У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

22 грудня 2011 року м. Київ

Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Пшонка М.П. , розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 та його представника - ОСОБА_3 на рішення Кам?янка-Дніпровського районного суду Запорізької області від 16 серпня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від      20 жовтня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_2, третя особа – приватний нотаріус Кам?янка-Дніпровського нотаріального округу ОСОБА_6, про визнання договору дарування недійсним ,

в с т а н о в и в:

У червні 2011 року  ОСОБА_4 звернулася до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_5 та ОСОБА_2, посилаючись на те, що нею            31 липня 2008 року на ім’я відповідача ОСОБА_5 було видано довіреність на право розпорядження належним позивачці на праві власності будинком АДРЕСА_1

ОСОБА_5 здійснила відчуження вказаного будинку шляхом укладання договору купівлі-продажу. Після розрахунків з покупцями, відповідач не збиралася розраховуватися з нею. Свої права позивачка була вимушена захищати у судовому порядку.

Ухвалою Кам?янка-Дніпровського районного суду Запорізької області від 1 лютого 2010 року по справі №2-5/10 було накладено арешт на будинок, який належить ОСОБА_5, що знаходиться за адресою: будинок АДРЕСА_2 від 1 лютого 2010 року не скасована, а будинок, на який судовим рішенням накладено арешт, продано.

Позивачка вважає, що між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 укладено правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються цим правочином, тобто фіктивний правочин. Укладення цього правочину направлене на те, щоб уникнути цивільно-правової відповідальності за рішенням апеляційного суду Запорізької області від        26 жовтня 2010 року. Посилаючись на вказані обставини, позивач просила визнати договір дарування, який укладено між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 стосовно житлового будинку АДРЕСА_2 недійсним, скасувати державну реєстрацію права власності на вказаний будинок за ОСОБА_2

Рішенням Кам?янка-Дніпровського районного суду Запорізької області від 16 серпня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 20 жовтня 2011 року ,  позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено у повному обсязі.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 та його представник - ОСОБА_3 порушують питання про скасування оскаржуваних судових рішень та просить ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, мотивуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права .

    У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав .

Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.    

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4, суд першої інстанції, з чим погодився і апеляційний суд, дійшов вірного висновку та правильно виходив з того, що відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Відповідно до ст. 215 ЦПК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою та п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Суди, з’ясувавши обставини справи, давши їм належну оцінку, дійшли правильного висновку про те, що договір дарування, укладений 23 липня 2010 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 стосовно житлового будинку АДРЕСА_2 не відповідає вимогам         ст. 203 ЦК України.

    Із матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначених судових рішень.

Керуючись п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України,

у х в а л и в:

Відмовити ОСОБА_2 та його представнику - ОСОБА_3 у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_2, третя особа – приватний нотаріус Кам?янка-Дніпровського нотаріального округу ОСОБА_6, про визнання договору дарування недійсним, за касаційною скаргою на рішення Кам?янка-Дніпровського районного суду Запорізької області від 16 серпня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 20 жовтня 2011 року .

 Додані до скарги матеріали повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ                            М.П. Пшонка