Справа №1-152/07

ВИРОК

 Іменем України

м.  Ковель                                                                                                       01 серпня 2007 року

Ковельський міськрайонний суд під головуванням

судці                                                                 Панасюка С. Л.

за участю секретаря                                        Віндюк Н.І.

прокурора                                                        Ющика В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ковелі справу про обвинувачення ОСОБА_1,  уродженки с.  Джайлауколь Сарасульського району Джамбульської області Республіки Казахстан,  ІНФОРМАЦІЯ_1 ,  ,  мешканки АДРЕСА_1,  українки,  громадянки України,  непрацюючої,  розлученої,  з середньою спеціальною освітою,  згідно  ст.  89 КК України не судимої,  у вчиненні злочину,  передбаченого  ст. 164 ч.1 КК України.

встановив:

Підсудна ОСОБА_1,  згідно рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 13 квітня 2006 року зобов'язана сплачувати в користь Люблинецької загальноосвітньої школи-інтернату для дітей-сиріт та дітей,  позбавлених батьківського піклування аліменти на утримання сина ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_2 з зарахуванням на особистий рахунок дитини,  яка знаходиться на повному державному утриманні,  в розмірі 100 грн. з усіх видів заробітку щомісячно,  починаючи з 22 березня 2006 року і до досягнення дитиною повноліття. ОСОБА_1 злісно ухиляється від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів),  не працює, ,  нічого не робить для пошуку джерел доходів,  з тим щоб виконати свій обов'язок. ОСОБА_1 неодноразово попереджувалася державним виконавцем про кримінальну відповідальність за ухилення від сплати аліментів,  однак,  цей захід не змінив її поведінки. Невиконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань призвело до утворення заборгованості за період з 22 березня 2006 року по 31 березня 2007 року по аліментах у розмірі 1232 грн. 26 коп.

ОСОБА_1 під час досудової підготовки матеріалів вину визнала повністю і показала,  що з неї стягуються аліменти на сина ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_2,  який знаходиться на повному державному утриманні у Люблинецькій загальноосвітній школі-інтернаті для дітей-сиріт та дітей,  позбавлених батьківського піклування. Вона не має постійного місця роботи,  заробляє гроші на випадкових роботах і витрачає їх на власні потреби. Аліменти не сплачує і не надає ніякої допомоги в утриманні дитини,  хоча неодноразово попереджувався державним виконавцем про кримінальну відповідальність за ухилення від сплати аліментів. Зобов'язується погасити заборгованість і надалі сплачувати аліменти регулярно.

Вина підсудної,  крім її власних показань,  підтверджується такими доказами.

Згідно виконавчого листа від 13 квітня 2006 року,  ОСОБА_1 зобов'язана сплачувати в користь Люблинецької загальноосвітньої школи-інтернату для дітей-сиріт та дітей,  позбавлених батьківського піклування аліменти на утримання сина ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_2 з зарахуванням на особистий рахунок дитини,  яка знаходиться на повному державному утриманні,  в розмірі 100 грн. з усіх видів заробітку щомісячно,  починаючи з 22 березня 2006 року і до досягнення дитиною повноліття. (а. с.  6).

2

Згідно довідки ДВС у м.  Ковелі та Ковельському районі № 15533/14 від 23 квітня 2007 року заборгованість ОСОБА_1 по аліментах за період з 22 березня 2006 року по 31 березня 2007 року по аліментах у розмірі 1232 грн. 26 коп. (а. с 7 ).

ОСОБА_1 неодноразово попереджувалася державним виконавцем про кримінальну відповідальність за ухилення від сплати аліментів,  однак,  цей захід не змінив її поведінки ( а. с 9-11).

Таким чином,  підсудний ОСОБА_1 своїми умисними діями злісно ухиляється від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів),  а отже,  вчинила злочин,  передбачений  ст.  164 ч.1 КК України.

Призначаючи покарання,  суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину,  особу винної,  обставини,  що пом'якшують покарання.

Обставин,  що обтяжують покарання,  суд не вбачає.

Суд враховує також те,  що підсудна хоча не вперше притягується до кримінальної відповідальності,  однак характеризується позитивно.

З врахуванням наведеного суд приходить до висновку,  що виправлення підсудної можливе без ізоляції її від суспільства і щодо неї є підстави для застосування  ст.  75 КК України,  яка передбачає звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Керуючись  ст.   ст.  323, 324 КПК України,  суд

засудив:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину,  передбаченого  ст. 164 ч.1 КК України,  призначивши їй покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.

На підставі  ст.   ст.  75,  76 КК України звільнити засуджену ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання,  якщо вона протягом 1 (одного) року не вчинить нового злочину і виконає такі обов'язки:

не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання,  роботи або навчання;

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення .