Справа № 2-343 2007 рік

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

02 липня 2007 року Баришівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді                 Лисюка О.Д.

при секретарі                          Ющенко Л.А

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.  Баришівка

справу за позовом ОСОБА_1 до Селищанської сільської ради Баришівського району Київської області,  КСП «Селищанське» про визнання права власності на будівлю за надувальною давністю

Встановив:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання права власності на приміщення фруктосховища,  яке належало КСП «Селищанське» Баришівського району Київської області за набувальною давністю. Даний позов обґрунтовує тим,  що із 1992 року він на законних підставах займає приміщення фруктосховища використовуючи його як цех по переробці рибопродуктів. За цей період,  ним було проведено капітальний ремонт приміщення,  здійснено його переобладнання та перепрофілювання,  завезено нове устаткування. Дійсний власник майна,  КСП « Селищанське» не проявляв ніякого інтересу до даного приміщення,  тим самим погоджуючись із його втратою,  оскільки тільки за допомогою зусиль,  які доклав ОСОБА_1,  фруктосховище збереглося та не розвалилося. На момент укладення договору із попереднім директором,  останній обіцяв передати його ОСОБА_1 який вважає,  що набув права власності на нього внаслідок тривалого,  добросовісного,  відкритого та безперервного володіння даним приміщенням як своїм.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 повністю підтримав свої позовні вимоги викладені в заяві до суду.

Відповідачі голова Селищанської сільської ради Баришівського району Київської області та голова КСП «Селищанське» до зали суду не з'явилися,  про день та час розгляду справи належним чином повідомлені. Згідно  ст.  224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача,  який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними,  суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів,  якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Заслухавши пояснення позивача,  дослідивши матеріали справи суд вважає,  що заявлений позов є обґрунтованим та підлягає до задоволення виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до ч. 1  ст.  344 ЦК України особа,  яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовокує відкрито,  безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном протягом п'яти років,  набуває право власності на це майно (надувальна давність),  якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно із ч. 4  ст.  334 ЦК України право власності за надувальною давністю на нерухоме майно,  транспортні засоби,  цінні папери надувається за рішенням суду.

Судом встановлено,  що згідно договору оренди від 1 березня 1992 року ОСОБА_1 по даний час користується приміщенням фруктосховища,  яке входить до КСП «Селищанського» Баришівського району Київської області.

Користуючись даним приміщенням ,  позивач став добросовісним набувачем даної будівлі,  що виразилося в тому,  що він заволодів нею правомірно та володів нею добросовісно,  володіння приміщенням було безперервним на протязі більше ніж 10 років.

Власник майна - КСП «Селищанське» тривалий час не виявляв наміру визнати річ своєю та повернути її назад,  тим самим погодившись із її втратою.

З урахуванням вищенаведеного,  суд приходить до переконання,  що позовні вимоги позивача ОСОБА_1,  відповідають вимогам чинного законодавства та підлягають до задоволення у повному обсязі.

Керуючись  ст.  ст.  10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України,   ст. 344 ЦК України,  суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 до Селищанської сільської ради Баришівського району Київської області,  КСП «Селищанське» про визнання права власності на будівлю за надувальною давністю задовольнити.

2.   Визнати за ОСОБА_1    право власності на приміщенням фруктосховища,  яке знаходиться в с Селище Баришівського району Київської області.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,  або в порядку ч.4  ст. 295 ЦПК України