У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

  11 січня 2012  року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого

спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних

справ у складі:

Головуючого:  Пшонки М.П.

 Суддів:              Мазур Л.М.                  Матвєєвої О.А.

                            Макарчука М.А.         Юровської Г.В.

      розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дітей,

      за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Житомирської області від 17 листопада 2009 року,

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2008 року позивач звернувся до місцевого суду із зазначеним позовом обґрунтовуючи вимоги тим, що сторони перебувають у шлюбі з 5 вересня 1992 року, мають двох неповнолітніх дітей – дочку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 та сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4. Зазначав, що збереження сім’ї стало неможливим за негативної поведінки відповідачки. Тому просив шлюб розірвати та визначити місце проживання дітей з ним, враховуючи їх інтереси.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 21 вересня 2009 року позовні вимоги задоволено.

Розірвано шлюб, укладений 5 вересня 1992 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Неповнолітніх дітей ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4 залишено проживати для подальшого виховання з  батьком.

Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від                                    17 листопада 2009 року, рішення Богунського районного суду м. Житомира від 21 вересня 2009 року в частині визначення місця проживання неповнолітньої ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 з батьком скасовано та в цій частині закрито провадження.

Ухвала апеляційного суду сторонами не оскаржується.

Рішенням апеляційного суду Житомирської області від                                    17 листопада 2009 року, рішення Богунського районного суду м. Житомира від 21 вересня 2009 року в частині визначення місця проживання неповнолітнього сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4 з батьком скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення.

Визначено місце проживання неповнолітнього ОСОБА_9,  ІНФОРМАЦІЯ_4 з матір’ю ОСОБА_4.                      

Рішення в частині розірвання шлюбу залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити без змін рішення місцевого суду, посилаючись на порушення цим судом норм процесуального права та на неправильне застосування норм матеріального права.

Ухвалою колегії суддів Верховного Суду України  від 16 листопада 2011 року на підставі Закону України від 20 жовтня 2011 року № 3932 VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо розгляду справ Верховним Судом України» справа передана до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.  

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до Принципу 6 Декларації Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1959 року, дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і, в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітню дитину не слід, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, розлучати зі своєю матір'ю.

Із рішення місцевого суду в частині визначення місця проживання 6-річного сина з батьком виходив пояснення дитини про прихильність до батька та його матеріального забезпечення.

Скасовуючи рішення місцевого суду та ухвалюючи нове про визначення місця проживання сина сторін із відповідачкою, апеляційний суд правильно виходив із того, що місцевим судом не встановлено і не зазначено у своєму рішення виняткових обставин, які можуть бути підставою для розлучення 6-річного сина з матір’ю.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків апеляційного суду не спростовують.

Рішення апеляційного суду   ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. 336, 337, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

                                                у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення апеляційного суду Житомирської області від                                    17 листопада 2009 року залишити без змін.  

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:                                                                             М.П. Пшонка

Судді:                                                                                         Л.М. Мазур

                                                                                                     М.А. Макарчук

                                                                                                     О.А. Матвєєва                                                                                                                                                    

                                                                                                     Г.В. Юровська