Справа № 569/7273/25

1-кс/569/3752/25

УХВАЛА

14 травня 2025 року                                                                м. Рівне

Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Рівненській області підполковника поліції ОСОБА_3 , (далі – слідчий), погоджене прокурором відділу Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження №12025180000000193 від 01.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, (далі – це ж кримінальне провадження) про арешт майна , -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий в ОВС СУ ГУНП в Рівненській області підполковник поліції ОСОБА_3 , звернувся до суду з клопотанням яке погоджено прокурором відділу Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_4 у якому просить накласти арешт на майно.

В обґрунтування клопотання зазначає, що досудовим розслідуванням встановлено, що, на території Рівненської області група осіб, з корисливих мотивів, організували механізм незаконного переправлення осіб через державний кордон України поза офіційними пунктами пропуску.

       Так, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_6 та іншими на даний час не встановленими досудовим розслідуванням особами, у період з 09.04.2025 по 11.04.2025, в порушення вищевказаних нормативно-правових актів, переслідуючи корисливі мотив і мету, направлені на отримання грошової винагороди, достовірно знаючи про тимчасові обмеження щодо виїзду військовозобов`язаних чоловіків з території України, організували незаконне переправлення через державний кордон України громадян України призовного віку ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які мали намір незаконно перетнути державний кордон України поза пунктами пропуску, у воєнний час за грошову винагороду, не зважаючи на діючі обмеження воєнного стану.

       12.04.2025 ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Санкцією ч. 3 ст. 332 Кримінального кодексу України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Крім того в ході проведення досудового розслідування встановлено, що у власності ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває рухоме майно,зокрема:

-        мотоцикл марки SKYMOTOMATADOR 199, д.н.з. НОМЕР_1 , 2018 року випуску, номер шасі НОМЕР_2 ;

-        автомобіль марки RENAULTTRAFIC 1870, реєстраційний номер НОМЕР_3 , 2003 року випуску, номер кузова НОМЕР_4 .

Згідно із нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

До початку розгляду клопотання слідчим подана заява про розгляд клопотання у його відсутність, у заяві зазначено, що клопотання підтримує в повному обсязі, із підстав, наведених у ньому та просить задовольнити вказане клопотання.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутності учасників провадження, оскільки їх не прибуття не перешкоджає розгляду клопотання на підставі наданих доказів.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно ч. ч.2, 3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до п. 8 глави 2.6. «Арешт майна» Узагальнення вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження арешт може бути накладено на: нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права; майно у вигляді речей, документів, грошей, якщо вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК, а саме: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та (або) є доходами від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

       Частиною 10 статті 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

       Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

З метою забезпечення подальшої конфіскації майна як виду покарання, у ході досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на рухоме майно, що перебуває у власності підозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

-        мотоцикла марки SKYMOTO MATADOR 199, д.н.з. НОМЕР_1 , 2018 року випуску, номер шасі НОМЕР_2 ;

-        автомобіля марки RENAULT TRAFIC 1870, реєстраційний номер НОМЕР_3 , 2003 року випуску, номер кузова НОМЕР_4 , із забороною користування, розпорядження та відчуження вказаних транспортних засобів будь-яким чином, оскільки незастосування вказаних заходів може призвести до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 173 КПК України та вищевикладене, є необхідним накласти арешт майно, вилучене за вищевказаних обставин, оскільки наявні достатні підстави вважати, що майно відповідає критеріям встановленим ст. 98 КПК України, а незастосування арешту може призвести до втрати чи його пошкодження.

Керуючись ст. 170, 171,175 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого - задоволити.

Накласти арешт на рухоме майно, що перебуває у власності підозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

-        мотоцикл марки SKYMOTO MATADOR 199, д.н.з. НОМЕР_1 , 2018 року випуску, номер шасі НОМЕР_2 ;

-        автомобіль марки RENAULT TRAFIC 1870, реєстраційний номер НОМЕР_3 , 2003 року випуску, номер кузова НОМЕР_4 , із забороною будь-яким особам користуватись, розпоряджатись та відчужувати його будь-яким чином.

Роз`яснити, що відповідно до ч.1 ст. 174 КПК України, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_10