінована на час дії військового стану. Всі податкові зобов`язання та податковий кредит, задекларовані платниками під час дії такого воєнного стану на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, підлягають обов`язковому уточненню (приведенню у відповідність) з урахуванням даних податкових накладних та розрахунків коригування, зареєстрованих в ЄРПН.

За матеріалами справи позивачем подана річна звітність за 2022 рік. Протягом 2023 року ТОВ "НЕТКАНІ ЗАХИСНІ МАТЕРІАЛИ" подавало декларації з ПДВ без зазначення відповідних показників, оскільки відновлювало первинну документацію, втрачену під час бойових дій та пошкодження серверів під час обстрілів, з метою подання в подальшому коригувань/уточнень до податкових декларацій з ПДВ з відображенням реальних даних по ПК та ПЗ. Штраф саме за порушення строків подання звітності позивачем сплачено, що не заперечується відповідачем.

Відповідачем прийнято та зареєстровано звітність за жовтень 2023 року, яка подавалась позивачем 19.11.2023, а також пакет документів від 12.12.2023.

15.12.2023 позивач направив засобами поштового зв`язку цінними листами з описом вкладення звітність/уточнену звітність на адресу відповідача, що підтверджується матеріалами справи, однак відповідач відмовив у прийнятті звітності та запропонував надати нову звітність, оформлену згідно з вимогами чинного законодавства. Водночас відповідачем не роз`яснено, яким способом платник може надати звітність за умови відсутності доступу до подання звітності в електронній формі через особистий кабінет платника.

Колегія суддів також ураховує, що Головним управлінням ДПС у Харківській області  було прийняте рішення № 4624 від 10 листопада 2023 року, оформлене листом за № 57750/6/20-40-04-04-17 від 13 листопада 2023 року, про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариство з обмеженою відповідальністю "НЕТКАНІ ЗАХИСНІ МАТЕРІАЛИ", оскаржене останнім у судовому порядку.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2024, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду у справі № 520/5916/24, визнано протиправним та скасовано рішення № 4624 від 10.11.2023, ухвалене Головним управлінням ДПС у Харківській області, про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕТКАНІ ЗАХИСНІ МАТЕРІАЛИ" (ідентифікаційний код 43875304) за індивідуальним податковим номером 438753020337.

Як установлено судовими інстанціями у справі № 520/5916/24, за змістом п.п. 1, 2 рішення № 4624 від 10.11.2023 висновок про наявність підстав для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "НЕТКАНІ ЗАХИСНІ МАТЕРІАЛИ" зроблено на підставі довідки від 09.11.2023 за № 3545.20-40-04-04-18, якою підтверджено, що позивач подає/не подає податкові декларації з податку на додану вартість протягом періоду жовтень 2022 року - вересень 2023 року.

Разом з цим судом у справі № 520/5916/24 установлено, що первинними документами підтверджено здійснення платником податків господарської діяльності, операцій, які свідчать про наявність придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового кредиту.

Відповідачем не доведено наявність пасивної поведінки суб`єкта господарювання щодо ведення протягом 12 послідовних податкових місяців господарської діяльності.

Позивачем за звітний період здійснювались операції як з придбання послуг та товарів, так і з реалізації товарів, тобто платником податків здійснювалась господарська діяльність у період, в якому податковим органом установлено відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту. Вказані обставини відповідачем не спростовані.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Колегія суддів зазначає, що за умови подання платником податку на додану вартість належним чином оформлених документів, які згідно з правовими нормами повинні бути виписані на господарські операції певного виду, та підтвердження суми податку на додану вартість податковими накладними, зареєстрованими відповідно до вимог статті 201 ПК України, задекларований податковий кредит вважається підтвердженим (правомірним), якщо контролюючий орган не доведе зворотне.

Це відповідає нормі абзацу першого частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Така норма узгоджується як з нормою абзацу першого пункту 56.4 статті 56 ПК України, відповідно до якої обов`язок доведення, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених Податковим кодексу України, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладено на контролюючий орган, так і з нормою підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК України щодо презумпції правомірності рішень платника податків, які в сукупності закріплюють презумпцію добросовісності податкової поведінки платника податків.

Щодо висновку відповідача в Акті перевірки про порушення позивачем п. 200.4., п 200.7. п 200.9 ст. 200 Податкового кодексу України та Порядку №21 від 28.01.2016, оскільки у додатку 4 не зазначено звітний період з податку на додану вартість, за яке визначене бюджетне відшкодування, то суд зауважує, що відповідно до пункту 49.11 ст. 49 ПК України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог п. 48.3 та п. 48.4 ст. 48 ПКУ, а також недотримання вимог абзаців першого - третього п. 49.4 ст. 49 ПК України, такий контролюючий орган зобов`язаний надати платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови:

- у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв`язку, - протягом п`яти робочих днів з дня її отримання;

- у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

Відповідно до приписів п. 17 та п. 18 Розділу «III. Порядок оформлення та подання податкової звітності» Порядку №21 від 28.01.2016 податкова звітність, подана платником або його представником та заповнена з порушенням норм пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 глави 2 розділу II Кодексу, вважається неподаною, про що платник повідомляється у порядку, визначеному пунктом 49.11 статті 49 глави 2 розділу II Кодексу. Відмова посадової особи контролюючого органу прийняти декларацію з будь - яких причин, не визначених статтею 49 глави 2 розділу II Кодексу, у тому числі висунення будь-яких не визначених статтею 49 глави 2 розділу II Кодексу передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування сум бюджетних відшкодувань, незаконне збільшення податкових зобов`язань тощо), забороняється.

Отже, якщо платником було допущено помилки при заповненні Додатку 4, контролюючий орган зобов`язаний був надати платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови. Також припущення представників контролюючого органу про порушення спростовуються отриманою платником квитанцією № 2 про підтвердження прийняття звіту без зауважень та застережень. Відтак відповідний висновок контролюючого органу є необґрунтованим.

З огляду на матеріали справи, враховуючи доводи та аргументи, наведені в позовній заяві, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач не мав наміру порушувати норми чинного податкового законодавства, жодним чином не ставив за мету невиконання чи неналежне виконання вимог Податкового кодексу України, в свою чергу, вживав всіх можливих заходів для виконання покладених на позивача обов`язків як платника податків. Уточнена звітність, яка не була прийнята відповідачем, відображає (пояснює) виникнення від`ємного значення з податку на додану вартість послідовно у періодах.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про те, що відповідач, відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, не довів правомірності оскаржуваного позивачем податкового повідомлення–рішення №000117240705 від 05 березня 2024 року, що є підставою для задоволення позову, є обґрунтованим.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними, спростовуються наведеним вище та не впливають на правомірність висновків суду першої інстанції, зміст апеляційної скарги містить виключно суб`єктивне бачення відповідачем обставин справи, які розглянуто судом першої інстанції та надано належну правову оцінку, а отже підстави для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції відсутні.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Ураховуючи положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 139, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області  залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.10.2024 у справі № 520/18842/24  залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Я.В. П`янова

Судді С.П. Жигилій  О.В. Присяжнюк

Повний текст постанови складено  21.05.2025