Справа № 10-28/12 20.01.2012 20.01.2012 30.01.2012
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
справа № 10 – 28/2012 року Головуючий у суді першої інстанції категорія: запобіжний захід суддя: Беспрозваний О.В. доповідач апеляційної інстанції суддя: Губа О.О.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 січня 2012 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого: Гребенюк В.І.
суддів: Рудяка А.В., Губи О.О.
за участю прокурора: Гавенко В.В.
захисника: ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали з питань запобіжного заходу за апеляцією захисника ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 на постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 10 січня 2012 року, якою у відношенні обвинуваченого за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миколаєва, громадянина України, з середньою освітою, який не працює, проживає по АДРЕСА_1 раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,
– обрано запобіжний захід у виді взяття під варту.
Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що 30 грудня 2011 року, близько 17.00 години, біля будинку АДРЕСА_2 він за попередньою змовою з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, будучи в стані алкогольного сп’яніння, на ґрунті неприязних стосунків та з метою позбавити життя ОСОБА_5, нанесли останньому чисельні удари руками та ногами в область голови та тулубу. Після чого ОСОБА_3 взяв у ОСОБА_6 ніж та на виконання умислу, направленого на позбавлення життя ОСОБА_5, наніс останньому удари в область шиї та тулубу. Смерть потерпілого настала внаслідок чисельних проникаючих ножових поранень шиї з пошкодженням сосудів, живота з пошкодженням внутрішніх органів на фоні закритої черепно-мозкової травми.
31.12.2012 року ОСОБА_2 затримано в порядку ст. 115 КПК України.
Обґрунтовуючи необхідність обрання ОСОБА_2 міри запобіжного заходу у виді взяття під варту слідчий послався на те, що останній підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, і перебуваючи на волі може ухилитись від слідства та суду, продовжити злочинну діяльність, перешкоджати встановленню істини по справі.
Суд першої інстанції задовольнив подання відносно ОСОБА_2, пославшись на викладені в поданні слідчим підстави.
В апеляції захисник ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати та обрати ОСОБА_2 міру запобіжного заходу у виді підписки про невиїзд. Посилається на відсутність даних, які б свідчили про намір ОСОБА_2 ухилитись від слідства та суду, продовжити злочинну діяльність, перешкоджати встановленню істини по справі. Звертає увагу на те, що ОСОБА_2 в силу ст. 89 КК не судимий, проживає разом з матір’ю пенсіонеркою, має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, працює неофіційно по найму. Вказує на відсутність відомостей, які б свідчили про те, що ОСОБА_2 перебуваючи на волі, чинитиме перешкоди у встановленні об’єктивної істини по справі.
Також апелянт посилається на порушення судом положень п. 3 ст. 9 Міжнародного пакту про громадські та політичні права, прийнятого Генеральною Асамблеєю ООН у 1996 року та ратифікованого Україною 19.10.1973 року та в п. 3 ст. 9 Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, прийнятої 04.11.1950 року і ратифікованої Законом України 17.07.1997 року.
Заслухавши доповідача, пояснення захисника ОСОБА_1 на підтримку апеляції, думку прокурора Гавенко В.В., який просив залишити постанову суду без зміни, а апеляцію захисника - без задоволення, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно вимогам ст.ст. 148, 150, 155 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу суд зобов’язаний з’ясувати, чи є вказані в законі підстави для обрання запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа та характеризуючи дані.
Відповідно до роз’яснень, які містяться в п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства” від 25 квітня 2003 року № 4 з наступними змінами суд при розгляді подання про обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту повинен мотивувати свій висновок про обрання саме такого запобіжного заходу, навести аргументи на користь того, що підозрюваний, обвинувачений може ухилятися від слідства і суду чи від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини по справі або продовжувати злочинну діяльність, і що застосування більш м’яких, ніж взяття під варту, запобіжних заходів може не забезпечити його належної процесуальної поведінки.
Ці вимоги закону суд першої інстанції при розгляді подання слідчого відносно ОСОБА_2 не виконав.
Так, в поданні слідчого є лише посилання на те, що запобіжний захід у виді взяття під варту слід застосувати до обвинуваченого з метою запобігти спробам ухилитися від слідства і суду, перешкодити встановленню істини по справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень. Іншого мотивування обрання такого запобіжного заходу ОСОБА_2 слідчим в поданні не наведено.
Проте, в мотивувальній частині постанови відносно ОСОБА_2 суд, пославшись на подання слідчого, навів такі підстави, які не були відображені у даному поданні, а саме те, що ОСОБА_2 не працює, постійного джерела прибутку не має, характеризується посередньо, та врахував їх при обранні ОСОБА_2 міри запобіжного заходу у виді взяття під варту. Ці дані про особу ОСОБА_2 випливають тільки із пояснень слідчого в судовому засіданні (протокол судового засідання від 10.01.2012 року - а.с. 35).
Також з протоколу судового засідання вбачається, що суд, при розгляді вказаного подання слідчого в порушення вимог ч. 5 ст. 165 – 2 КПК України не допитав обвинуваченого ОСОБА_2, не в повній мірі дослідив дані про особу ОСОБА_2 та ті обставини, з якими закон пов’язує можливість обрання саме такого запобіжного заходу. Суд лише вияснив у ОСОБА_2 питання, чи зрозуміло йому подання слідчого (а.с. 35 зворот).
Таким чином, постанова суду є не мотивованою та підлягає скасуванню з поверненням матеріалів справи на новий судовий розгляд, під час якого слід усунути вказані недоліки і постановити обґрунтовану та мотивовану постанову.
За таких обставин, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням матеріалів на новий судовий розгляд, під час якого суду необхідно ретельно дослідити всі обставини справи, підстави для застосування запобіжного заходу, дати їм належну оцінку та прийняти рішення відповідно до вимог ст.ст. 148, 150, 155, 165-2 КПК України.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію захисника ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 10 січня 2012 року про обрання ОСОБА_2 міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту – скасувати, матеріали повернути на новий судовий розгляд в той же суд, але в іншому складі суддів.
Головуючий:
Судді: