У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2011 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Пшонки М.П.,
суддів: Мазур Л.М., Леванчука А.О.,
Макарчука М.А., Матвєєвої О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк», третя особа: приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4, про розірвання кредитного договору, припинення договору іпотеки, виключення запису з державного реєстру іпотек,
за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» (далі – ПАТ «Ерсте Банк») в особі представника за довіреністю ОСОБА_5 на рішення Київського районного суду м.Донецька від 14 червня 2011 року та рішення апеляційного суду Донецької області від 5 жовтня 2011 року,
в с т а н о в и в :
У червні 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Ерсте Банк», в якому просив:
- розірвати кредитний договір №014/1207/44/02036 від 20 квітня 2007 року, укладений між ОСОБА_3 та відкритим акціонерним товариством «Акціонерний комерційний банк «Престиж» (далі – ВАТ «АКБ «Престиж»);
- визнати припиненим договір іпотеки від 20 квітня 2007 року, укладений між ОСОБА_3 та ВАТ «АКБ «Престиж»;
- зобов’язати приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 внести до Державного реєстру іпотек відомості про виключення запису з реєстру та зняття заборони на відчуження щодо нерухомого майна, приміщення № 2 в адміністративному будинку літ. А-4, у тому числі: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 8а, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, що знаходиться на першому поверсі будинку АДРЕСА_1;
- зобов’язати приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 зняти заборону відчуження нерухомого майна, а саме приміщення № 2 в адміністративній будівлі літ. А-4, в тому числі : №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 8а, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, що знаходиться на першому поверсі будинку АДРЕСА_1;
- зобов’язати ПАТ «Ерсте Банк» прийняти від ОСОБА_3 суму заборгованості за кредитом в розмірі 2 970 414 грн. 56 коп. з розстроченням платежів на 120 календарних місяці з щомісячним платежем в сумі 24 753 грн. 46 коп..
В обґрунтування вимог позивач посилався на те, що відбулась істотна зміна обставин, якими сторони керувалися при укладанні договору, а саме зміну таких обставин пов'язує з істотними змінами в ринковому середовищі, як наслідок економічної кризи та істотної зміни співвідношення курсу гривні до курсу валютування.
Рішенням Київського районного суду м. Донецька від 14 червня 2011 року позов ОСОБА_3 задоволено.
Розірвано кредитний договір № 014/1207/44/02036 від 20 квітня 2007 року, укладений між ОСОБА_3 та ВАТ «АКБ «Престиж».
Визнано припиненим договір іпотеки від 20 квітня 2007 року, укладений між ОСОБА_3 та ВАТ «АКБ «Престиж».
Зобов’язано приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 внести до Державного реєстру іпотек відомості про виключення запису з реєстру щодо нерухомого майна, а саме: приміщення № 2 в адміністративному будинку літ. А-4, у тому числі: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 8а, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, що знаходяться на першому поверсі будинку АДРЕСА_1.
Зобов’язано приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 зняти заборону відчуження нерухомого майна, а саме: приміщення № 2 в адміністративному будинку літ. А-4, у тому числі: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 8а, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, що знаходяться на першому поверсі будинку АДРЕСА_1.
Зобов’язано ПАТ «Ерсте Банк» прийняти від ОСОБА_3 суму заборгованості за кредитом в розмірі 2 970 414 грн. 56 коп. з розстроченням платежів на 120 календарних місяці з щомісячним платежем в сумі 24 753 грн. 46 коп..
Рішенням апеляційного суду Донецької області від 5 жовтня 2011 року апеляційну скаргу ПАТ «Ерсте Банк» задоволено частково.
Рішення Київського районного суду м. Донецька від 14 червня 2011 року скасовано в частині зобов’язання приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 внести до Державного реєстру іпотек відомості про виключення запису з реєстру щодо нерухомого майна, приміщення № 2 в адміністративному будинку літ. А-4, у тому числі: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 8а, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, що знаходиться на першому поверсі будинку АДРЕСА_1, а також та в частині зобов’язання ПАТ «Ерсте Банк» прийняти від ОСОБА_3 суму заборгованості за кредитом в розмірі 2 970 414 грн. 56 коп. з розстроченням платежів на 120 календарних місяці з щомісячним платежем в сумі 24 753 грн. 46 коп..
В задоволенні позову ОСОБА_3 в частині зобов’язання приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 внести до Державного реєстру іпотек відомості про виключення запису з реєстру щодо нерухомого майна, приміщення № 2 в адміністративному будинку літ. А-4, у тому числі: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 8а, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, що знаходиться на першому поверсі будинку АДРЕСА_1, а також в частині зобов’язання ПАТ «Ерсте Банк» прийняти від ОСОБА_3 суму заборгованості за кредитом в розмірі 2 970 414 грн. 56 коп. з розстроченням платежів на 120 календарних місяці з щомісячним платежем в сумі 24 753 грн. 46 коп. - відмовлено.
В іншій частині рішення суду залишено без змін.
У касаційній скарзі представник заявника порушує питання про зміну рішення Київського районного суду м. Донецька від 16 червня 2011 року в частині розірвання кредитного договору № 014/1207/44/02036 від 20 квітня 2007 року, укладеного між ОСОБА_3 та ВАТ «АКБ «Престиж» та визнання припиненим договору іпотеки від 20 квітня 2007 року, укладеного між ОСОБА_3 та ВАТ «АКБ «Престиж», і в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 щодо розірвання кредитного договору № 014/1207/44/020036 від 20 квітня 2007 року, укладеного між ОСОБА_3 та ВАТ «АКБ «Престиж» - відмовити; також просить змінити рішення апеляційного суду Донецької області від 5 жовтня 2011 року в частині залишення без змін рішення Київського районного суду м. Донецька від 16 червня 2011 року щодо розірвання кредитного договору № 014/1207/44/02036 від 20 квітня 2007 року, укладеного між ОСОБА_3 та ВАТ «АКБ «Престиж» та визнання припиненим договору іпотеки від 20 квітня 2007 року, укладеного між ОСОБА_3 та ВАТ «АКБ «Престиж», та скасувати рішення апеляційного суду Донецької області від 5 жовтня 2011 року в частині залишення без змін рішення Київського районного суду м. Донецька від 14 червня 2011 року щодо кредитного договору № 014/1207/44/02036 від 20 квітня 2007 року, укладеного між ОСОБА_3 та ВАТ «АКБ «Престиж» та визнання припиненим договору іпотеки від 20 квітня 2007 року укладеного між ОСОБА_3 та ВАТ «АКБ «Престиж», мотивуючи свої доводи неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням судом норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, керувався ч. 2 ст. 652 ЦК України та виходив з того, що позивач довів факт настання та підтвердив одночасну наявність чотирьох умов, які є підставами для розірвання договорів та розірвав кредитний договір, і, у зв’язку із розірванням цього договору як основного зобов’язання, припинив договір іпотеки, який було укладено на забезпечення виконання такого зобов’язання.
З висновком суду першої інстанції в частині розірвання кредитного договору та припинення договору іпотеки суд апеляційної інстанції погодився з підстав їх ґрунтування на обставинах, встановлених судом та за правильним застосуванням норми матеріального права; на думку апеляційного суду, в іншій частині рішення першої інстанції, місцевий суд неправильно застосував норми матеріального права, допустив порушення норм процесуального права та неправильно встановив обставини, які мають значення для справи.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що припинення кредитного договору призводить до того, що боржник перестає буди зобов’язаним чинити на користь кредитора певні дії, сплачувати гроші, а кредитор у свою чергу втрачає права вимагати від боржника виконання покладеного на останнього за договором обов’язку.
При цьому суд зробив висновки, що припинення кредитного договору негайно не спричиняє припинення зобов’язання.
Суд касаційної інстанції не може повністю погодитися з висновком попередніх судів щодо розірвання кредитного договору у зв’язку з істотною зміною обставин на підставі ст. 652 ЦК України, виходячи з наступних підстав.
Виходячи з аналізу змісту ст. 652 ЦК України розірвання договору у зв’язку з істотною зміною обставин допускається за наявності чотирьох обов’язкових умов: у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після її виникнення при всій турботливості і обачності, які від неї вимагались; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона .
Ухвалюючи рішення та виходячи з доведеності факту настання умов, передбачених ч. 2 ст. 652 ЦК України, а відтак і наявності підстав для розірвання договорів кредиту та іпотеки, суди в порушення вимог ст.ст. 60, 212, 213, 214 ЦПК України не навели на його підтвердження доказів, не перевірили та не дали належної оцінки доводам Банку про те, що зазначені позивачем обставини не є підставою для розірвання договорів, оскільки у позивача існувала можливість передбачення в момент укладення договорів зміни курсу гривні відносно долара США враховуючи динаміку зміни курсів валют з моменту введення в обіг національної валюти – гривні – і її девальвації та можливість отримання нею кредиту в національній валюті.
При цьому суд не врахував, що в разі розірвання договору кредиту в судовому порядку його дія припиняється на майбутнє, тобто з моменту набрання рішенням суду законної сили, а до цього моменту сторони несуть усі зобов’язання, передбачені кредитним договором.
Разом з тим, виходячи з характеру правовідносин сторін, які регулюються § 2 гл. 71 ЦК України (Кредит), змісту норм ст. ст. 598-599 та ст. 653 ЦК України, в яких законодавець розрізняє поняття "розірвання договору", з одного боку, і "припинення зобов’язання", з іншого боку, суду слід було врахувати, що розірвання кредитного договору не припиняє кредитні зобов’язання боржника, у рамках якого боржник зобов’язаний повернути суму кредиту, сплатити проценти та пеню за порушення строків виконання зобов’язання, оскільки кредитне зобов’язання належить вважати припиненим не з моменту набрання законної сили рішенням суду про розірвання договору, а з моменту виконання позичальником усіх обов’язків перед банком, які складають зміст цього зобов’язання.
Крім того, ураховуючи те, що в силу вимог ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а отже, зобов’язання за кредитним договором вважаються припиненими з моменту сплати боржником кредиторові суми кредиту за договором, процентної ставки та пені за несвоєчасну виплату процентів, не можна погодитися з висновком суду про припинення зобов’язань за договорами застави й поруки у зв’язку з розірванням договорів.
Таким чином, у сил у зазначених правових норм, за загальним правилом розірвання договору припиняє його дію на майбутнє та не скасовує сам факт укладення та дії договору включно до моменту його розірвання, а також зберігає в дії окремі його умови щодо зобов’язань сторін, спеціально передбачені для застосування на випадок порушення зобов’язань і після розірвання договору, виходячи з характеру цього договору, за яким кредитор повністю виконав умови договору до його розірвання.
Крім того, судами допущені й інші порушення процесуальних норм права, які відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 338 ЦПК України є підставою для скасування судових рішень і передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Так, ухвалюючи рішення про розірвання договору іпотеки, стороною якого є приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4, суд у порушення вимог ст. 33 ЦПК України не обговорив питання про залучення його до участі у справі співвідповідачем, визначивши його процесуальне положення як третьої особи без самостійних вимог, у той час як судовим рішення вирішено питання про його права і обов’язки.
Оскільки судами допущені порушення норм матеріального та процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» в особі представника за довіреністю ОСОБА_5 задовольнити частково.
Рішення Київського районного суду м. Донецька від 14 червня 2011 року та рішення апеляційного суду Донецької області від 5 жовтня 2011 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий М.П. Пшонка
судді: Л.М. Мазур
А.О. Леванчук
М.А. Макарчук
О.А. Матвєєва