УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2011 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах                                             Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і  кримінальних справ у складі:

головуючого Пшонки М.П.,

суддів:   Мазур Л.М.,

Матвєєвої О.А., Макарчука М.А.,

Писаної Т.О.,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа – ОСОБА_8, про визнання права власності, за касаційною скаргою ОСОБА_8 на рішення апеляційного суду Луганської області від 28 вересня 2011 року,

в с т а н о в и л а:

У червні 2006 року ОСОБА_6 звернулась  до суду з указаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що між нею та відповідачем був укладений договір доручення, за яким відповідач зобов’язався придбати від її імені та за її рахунок двокімнатну квартиру у м. Луганську та у разі потреби зробити в ній капітальний ремонт. На виконання зазначеної угоди позивач передала ОСОБА_7 200000 грн, про що свідчить розписка останнього від 3 квітня 2006 року. Після неодноразових вимог надати їй інформацію щодо виконання зобов’язання за договором доручення, їй стало відомо, що відповідач у липні 2006 року придбав обумовлену договором квартиру, розташовану АДРЕСА_1, але, в порушення вимог п. 1.1. договору, квартиру оформив на своє ім’я, про що свідчить договір купівлі-продажу квартири від 24 червня          2006 року, посвідчений приватним нотаріусом. На її вимоги відповідач відмовляється переоформити спірну квартиру на її ім’я.

Рішенням Артемівського районного суду міста Луганська від 10 серпня 2011 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Луганської області від 28 вересня 2011 року вказане рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.

У касаційній скарзі ОСОБА_8 просить скасувати рішення апеляційного суду, мотивуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В наданих до суду запереченнях на касаційну скаргу ОСОБА_6 зазначає, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, в процесі розгляду справи апеляційний суд не порушив норми ні матеріального, ні процесуального права, а тому вказане судове рішення слід залишити без змін, а касаційну скаргу – відхилити.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого   спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню на таких підставах.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Скасовуючи рішення місцевого суду та задовольняючи позовні вимоги  ОСОБА_6 , апеляційний суд виходив із того, що відповідач за кошти позивача придбав квартиру, розташовану АДРЕСА_1, яку оформив на своє ім’я, чим порушив право позивача на власність, а саме на вказану квартиру. Відновленню це порушене право, на думку апеляційного суду, підлягає шляхом визнання за позивачкою права власності на спірну квартиру.

Проте з такими висновками суду погодитися не можна.  

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Судами при розгляді даної справи вірно встановлено, що 2 квітня                 2006 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 був укладений договір доручення, за яким останній зобов’язався придбати від імені позивача та за її рахунок двокімнатну квартиру у м. Луганську та у разі потреби зробити в ній капітальний ремонт. На виконання зазначеної угоди позивач передала ОСОБА_7 200000 грн, про що свідчить розписка останнього від 3 квітня 2006 року.

24 червня 2006 року ОСОБА_7 придбав квартиру, розташовану АДРЕСА_1, на підставі відповідного договору купівлі-продажу, посвідченого нотаріусом.

З урахуванням вказаного та положень статті 328 ЦК України, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_6 щодо визнання права власності на спірну квартиру не обґрунтовані, правочин на підставі, якого відповідач набув право власності не оспорений і його право власності на спірну квартиру не скасоване.

За таких обставин, відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_6, про що вірно зазначено в рішенні суду першої інстанції.

Згідно зі статтею 339 ЦПК України суд касаційної інстанції, установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, ухвалене згідно з законом, скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 336, 339, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_8 задовольнити.

Рішення апеляційного суду Луганської області від 28 вересня 2011 року скасувати, рішення Артемівського районного суду міста Луганська від 10 серпня 2011 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий М.П. Пшонка

Судді:     Л.М. Мазур

М.А. Макарчук

О.А. Матвєєва

Т.О. Писана