ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"11" січня 2012 р. Справа № 5019/2723/11
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід Агробізнес"
до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Райз-Захід"
про стягнення заборгованості 273 078 грн. 20 коп.
Суддя Бережнюк В.В.
Представники:
Від позивача : ОСОБА_1 - довіреність №б/н від 15.12.11р.
Від відповідача : не з'явився
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід Агробізнес" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Райз-Захід" 273 078 грн. 20 коп. боргу, з яких 258 800 грн. 00 коп. - основний борг, 3 634 грн. 44 коп. - інфляційні витрати, 2 547 грн. 68 коп. - 3% річних, 8 096 грн. 08 коп. - штрафні санкції. В обґрунтування вимог зазначає, що відповідачем порушено умови укладеного між сторонами Договору поставки продукції для сільгоспвиробництва №20100908/01ззр від 08.09.2010 р. в частині проведення розрахунків за отриманий товар.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідач в судове засідання 11 січня 2012 року не з'явився, відзиву на позов не подав, вимог не заперечив. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями про вручення рекомендованої кореспонденції адресату (арк.с.37,42).
Статтею 22 ГПК України встановлено права та обов'язки сторін в судовому процесі. Зокрема вказаною статтею передбачено, що сторони мають право брати участь в господарських засіданнях. Відповідно до норм вказаної статті сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Не забезпечивши явку свого представника в судове засідання відповідач не виявив бажання скористатися наданими йому вищевказаними нормами ГПК правами.
Суд зазначає, що відповідачу було надано достатньо часу для реалізації своїх процесуальних прав та обов'язків. Відповідач не був позбавлений права надіслати докази поштовим зв'язком.
Крім того, явка представників сторін для участі у судовому засіданні не визнавалася обов'язковою.
За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи відповідно до статті 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
08 вересня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Захід Агробізнес" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Наша Україна", що пізніше було перейменовано на Товариство з обмеженою відповідальністю "Райз-Захід", (Покупець) було укладено Договір поставки продукції для сільгоспвиробництва №20100908/01ззр (арк.с.17-20). Відповідно до предмету договору Постачальник (позивач) зобов'язується передати (поставити) у зумовлений строк покупцеві продукцію для сільгоспвиробництва (надалі - товар), а Покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до п.п. 4.1, 4.2, 4.3 ціна товару вказана в специфікації. Ціна товару розрахована по курсу продажу відповідної іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України, згідно специфікації, до української гривні, визначеному банком постачальника, на дату підписання цього договору. Суму договору становить загальна ціна товару з урахуванням змін за курсом продажу іноземної валюти на МВРУ згідно специфікацій. Строк оплати зазначається в специфікаціях.
Постачальник зобов'язується передавати товар у власність покупця у строки та у місці призначення, зазначені у специфікаціях, а покупець в свою чергу зобов'язується своєчасно оплачувати товар за встановленими цінами в строки, на умовах та в порядку, що визначені у специфікаціях (п.п.5.1.1., 5.2.2. договору )
Згідно п.8.4.1 договору покупець за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті ціни товару, сплачує на користь постачальника штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, за кожний день прострочки.
Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і є укладеним на строк до 25.12.2010р.. (п.2.1. Договору).
Договір підписаний уповноваженими представниками позивача та відповідача та скріплений відбитками печаток сторін.
Згідно специфікації №1 від 08.09.2010 р. строк оплати товару встановлено : 25% - попередня авансова оплата, 75% - до 01.04.2011 р.
На виконання умов Договору, відповідно до наданих позивачем видаткових накладних та довіреностей на отримання цінностей (арк.с.22-27), останній поставив відповідачу товар на загальну суму 478 800 грн. 00 коп.
Відповідач свої зобов'язання по оплаті вартості товару виконав частково в сумі 220 000 грн. 00 коп. Вказана обставина підтверджується наданими позивачем копіями банківських виписок (арк.с.28-30).
Таким чином, несплаченими залишилися 258 800 грн. 00 коп.
22.09.2011 р. між сторонами підписаний Акт звірки взаємних розрахунків станом на 30.09.2011 р. (арк.с.31), згідно якого борг відповідача перед позивачем складає 258 800 грн. 00 коп.
31 жовтня 2011 року відповідачу була направлена вимога №2011/10/31/04 про сплату боргу, яка ним отримана 04.11.2011 р. (арк.с.32-33). Відповідь на дану вимогу у матеріалах справи відсутня.
Керуючись п.8.4.1. Договору та чинним законодавством, з огляду на прострочення виконання зобов'язання відповідачем щодо оплати вартості товару, позивач нарахував 8 096 грн. 08 коп. штрафних санкцій.
Покликаючись на ст.625 ЦК України позивач нарахував відповідачу 3 634 грн. 44 коп. - інфляційних витрат та 2 547 грн. 68 коп. - 3% річних.
Надані суду розрахунки заборгованості перевірено та визнано правильними.
Отже, загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 273 078 грн. 20 коп.
У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).
Згідно з приписами ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином, згідно із умовами договору та вимогами Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.
Аналогічна норма міститься в Господарському кодексі України. Так, в ч. 1 ст.193 ГК України зазначає, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Доказів сплати боргу відповідач суду не надав.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 273 078 грн. 20 коп. боргу, з яких 258 800 грн. 00 коп. - основний борг, 3 634 грн. 44 коп. - інфляційні витрати, 2 547 грн. 68 коп. - 3% річних, 8 096 грн. 08 коп. - штрафні санкції, підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на законі та договорі, не спростовані відповідачем, відтак підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 49 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати внаслідок його неправильних дій - доведення спору до господарського суду.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Райз - Захід" (35622, Рівненська обл., Дубенський р-н, с.Привільне, вул. Грушевського, 6, код ЄДРПОУ 33246716) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Агробізнес" (33027, м. Рівне, вул. Київська, 92, код ЄДРПОУ 37022936) - 258 800 грн. 00 коп. - основного боргу, 3 634 грн. 44 коп. - інфляційних витрат, 2 547 грн. 68 коп. - 3% річних, 8 096 грн. 08 коп. - штрафних санкцій, 5 461 грн. 57 коп. - витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили
Суддя Бережнюк В.В.
повний текст рішення підписаний суддею "16" січня 2012 року