У Х В А Л А

іменем  україни

5 грудня 2011  року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

          Гулька Б.І.                  Луспеника Д.Д.                Червинської М.Є.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, завданої злочином за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Індустріального районного суду              м. Дніпропетровська від 4 травня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 липня 2011 року,

в с т а н о в и л а:

У березні 2011 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати неправомірною бездіяльність Генеральної прокуратури і Міністерства внутрішніх справ України по сфальсифікованим кримінальним справам № 1676/2002 та № 9000211/2002; стягнути з ОСОБА_5 на його користь 126 600 грн. для відшкодування майнової шкоди та 10 тис. грн. для відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від          4 травня 2011 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 липня 2011 року, позовну заяву                ОСОБА_4 на підставі ст. 115 ЦПК України повернуто та роз’яснено право на звернення до суду по місцю реєстрації відповідача.

    У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить вказані судові рішення скасувати та направити справу до суду першої інстанції.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Зокрема, повертаючи позовну заяву, суди правильно вказали, що злочин з боку ОСОБА_5 не доведено, вироку чи постанови суду немає, а відшкодування шкоди пов’язано із цим злочином, відтак, положення                ч. 3 ст. 110 ЦПК України не можуть застосовуватися до даних правовідносин.

Враховуючи наведене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

    Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від                      4 травня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від                     25 липня 2011 року залишити без змін.

    Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Б.І. Гулько

Д.Д. Луспеник

М.Є. Червинська