У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 22 грудня 2011 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

суддів:  Дербенцевої Т.П.,

 Олійник А.С., Сімоненко В.М. -

    розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про розірвання шлюбу; за зустрічним позовом  ОСОБА_5 до ОСОБА_4, третя особа - ЖБК “Надія”, про поділ спільного сумісного майна подружжя;

за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 22 жовтня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 7 грудня 2010 року,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_5 про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги тим, що він перебуває у шлюбі з відповідачкою з 1976 року, від подружнього життя дітей не мають, шлюбно-сімейні відносини не підтримують з 2003 року, мешкають окремо один від одного.

ОСОБА_5 подала до суду зустрічний позов до ОСОБА_4 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, а саме визнання за нею права власності на 1\2 частину квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, зазначила, що квартира придбана за спільні кошти в період шлюбу.

Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від                   22 жовтня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 7 грудня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено, шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, зареєстрований 7 жовтня 1976 року Солоницівською селищною радою Дергачівського району Харківської області, актовий запис №68  розірвано. Зустрічний позов ОСОБА_5 задоволено повністю, визнано за ОСОБА_5 право власності на 1\2 частину квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 порушує питання про зміну рішення суду першої інстанції та скасування ухвали апеляційної інстанцій, вирішення справи по суті позовних вимог, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

         Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення судів постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

у х в а л и л а:

    Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, рішення   Дергачівського районного суду Харківської області від 22 жовтня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 7 грудня 2010 року  залишити без змін.  

    Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді

Т.П. Дербенцева А.С. Олійник В.М. Сімоненко