Cправа № 2-176/11   

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

                                                     резолютивна частина

24 жовтня 2011  року                                                                       м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого –                                                                            судді Подзігун Г.В.

при секретарі –                                                                                      Георгици Г.В.

за участю представників позивачів                                                     ОСОБА_1

                                                                                                                ОСОБА_2

представника відповідача                                                                     ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу

за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку „Приватбанк” про визнання дій неправомірними, про визнання договорів розірваними, про примусове виконання умов кредитного договору, про покладення зобов’язання вчинити певні дії та  стягнення моральної шкоди;

та позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку „Приватбанк” про визнання дій неправомірними, про визнання договору розірваним, про примусове виконання умов кредитного договору, про усунення перешкод у користуванні майном, про покладення зобов’язання вчинити певні  дії, відшкодування  збитків та стягнення моральної шкоди.

Керуючись ст.ст. 14,209,212-215 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку „Приватбанк” про визнання дій неправомірними, про визнання договорів розірваними, про примусове виконання умов кредитного договору, про покладення зобов’язання вчинити певні дії та  стягнення моральної шкоди –задовольнити частково.

Позовні вимоги ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку „Приватбанк” про визнання дій неправомірними, про визнання договору розірваним, про примусове виконання умов кредитного договору, про усунення перешкод у користуванні майном, про покладення зобов’язання вчинити певні дії  –задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Публічного  акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»щодо:

- вилучення  08 липня 2010 року з володіння ОСОБА_4 транспортного засобу автомобіля  KIA  CERATO 1.6,  2007 року випуску, чорного кольору, об’єм двигуна 1591 куб.см, шасі  НОМЕР_4, тип транспортного засобу - легковий седан – В, державний номер НОМЕР_1 ;

- відмови в прийнятті чергових платежів за кредитним договором № NKVPAK00070092 від 16.02.2007 р., що  укладений між   ОСОБА_6 та ПАТ КБ «ПриватБанк», починаючи з 23.10.2009 р. ;

- відмови  в прийнятті чергових платежів за кредитним договором № NKVPAK05810047 від 25.08.2005 року, що був укладений між Публічним  акціонерним товариства КБ «ПриватБанк»та ОСОБА_6, починаючи з 23.10.2009 р. ;

- відмови в прийнятті чергових платежів за кредитним договором № NKVPAK00090064 від 26.05.2006 р., що укладений між Публічним  акціонерним товариства КБ «ПриватБанк»та ОСОБА_6, починаючи з 07.12.2009 р.

Зобов’язати Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»»повернути ОСОБА_4  автомобіль  KIA  CERATO 1.6,  2007 року випуску, чорного кольору, об’єм двигуна 1591 куб.см, шасі  НОМЕР_4, тип транспортного засобу - легковий седан –В, державний номер НОМЕР_1,   вартістю 13 300 доларів США, що еквівалентно 106 001 грн.

Розірвати кредитний договір № NKVPAK00070092 від 16.02.2007 р., що  укладений між   ОСОБА_6 та ПАТ КБ «ПриватБанк». В порядку визначення наслідків розірвання   вказаного договору та розподілу  понесених сторонами   витрат, стягнути з  ОСОБА_6   на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 8 034, 12 доларів  США, що дорівнює  64031, 94 грн., розстрочивши сплату вказаної суми  строком на 48 місяців  зі сплатою  з 1 по 7 число щомісячно рівними частками по 167,38 доларів США, що дорівнює 1 333,99 грн.

Розірвати кредитний договір № NKVPAK05810047, укладений 25.08.2005 року між Публічним  акціонерним товариства КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_6. В порядку визначення наслідків  розірвання вказаного договору  та розподілу понесених сторонами витрат за цим договором   стягнути  з  ОСОБА_6   на користь  ПАТ КБ «Приватбанк» 3 411,79 доларів США, що  дорівнює 27 191,96 грн., розстрочивши сплату вказаної суми  строком на 24 місяці зі сплатою з 01 по 07 число щомісячно рівними частками по 142,16 доларів США, що дорівнює 1 133 грн.

Розірвати кредитний договір № NKVPAK00090064, укладений 26.05.2006 року між Публічним  акціонерним товариства КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_6. В порядку визначення наслідків  розірвання вказаного договору  та розподілу понесених сторонами витрат за цим договором   стягнути  з  ОСОБА_6   на користь  ПАТ КБ «Приватбанк» 12 841,49 доларів США, що дорівнює 102 346,67 грн., розстрочивши сплату   вказаної суми  строком на 48 місяців  зі сплатою з 01 по 07 число щомісячно рівними частками по 267,53 доларів США, що дорівнює 2 132,22 грн.

Стягнути з Публічного  акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»на користь ОСОБА_4 моральну шкоду у розмірі 10 000,00 гривень.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_5, ОСОБА_7 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку „Приватбанк” про   відшкодування  збитків та стягнення моральної шкоди  – відмовити.

Стягнути з Публічного  акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»на користь ОСОБА_1 витрати на оплату правової допомоги в розмірі   4 000 грн.

Стягнути з Публічного  акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»на користь ОСОБА_4 витрати на оплату судового збору  у сумі 698 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення у сумі 240 грн., а всього 938 грн.

Стягнути з Публічного  акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»на користь держави судові витрати в сумі 1732 грн.

Рішення може бути оскаржене через суд першої інстанції до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти  днів з дня його проголошення.

СУДДЯ                                                                                          Г.В. ПОДЗІГУН

Cправа № 2-176/11   

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

24 жовтня 2011  року                                                                       м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого –                                                                            судді Подзігун Г.В.

при секретарі –                                                                                      Георгици Г.В.

за участю представників позивачів                                                     ОСОБА_1

                                                                                                                ОСОБА_2

представника відповідача                                                                     ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу

за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку „Приватбанк” про визнання дій неправомірними, про визнання договорів розірваними, про примусове виконання умов кредитного договору, про покладення зобов’язання вчинити певні дії та  стягнення моральної шкоди;

та позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку „Приватбанк” про визнання дій неправомірними, про визнання договору розірваним, про примусове виконання умов кредитного договору, про усунення перешкод у користуванні майном, про покладення зобов’язання вчинити певні  дії, відшкодування  збитків та стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_5 звернулися до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства комерційного банку „Приватбанк”, вимоги якого уточнили в ході розгляду справи по суті, про  визнання дій неправомірними, про визнання договорів розірваними, про примусове виконання умов кредитного договору, про покладення зобов’язання вчинити певні дії та  стягнення моральної шкоди.

14.12.2010 року ОСОБА_6, ОСОБА_5 звернулися до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства комерційного банку „Приватбанк”, вимоги якого уточнили в ході розгляду справи по суті,  про визнання дій неправомірними, про визнання договору розірваним, про примусове виконання умов кредитного договору, про усунення перешкод у користуванні майном, про покладення зобов’язання вчинити певні  дії, відшкодування  збитків та стягнення моральної шкоди.

25.08.2011 року ухвалою суду вищевказані вимоги   об’єднані в одне провадження, як однорідні позовні вимоги які пред’явлені одними й тим самим позивачем до одного й того самого відповідача.

Свої позовні вимоги позивачі обґрунтовують наступним:  

16.02.2007 року між ОСОБА_6 та ПАТ КБ «Приватбанк»укладений кредитний договір №NKVPAK00070092,  відповідно якого Банк зобов’язався надати кредит строком до 15.02.2014 р. у розмірі 19 304,47 доларів США на  купівлю автомобіля 13 300,00  доларів США , оплату за реєстрацію предмета застави 34 грн., оплату страхових платежів 6 004,47 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,84 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом і винагорода за надання фінансового інструменту у розмірі 0,14 % від суми виданого кредиту, щомісячно в період сплати, відсотки за дострокове погашення кредиту та в термін з 01 по 07 числа кожного місяця зобов’язана здійснювати погашення заборгованості по кредиту за графіком у розмірі 239,14 доларів США.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ОСОБА_6 та Банком 16.02.2007 року укладений Договір застави транспортного засобу автомобіля КІА CERATО 1.6, 2007 року випуску, чорного коліру, державний номер НОМЕР_1.

Також 23.12.2008 року між Банком та ОСОБА_5 укладено Договір поруки № NKVPAK00070092/1 відповідно до якого, він, як поручитель, відповідає перед кредитором в тому ж розмірі та на тих же умовах, що і боржник.

Згідно прийнятих на себе зобов’язань за кредитним договором, позивачі здійснювали погашення кредиту належним чином, відповідно до графіку, про що свідчать квитанції сплати платежів та акту звірки між банком і позичальником, які залучені до матеріалів справи

Але, не зважаючи на сплачені позичальником суми відповідно по умов договору, листами № 03-605 та № 1132 від 16.03.2009 р., Банк звернувся до ОСОБА_6 і ОСОБА_5 з вимогою про дострокове розірвання кредитного договору у зв’язку з порушенням умов кредитного договору та дострокової сплати заборгованості у зв’язку з чим Банком скорочено строк кредитного договору до 01.05.2009 року. Наступними листами № 1204 та № 1206 від 17.08.09 Банк звернувся до ОСОБА_6 та ОСОБА_5 про дострокове розірвання кредитного договору у зв’язку з «порушенням Позичальником умов кредитного договору»та дострокової сплати залишку по кредиту у розмірі 9 464,91  доларів США, у зв’язку з чим Банком скорочено строк кредитного договору до 20.08.2009 року та договір достроково розірваний в односторонньому порядку на вимогу Банка.

При здійсненні позивачами погашення кредиту, Банк відмовляв у прийнятті платежів, що відображено у листах –зверненнях від 23.10.2009, від 07.12.2009, від 05.03.2010. до ПАТ КБ «Приватбанк» про усунення перешкод у виконані умов договору та прийняття платежів, передбачений п.1.1. Договору, які залишені без уваги та порушення Банком не усунуті.

З  08.07.2010 року та до теперішнього часу автомобіль KIA  CERATO 1.6,  2007 року випуску, чорного коліру, об’єм двигуна 1591 куб.см, шасі  НОМЕР_4, тип транспортного засобу - легковий седан В, державний номер НОМЕР_1  утримується Відповідачем  в особі Миколаївського регіонального управління ПАТ КБ «Приватбанк». Ніяких документів по факту вилучення автомобіля працівниками Банку не складалося, ніякого акту прийому-передачі автомобіля ні власником транспортного засобу ОСОБА_6 ні поручителем ОСОБА_5 не підписувались. В автомобілі залишились особисті речі та документи поручителя ОСОБА_5, забрати які йому не дали змоги працівники Банку. На письмове звернення до Банку вх. № 5244 від 20.07.2010 р. з вимогами повернути транспортний засіб, відповіді та пояснень не отримано.

Крім того сплачені позичальником грошові кошти  в погашення даного кредиту в розмірі 832,27 доларів США: 31.03.09  - 482,27 доларів США, 08.07.10 - 350  доларів США - Банком не зараховані на погашення даного кредиту. Між тим Банк зазначені платежі перерахував на інші рахунки, проте законних або договірних підстав на це не мав. В обґрунтування зазначених дій не надав жодних пояснень та допустимих доказів, які би свідчили про правові підстави Банку на вільне розпорядження грошима призначених на погашення конкретних зобов’язань.

Зазначені обставини призвели до віднесення зобов’язань ОСОБА_6 на прострочку, збільшення Банком процентної ставки, нарахування договірної неустойки про що письмовою вимогою повідомлялися Позивачі, а в подальшому звернення Банку до суду.

Таким чином, з урахуванням сплачених позичальником сум залишок по кредиту №NKVPAK00070092 від 16.02.2007р. складає 8 034,12 доларів США, що еквівалентно 64031, 94 грн. (за курсом НБУ на 19.10.2011 р.)

25.08.2005 року між ОСОБА_4 та ПАТ КБ «Приватбанк»укладений кредитний договір №NKVPAK05810047, відповідно до якого Банк зобов'язався надати кредит строком з 25.08.2005 р. по 24.08.2012 р. у розмірі 13 848,76 доларів США на купівлю автомобіля 9 700,00  доларів США, оплату страхових платежів 3 760,76 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,33 %  на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом і винагорода за надання фінансового інструменту у розмірі 0,12 % від суми 9 700,00 доларів США, щомісячно в період сплати, відсотки за дострокове погашення кредиту в термін з 01 по 07 число кожного місяця у складі щомісячного платежу у розмірі 205, 31 доларів США.

У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 25.08.2005 року  між ОСОБА_6 та Банком був укладено Договір застави транспортного CHEVROLET AVEO SF48Y, 2005 року випуску, державний номер НОМЕР_2.

09.02.2009 року у забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ОСОБА_5 та Банком укладено Договір поруки №NKVPAK05810047/1, відповідно до якого ОСОБА_5, як поручитель, відповідає перед кредитором у тому ж розмірі, що і боржник та зобов'язується в термін з 01 по 07 числа кожного місяця здійснювати погашення по кредиту у складі щомісячного платежу, розмір якого на 09.02.2009 р. зменшений до 172,59 доларів США у зв’язку з достроковими погашеннями позичальником кредиту.

Між тим, ПАТ «Приватбанк»листами № 1205 і № 1207 від 17.08.2009 р. звернувся до ОСОБА_6 та ОСОБА_5 з вимогою про дострокове розірвання кредитного договору №NKVPAK05810047 від 26.08.2005 року та дострокової сплати заборгованості (залишку за кредитом) у розмірі 4 731,58 доларів США. у зв’язку з «порушенням Позичальником умов кредитного договору», на підставі чого Банком скорочено строк кредитного договору до 20.08.2009 року та визнано договір розірваним в односторонньому порядку.

Факт належного виконання Позичальником умов договору і відсутності заборгованості внаслідок порушення графіку платежів по кредитному договору №NKVPAK05810047 підтверджується квитанціями про погашення кредиту за кредитним договором та актом звірки, складений між ПАТ КБ «ПриватБанк»та ОСОБА_6

Також Позивачами сплачено суми, які не зараховані Банком до погашення даного кредиту: 31.03.09  - 144,85 доларів США; 06.05.10 - 346  доларів США; 07.06.10 -  173 доларів США, а всього -  663,85 доларів США

Між тим Банк зазначені платежі перерахував на інші рахунки, проте законних або договірних підстав на це не мав. В обґрунтування зазначених дій не надав жодних пояснень та допустимих доказів, які би свідчили про правові підстави Банку на вільне розпорядження грошима призначених на погашення конкретних зобов’язань.

Зазначені обставини призвели до віднесення зобов’язань ОСОБА_6 на прострочку, збільшення Банком процентної ставки, нарахування договірної неустойки про що письмовою вимогою повідомлялися Позивачі, а в подальшому звернення Банку до суду.

При здійсненні позивачами погашення кредиту, Банк відмовляв у прийнятті платежів, що відображено у листах –зверненнях від 23.10.2009, до ПАТ КБ «Приватбанк»про усунення перешкод у виконані умов договору та прийняття платежів, передбачений п.1.1. Договору, які залишені без уваги та порушення Банком не усунуті.

Своїми незаконними діями працівники Миколаївського регіонального управління ПАТ КБ «Приватбанк»позбавили Позичальника та Поручителя можливості виконувати зобов'язання за договором, термін дії якого ще не закінчився.

Але в супереч цього, 18.11.2009 року ПАТ «Приватбанк»звернувся до суду з позовною заявою до Позивачів про стягнення заборгованості солідарно з Позичальника та Поручителя за кредитним договором в розмірі 4 909.92 доларів США, що еквівалентно 39 312,74 грн., станом на 24.09.2009 р. Уточнюючи свої позовні вимоги 19.01.2010р. і 10.03.2010 р., та у відповідності до акту звірки взаєморозрахунку, ПАТ КБ «Приватбанк»зменшив позовні вимоги та просив стягнути  суму заборгованості, яка складається з заборгованості по «тілу»кредиту (визначена в сумі залишку всієї маси кредиту за договором) станом на 19.01.2010 р. - 4 242,15 доларів США, що еквівалентно 33 937,20 гривень. Рішенням Апеляційного суду Миколаївської обл. від 15.04.2010 року ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_6, ОСОБА_5 про стягнення достроково заборгованості за кредитним договором відмовлено з тих підстав, що умови договору виконувались належним чином і заборгованість відсутня.

Всього залишок за кредитом  №NKVPAK05810047 від 26.08.2005 року з урахуванням сплачених сум станом на 25.08.2011р. складає 3 411,79 доларів США, що еквівалентно  - 26 304,90 грн.

26.05.2006 року між  ОСОБА_6 та ПАТ КБ «Приватбанк»укладений кредитний договір № NKVPAK00090064, відповідно до якого Банк зобов'язався надати кредитні кошти строком з 26.05.2006 р. по 25.05.2013 р. у розмірі 31767,17 доларів США на купівлю автомобіля 22 196,00  доларів США, оплату страхових платежів 9 571,17 доларів США, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 0,88 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом і винагороду за надання фінансового інструменту у розмірі 0,25 % від суми наданого кредиту, щомісячно в період сплати, відсотки за дострокове погашення кредиту з 01 по 07 числа кожного місяця здійснювати погашення заборгованості по кредиту у складі щомісячного платежу, розмір якого за цим Договором становить 432,12 доларів США.

У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 31.05.2006 року №NKVPAK00090064 між ОСОБА_6 та Банком укладений Договір застави транспортного засобу FORD  FOCUS C-MAX TREND, 2006 року випуску,  державний номер НОМЕР_3.

06.02.2009 року у забезпечення виконання зобов'язань за даним кредитним договором між ОСОБА_1 та Банком укладено Договір поруки №NKVPAK00090064/1, відповідно якого ОСОБА_1, як поручитель, відповідає перед кредитором в тому ж розмірі, що і боржник.

При здійсненні позивачами погашення кредиту, Банк відмовляв у прийнятті платежів, що відображено у листі –зверненні № 7944 від 07.12.2009р до ПАТ КБ «Приватбанк»про усунення перешкод у виконані умов договору та прийняття платежів, передбачений п.1.1. Договору, які залишені без уваги та порушення Банком не усунуті, ПАТ КБ «Приватбанк»позбавив позичальника та поручителя можливості виконувати зобов'язання за договором, термін дії якого ще не закінчився.

Натомість листами № 1133 і № 1132 від 03.08.2009 р. Банк звернувся до ОСОБА_6 та ОСОБА_1 з вимогою про дострокове розірвання кредитного договору у зв’язку з «порушенням Позичальником умов кредитного договору»та дострокової сплати заборгованості у розмірі 15 613,63 доларів США. У зв’язку з чим Банком скорочено строк кредитного договору до 10.08.2009 року.

Відповідно до вимоги ПАТ КБ «Приватбанк»№ 03-606 від 16.03.2009 року, Позичальником зайво сплачено 878,59 доларів США, між тим Банк зазначені платежі перерахував на інші рахунки, проте законних або договірних підстав на це не мав. В обґрунтування зазначених дій не надав жодних пояснень та допустимих доказів, які би свідчили про правові підстави Банку на вільне розпорядження грошима призначених на погашення конкретних зобов’язань.

Зазначені обставини призвели до віднесення зобов’язань ОСОБА_6 на прострочку, збільшення Банком процентної ставки, нарахування договірної неустойки про що письмовою вимогою повідомлялися Позивачі, а в подальшому звернення Банку до суду.

Факт належного виконання Позичальником умов договору і відсутності заборгованості по кредитному договору №NKVPAK00090064 підтверджується (посилаючись на розрахунки та платіжні документи, враховуючи отриману та сплачену позичальником суму) залученими до матеріалів справи копії квитанцій про сплату та акту взаєморозрахунків.

Але в супереч цього, 16.09.2009 року ПАТ «Приватбанк»звернувся до суду з позовною заявою до Позивачів про стягнення заборгованості солідарно з Позичальника та Поручителя за кредитним договором в розмірі 15181,61 доларів США, що еквівалентно 122690,87 грн., станом на 27.08.2009 р. Уточнюючи свої позовні вимоги в судовому засіданні, Банк зменшив позовні вимоги та просив стягнути  суму заборгованості, яка складається з заборгованості по «тілу»кредиту (визначена в сумі залишку всієї маси кредиту за договором) станом на 18.01.2010 р. –13 720 доларів США, заборгованість по простроченим відсоткам 32,22 доларів США, що еквівалентно 110 017,76 гривень.

Рішенням Центрального районного суду від 23.07.2010 року ПАТ «Приватбанк»в позові відмовлено з тих підстав, що Позичальник умови договору виконує належним чином та заборгованості не має.

Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської обл. від 17.11.2010 року рішення Центрального районного суду від 23.07.2010 року з тих підстав, що умови договору виконувались належним чином і заборгованості немає, залишено без змін.

Таким чином, заборгованість ( залишок по кредиту ) за кредитним договором № NKVPAK00090064 від 26.05.2006 р. становить 12 841,49 доларів США, що еквівалентно 98882,63 грн.

У зв’язку з тим, що строки кредитного договору №NKVPAK00070092 від 16.02.2007р., кредитного договору № NKVPAK05810047 від 25.08.2005 р., кредитного договору № NKVPAK00090064 від 26.05.2006 р. ще не сплинули, але Відповідач безпідставно достроково розірвав кредитний договір, та своїми неправомірними діями про відмову в прийнятті чергових  платежів, перерахування грошових коштів за іншим призначенням, порушив умови договору та відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором.

          В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_6 ОСОБА_1, позивачка ОСОБА_1, представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2, представник позивача ОСОБА_5 ОСОБА_1 підтримали позовні вимоги в повному обсязі, просили позов задовольнити.

          В обґрунтування своїх вимог суду пояснили, що  оскільки кредитор відмовився від прийняття платежів, відповідно до умов кредитного договору, та у відповідності до ч.1 ст. 613 ЦК України, кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором,   у відповідності до ч. 4  ст. 613 ЦК України –боржник за грошовим зобов’язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора. При цьому позивачі  вказували, що дії Банку, щодо вилучення заставного автомобіля є неправомірними, працівники Банку не мали правових підстав для вилучення предмета застави у позивача та передачі предмета застави у володіння Банку. У зв'язку з недотриманням банком судового порядку звернення на предмет застави, Позивачі вважають дії банку незаконними та такими, що порушують права власника майна, які гарантовані  Конституцією України.  Таким чином, відповідно до ч.3 ст. 652 ЦК України, у разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин, суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв’язку з виконанням цього договору.  

В судовому засіданні представник відповідача ПАТ КБ «Приватбанк»позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову за безпідставністю.

В обґрунтування своїх заперечень представник Банку наполягав на тому, що відповідно заборгованості за кредитними договорами, Банк звертався до позичальника та поручителів про належне виконання умов кредитного договору та про дострокове припинення умов договору. У зв’язку з неналежним виконанням умов договору, позичальник порушила умови договору, що призвело до заборгованості яка позичальником не погашена. Банком не порушувались умови договору щодо приймання платежів та не відмовлялось в прийнятті даних платежів. Крім того транспортний засіб КІА CERATО 1.6, 2007 року випуску, чорного коліру, державний номер НОМЕР_1 знаходиться у ПАТ КБ «Приватбанк», як заставоутримувача, у зв’язку з заборгованістю по кредитному договору. Кредитні договори з позичальником розірвані не були, а відповідно умов договору Банк наполягав на  достроковому погашені кредитів.  

Вивчивши доводи позову, вислухавши пояснення учасників процесу та  дослідивши письмові докази, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.  

Як вбачається із матеріалів справи,

16.02.2007 року між ОСОБА_6 та ПАТ КБ «Приватбанк»укладений кредитний договір №NKVPAK00070092,  відповідно якого Банк зобов’язався надати кредит строком до 15.02.2014 р. у розмірі 19 304,47 доларів США на  купівлю автомобіля 13 300,00  доларів США , оплату за реєстрацію предмета застави 34 грн., оплату страхових платежів 6 004,47 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,84 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом і винагорода за надання фінансового інструменту у розмірі 0,14 % від суми виданого кредиту, щомісячно в період сплати, відсотки за дострокове погашення кредиту та в термін з 01 по 07 числа кожного місяця зобов’язана здійснювати погашення заборгованості по кредиту за графіком у розмірі 239,14 доларів США.

У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ОСОБА_6 та Банком 16.02.2007 року укладений Договір застави транспортного засобу автомобіля КІА CERATО 1.6, 2007 року випуску, чорного коліру, державний номер НОМЕР_1.

Також 23.12.2008 року між Банком та ОСОБА_5 укладено Договір поруки № NKVPAK00070092/1 відповідно до якого, він, як поручитель, відповідає перед кредитором в тому ж розмірі та на тих же умовах, що і боржник.

Відповідно прийнятих на себе зобов’язань за кредитним договором, позивачі здійснювали погашення кредиту належним чином, відповідно до графіку, про що свідчать квитанції сплати платежів та акту звірки між банком і позичальником, які залучені до матеріалів справи

Але, не зважаючи на сплачені позичальником суми відповідно по умов договору, листами № 03-605 та № 1132 від 16.03.2009 р., Банк звернувся до ОСОБА_6 і ОСОБА_5 з вимогою про дострокове розірвання кредитного договору у зв’язку з порушенням умов кредитного договору та дострокової сплати заборгованості у зв’язку з чим Банком скорочено строк кредитного договору до 01.05.2009 року. Наступними листами № 1204 та № 1206 від 17.08.09 Банк звернувся до ОСОБА_6 та ОСОБА_5 про дострокове розірвання кредитного договору у зв’язку з «порушенням Позичальником умов кредитного договору»та дострокової сплати залишку по кредиту у розмірі 9 464,91  доларів США, у зв’язку з чим Банком скорочено строк кредитного договору до 20.08.2009 року та договір достроково розірваний в односторонньому порядку на вимогу Банка.

При здійсненні позивачами погашення кредиту, Банк відмовляв у прийнятті платежів, що відображено у листах –зверненнях від 23.10.2009, від 07.12.2009, від 05.03.2010. до ПАТ КБ «Приватбанк» про усунення перешкод у виконані умов договору та прийняття платежів, передбачений п.1.1. Договору, які залишені без уваги та порушення Банком не усунуті.

З  08.07.2010 року та до теперішнього часу автомобіль KIA  CERATO 1.6,  2007 року випуску, чорного коліру, об’єм двигуна 1591 куб.см, шасі  НОМЕР_4, тип транспортного засобу - легковий седан В, державний номер НОМЕР_1  утримується Відповідачем  в особі Миколаївського регіонального управління ПАТ КБ «Приватбанк». Ніяких документів по факту вилучення автомобіля працівниками Банку не складалося, ніякого акту прийому-передачі автомобіля ні власником транспортного засобу ОСОБА_6 ні поручителем ОСОБА_5 не підписувались. В автомобілі залишились особисті речі та документи поручителя ОСОБА_5, забрати які йому не дали змоги працівники Банку. На письмове звернення до Банку вх. № 5244 від 20.07.2010 р. з вимогами повернути транспортний засіб, відповіді та пояснень не отримано.

Крім того сплачені позичальником грошові кошти  в погашення даного кредиту в розмірі 832,27 доларів США: 31.03.09  - 482,27 доларів США, 08.07.10 - 350  доларів США - Банком не зараховані на погашення даного кредиту. Між тим Банк зазначені платежі перерахував на інші рахунки, проте законних або договірних підстав на це не мав. В обґрунтування зазначених дій не надав жодних пояснень та допустимих доказів, які би свідчили про правові підстави Банку на вільне розпорядження грошима призначених на погашення конкретних зобов’язань.

Зазначені обставини призвели до віднесення зобов’язань ОСОБА_6 на прострочку, збільшення Банком процентної ставки, нарахування договірної неустойки про що письмовою вимогою повідомлялися Позивачі, а в подальшому звернення Банку до суду.

Таким чином, з урахуванням сплачених позичальником сум залишок по кредиту №NKVPAK00070092 від 16.02.2007р. складає 8 034,12 доларів США, що еквівалентно 64031, 94 грн. (за курсом НБУ на 19.10.2011 р.)

25.08.2005 року між ОСОБА_4 та ПАТ КБ «Приватбанк»укладений кредитний договір №NKVPAK05810047, відповідно до якого Банк зобов'язався надати кредит строком з 25.08.2005 р. по 24.08.2012 р. у розмірі 13 848,76 доларів США на купівлю автомобіля 9 700,00  доларів США, оплату страхових платежів 3 760,76 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,33 %  на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом і винагорода за надання фінансового інструменту у розмірі 0,12 % від суми 9 700,00 доларів США, щомісячно в період сплати, відсотки за дострокове погашення кредиту в термін з 01 по 07 число кожного місяця у складі щомісячного платежу у розмірі 205, 31 доларів США.

У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 25.08.2005 року  між ОСОБА_6 та Банком був укладено Договір застави транспортного CHEVROLET AVEO SF48Y, 2005 року випуску, державний номер НОМЕР_2.

09.02.2009 року у забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ОСОБА_5 та Банком укладено Договір поруки №NKVPAK05810047/1, відповідно до якого ОСОБА_5, як поручитель, відповідає перед кредитором у тому ж розмірі, що і боржник та зобов'язується в термін з 01 по 07 числа кожного місяця здійснювати погашення по кредиту у складі щомісячного платежу, розмір якого на 09.02.2009 р. зменшений до 172,59 доларів США у зв’язку з достроковими погашеннями позичальником кредиту.

Між тим, ПАТ «Приватбанк»листами № 1205 і № 1207 від 17.08.2009 р. звернувся до ОСОБА_6 та ОСОБА_5 з вимогою про дострокове розірвання кредитного договору №NKVPAK05810047 від 26.08.2005 року та дострокової сплати заборгованості (залишку за кредитом) у розмірі 4 731,58 доларів США. у зв’язку з «порушенням Позичальником умов кредитного договору», на підставі чого Банком скорочено строк кредитного договору до 20.08.2009 року та визнано договір розірваним в односторонньому порядку.

Факт належного виконання Позичальником умов договору і відсутності заборгованості внаслідок порушення графіку платежів по кредитному договору №NKVPAK05810047 підтверджується квитанціями про погашення кредиту за кредитним договором та актом звірки, складений між ПАТ КБ «ПриватБанк»та ОСОБА_6

Також Позивачами сплачено суми, які не зараховані Банком до погашення даного кредиту 663,85 доларів США: 31.03.09  - 144,85 доларів США, 06.05.10 - 346  доларів США, 07.06.10 -  173 доларів США.

Між тим Банк зазначені платежі перерахував на інші рахунки, проте законних або договірних підстав на це не мав. В обґрунтування зазначених дій не надав жодних пояснень та допустимих доказів, які би свідчили про правові підстави Банку на вільне розпорядження грошима призначених на погашення конкретних зобов’язань.

Зазначені обставини призвели до віднесення зобов’язань ОСОБА_6 на прострочку, збільшення Банком процентної ставки, нарахування договірної неустойки про що письмовою вимогою повідомлялися Позивачі, а в подальшому звернення Банку до суду.

При здійсненні позивачами погашення кредиту, Банк відмовляв у прийнятті платежів, що відображено у листах –зверненнях від 23.10.2009, до ПАТ КБ «Приватбанк»про усунення перешкод у виконані умов договору та прийняття платежів, передбачений п.1.1. Договору, які залишені без уваги та порушення Банком не усунуті.

Своїми незаконними діями працівники Миколаївського регіонального управління ПАТ КБ «Приватбанк»позбавили Позичальника та Поручителя можливості виконувати зобов'язання за договором, термін дії якого ще не закінчився.

Але в супереч цього, 18.11.2009 року ПАТ «Приватбанк»звернувся до суду з позовною заявою до Позивачів про стягнення заборгованості солідарно з Позичальника та Поручителя за кредитним договором в розмірі 4 909.92 доларів США, що еквівалентно 39 312,74 грн., станом на 24.09.2009 р. Уточнюючи свої позовні вимоги 19.01.2010р. і 10.03.2010 р., та у відповідності до акту звірки взаєморозрахунку, ПАТ КБ «Приват Банк»зменшив позовні вимоги та просив стягнути  суму заборгованості, яка складається з заборгованості по «тілу»кредиту (визначена в сумі залишку всієї маси кредиту за договором) станом на 19.01.2010 р. - 4 242,15 доларів США, що еквівалентно 33 937,20 гривень. Рішенням Апеляційного суду Миколаївської обл. від 15.04.2010 року ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_6, ОСОБА_5 про стягнення достроково заборгованості за кредитним договором відмовлено з тих підстав, що умови договору виконувались належним чином і заборгованість відсутня.

Всього залишок за кредитом  №NKVPAK05810047 від 26.08.2005 року з урахуванням сплачених сум станом на 25.08.2011р. складає 3 411,79 доларів США, що еквівалентно  - 26 304,90 грн.

26.05.2006 року між  ОСОБА_6 та ПАТ КБ «Приватбанк»укладений кредитний договір № NKVPAK00090064, відповідно до якого Банк зобов'язався надати кредитні кошти строком з 26.05.2006 р. по 25.05.2013 р. у розмірі 31767,17 доларів США на купівлю автомобіля 22 196,00  доларів США, оплату страхових платежів 9 571,17 доларів США, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 0,88 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом і винагороду за надання фінансового інструменту у розмірі 0,25 % від суми наданого кредиту, щомісячно в період сплати, відсотки за дострокове погашення кредиту з 01 по 07 числа кожного місяця здійснювати погашення заборгованості по кредиту у складі щомісячного платежу, розмір якого за цим Договором становить 432,12 доларів США.

У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 31.05.2006 року №NKVPAK00090064 між ОСОБА_6 та Банком укладений Договір застави транспортного засобу FORD  FOCUS C-MAX TREND, 2006 року випуску,  державний номер НОМЕР_3.

06.02.2009 року у забезпечення виконання зобов'язань за даним кредитним договором між ОСОБА_1 та Банком укладено Договір поруки №NKVPAK00090064/1, відповідно якого ОСОБА_1, як поручитель, відповідає перед кредитором в тому ж розмірі, що і боржник.

При здійсненні позивачами погашення кредиту, Банк відмовляв у прийнятті платежів, що відображено у листі –зверненні № 7944 від 07.12.2009р до ПАТ КБ «Приватбанк»про усунення перешкод у виконані умов договору та прийняття платежів, передбачений п.1.1. Договору, які залишені без уваги та порушення Банком не усунуті, ПАТ КБ «Приватбанк»позбавив позичальника та поручителя можливості виконувати зобов'язання за договором, термін дії якого ще не закінчився.

Натомість листами № 1133 і № 1132 від 03.08.2009 р. Банк звернувся до ОСОБА_6 та ОСОБА_1 з вимогою про дострокове розірвання кредитного договору у зв’язку з «порушенням Позичальником умов кредитного договору»та дострокової сплати заборгованості у розмірі 15 613,63 доларів США. У зв’язку з чим Банком скорочено строк кредитного договору до 10.08.2009 року.

Відповідно до вимоги ПАТ КБ «Приватбанк»№ 03-606 від 16.03.2009 року, Позичальником зайво сплачено 878,59 доларів США, що еквівалентно 6 861,79 грн. Між тим Банк зазначені платежі перерахував на інші рахунки, проте законних або договірних підстав на це не мав. В обґрунтування зазначених дій не надав жодних пояснень та допустимих доказів, які би свідчили про правові підстави Банку на вільне розпорядження грошима призначених на погашення конкретних зобов’язань.

Зазначені обставини призвели до віднесення зобов’язань ОСОБА_6 на прострочку, збільшення Банком процентної ставки, нарахування договірної неустойки про що письмовою вимогою повідомлялися Позивачі, а в подальшому звернення Банку до суду.

Факт належного виконання Позичальником умов договору і відсутності заборгованості по кредитному договору №NKVPAK00090064 підтверджується (посилаючись на розрахунки та платіжні документи, враховуючи отриману та сплачену позичальником суму) залученими до матеріалів справи копії квитанцій про сплату та акту взаєморозрахунків.

Але в супереч цього, 16.09.2009 року ПАТ «Приватбанк»звернувся до суду з позовною заявою до Позивачів про стягнення заборгованості солідарно з Позичальника та Поручителя за кредитним договором в розмірі 15181,61 доларів США, що еквівалентно 122690,87 грн., станом на 27.08.2009 р. Уточнюючи свої позовні вимоги в судовому засіданні, Банк зменшив позовні вимоги та просив стягнути  суму заборгованості, яка складається з заборгованості по «тілу»кредиту (визначена в сумі залишку всієї маси кредиту за договором) станом на 18.01.2010 р. –13 720 доларів США, заборгованість по простроченим відсоткам 32,22 доларів США, що еквівалентно 110 017,76 гривень.

Рішенням Центрального районного суду від 23.07.2010 року ПАТ «Приватбанк»в позові відмовлено з тих підстав, що Позичальник умови договору виконує належним чином та заборгованості не має.

Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської обл. від 17.11.2010 року рішення Центрального районного суду від 23.07.2010 року з тих підстав, що умови договору виконувались належним чином і заборгованості немає залишено без змін.

Таким чином, заборгованість ( залишок по кредиту ) за кредитним договором № NKVPAK00090064 від 26.05.2006 р. становить 12 841,49 доларів США, що еквівалентно 98882,63 грн.

У зв’язку з тим, що строки кредитного договору №NKVPAK00070092 від 16.02.2007р., кредитного договору № NKVPAK05810047 від 25.08.2005 р.,кредитного договору № NKVPAK00090064 від 26.05.2006 р. ще не сплинули, але Відповідач безпідставно достроково розірвав кредитний договір, та своїми неправомірними діями про відмову в прийнятті чергових  платежів, перерахування грошових коштів за іншим призначенням, порушив умови договору та відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором.

За змістом ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа надає грошові кошти позичальнику, який зобов’язаний поступово повернути суму кредиту разом з процентами за користування кредитом в порядку і строк обумовлений договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускаться лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Разом з тим грубе порушення та зміна в односторонньому порядку умов Кредитного договору відповідачем й наявність вищезазначених положень кредитного договору є несправедливим, оскільки його умови встановлюють дискримінаційні умови до Позивача, свідчать про відсутність необхідної,  доступної,  достовірної  інформації про банківську послугу з надання споживчого кредиту, тому унеможливлюють своєчасне погашення кредиту на дійсних умовах, тому для сумлінного виконання зобов’язань необхідно додавати додаткових зусиль. Тому Позивач має право вимагати відновлення порушеного права шляхом визнання незаконними дій  відповідача щодо відмови в прийнятті платежів, відповідно до договору.

Відповідно до ч.3 ст. 652 ЦК України, у разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин, суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв’язку з виконанням цього договору.  

Відповідно до ст. 41 Конституції України та  ст. 321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні та згідно до ст. 391 ЦК України  власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.   

Відповідно до ст. 586 ЦК України - заставодавець має право користуватися предметом  застави відповідно до його призначення, у тому числі здобувати з нього плоди та доходи, якщо інше не встановлено договором і якщо це випливає із суті застави.   

Згідно зі ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Особливим видом права власності є право довірчої власності, яке виникає внаслідок закону або договору управління майном.   

Відповідно до вимог ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Позивач у справі є власником автомобіля на підставі Свідоцтва про реєстрацію автотранспортного засобу РСА № 911693   від 16.02.2007 р.

Відповідно до вимог ст. 386 ЦК України  держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.  Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.  Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Статтею 23 Цивільного Кодексу України  передбачено відшкодування моральної шкоди та відповідно до ч. 1 цієї статті, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, а відповідно до п. 2 ч. 1 цієї статті,  моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.   

Відповідно до ст. 1167 ЦК України та Згідно п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявністю її вини.   

          Постановою Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»від 31.03.1995 року № 4 передбачено, що моральна шкода, як правило, супроводжує будь-яке порушення цивільного права чи охоронюваного законом інтересу. Тому факт заподіяння моральної шкоди не вимагає окремого доказування. Предметом доказування, крім наявності самого факту завдання моральної шкоди, є її глибина, від якої залежить розмір та форма відшкодування.

Внаслідок звернення до суду за поновленням свого порушеного права зі значними вимогами матеріального характеру, шляхом збирання доказів, надання доказів, пояснень у судових засіданнях, Позивачі втратили нормальні життєві зв’язки, що вимагають додаткових зусиль для організації свого життя.

Таким чином, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню.

Відповідно цього, керуючись ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, тому з відповідача ПАТ КБ «Приватбанк»слід стягнути на користь позивача ОСОБА_6 заподіяну моральну шкоду у розмірі 10 000,00 гривень.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Данні збитки полягають в наданні правової допомоги, передбаченої ст.. 84 ЦПК України в розмірі 4000 грн., розмір якого відображено в договорі про надання правової допомоги ОСОБА_1

При цьому суд не вбачає підстав для задоволення  позовних вимог ОСОБА_5, ОСОБА_7 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку „Приватбанк” про   відшкодування  збитків та стягнення моральної шкоди.

Відповідно до ст.ст. 81, 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача судові витрати:  судовий збір у розмірі 698 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у сумі 240 грн., а всього 938 грн.

Відповідно до ст. 79, 80 ЦПК України передбачені судові витрати , які складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. Відповідно до чт3 ст.88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в доход держави. У зв’язку з тим, що позовні вимоги про примусове виконання умов кредитного договору, зобов’язання вчинити певні дії та відшкодування збитків задоволені, слід стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»на користь держави судові витрати: 1 732 грн. які складаються : з державного мита 1 700 грн., щодо задоволення вимог про відшкодування моральної шкоди   –8,50 грн., щодо задоволення вимог про визнання дій Банку неправомірними – по 8,50 грн.

Керуючись ст.ст. 14,209,212-215 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку „Приватбанк” про визнання дій неправомірними, про визнання договорів розірваними, про примусове виконання умов кредитного договору, про покладення зобов’язання вчинити певні дії та  стягнення моральної шкоди –задовольнити частково.

Позовні вимоги ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку „Приватбанк” про визнання дій неправомірними, про визнання договору розірваним, про примусове виконання умов кредитного договору, про усунення перешкод у користуванні майном, про покладення зобов’язання вчинити певні дії  –задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Публічного  акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»щодо:

- вилучення  08 липня 2010 року з володіння ОСОБА_4 транспортного засобу автомобіля  KIA  CERATO 1.6,  2007 року випуску, чорного кольору, об’єм двигуна 1591 куб.см, шасі  НОМЕР_4, тип транспортного засобу - легковий седан – В, державний номер НОМЕР_1 ;

- відмови в прийнятті чергових платежів за кредитним договором № NKVPAK00070092 від 16.02.2007 р., що  укладений між   ОСОБА_6 та ПАТ КБ «ПриватБанк», починаючи з 23.10.2009 р. ;

- відмови  в прийнятті чергових платежів за кредитним договором № NKVPAK05810047 від 25.08.2005 року, що був укладений між Публічним  акціонерним товариства КБ «ПриватБанк»та ОСОБА_6, починаючи з 23.10.2009 р. ;

- відмови в прийнятті чергових платежів за кредитним договором № NKVPAK00090064 від 26.05.2006 р., що укладений між Публічним  акціонерним товариства КБ «ПриватБанк»та ОСОБА_6, починаючи з 07.12.2009 р.

Зобов’язати Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»»повернути ОСОБА_4  автомобіль  KIA  CERATO 1.6,  2007 року випуску, чорного кольору, об’єм двигуна 1591 куб.см, шасі  НОМЕР_4, тип транспортного засобу - легковий седан –В, державний номер НОМЕР_1,   вартістю 13 300 доларів США, що еквівалентно 106 001 грн.

Розірвати кредитний договір № NKVPAK00070092 від 16.02.2007 р., що  укладений між   ОСОБА_6 та ПАТ КБ «ПриватБанк». В порядку визначення наслідків розірвання   вказаного договору та розподілу  понесених сторонами   витрат, стягнути з  ОСОБА_6   на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 8 034, 12 доларів  США, що дорівнює  64031, 94 грн., розстрочивши сплату вказаної суми  строком на 48 місяців  зі сплатою  з 1 по 7 число щомісячно рівними частками по 167,38 доларів США, що дорівнює 1 333,99 грн.

Розірвати кредитний договір № NKVPAK05810047, укладений 25.08.2005 року між Публічним  акціонерним товариства КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_6. В порядку визначення наслідків  розірвання вказаного договору  та розподілу понесених сторонами витрат за цим договором   стягнути  з  ОСОБА_6   на користь  ПАТ КБ «Приватбанк» 3 411,79 доларів США, що  дорівнює 27 191,96 грн., розстрочивши сплату вказаної суми  строком на 24 місяці зі сплатою з 01 по 07 число щомісячно рівними частками по 142,16 доларів США, що дорівнює 1 133 грн.

Розірвати кредитний договір № NKVPAK00090064, укладений 26.05.2006 року між Публічним  акціонерним товариства КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_6. В порядку визначення наслідків  розірвання вказаного договору  та розподілу понесених сторонами витрат за цим договором   стягнути  з  ОСОБА_6   на користь  ПАТ КБ «Приватбанк» 12 841,49 доларів США, що дорівнює 102 346,67 грн., розстрочивши сплату   вказаної суми  строком на 48 місяців  зі сплатою з 01 по 07 число щомісячно рівними частками по 267,53 доларів США, що дорівнює 2 132,22 грн.

Стягнути з Публічного  акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»на користь ОСОБА_4 моральну шкоду у розмірі 10 000,00 гривень.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_5, ОСОБА_7 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку „Приватбанк” про   відшкодування  збитків та стягнення моральної шкоди  – відмовити.

Стягнути з Публічного  акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»на користь ОСОБА_1 витрати на оплату правової допомоги в розмірі   4 000 грн.

Стягнути з Публічного  акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»на користь ОСОБА_4 витрати на оплату судового збору  у сумі 698 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення у сумі 240 грн., а всього 938 грн.

Стягнути з Публічного  акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»на користь держави судові витрати в сумі 1732 грн.

Рішення може бути оскаржене через суд першої інстанції до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти  днів з дня його проголошення.

СУДДЯ                                                                                                                        Г.В. ПОДЗІГУН