Справа № 33-8/12 04.01.2012 30.01.2012
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 33 – 8/2012 року Категорія: ч.1 ст. 130 КУпАП
Головуючий у першій інстанції: суддя: Марценюк С.А.
Головуючий апеляційного суду: суддя: Губа О.О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 січня 2012 року апеляційний суд Миколаївської області у складі:
головуючого – судді: Губи О.О.
при секретарі: Єфімцевій К.О.
за участю особи,
яка володіє сурдоперекладом: ОСОБА_1
особи, яка притягнута
до адміністративної відповідальності: ОСОБА_2
розглянув справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 на постанову судді Братського районного суду Миколаївської області від 07 грудня 2011 року, якою
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця АДРЕСА_1 громадянина України, з неповною середньою освітою, одруженого, який має на утриманні двох малолітніх дітей, непрацюючого, інваліда 3 групи загального захворювання (глухонімий), проживаючого в АДРЕСА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,
– визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 2 роки,
В С Т А Н О В И В:
Як вказано у постанові судді, 25.11.2011 року о 23.00 годині, по вул. Леніна в с. Братське Миколаївського області ОСОБА_2, в порушення вимог п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України керував автомобілем «ВАЗ 2109», державний номерний знак НОМЕР_1, в стані алкогольного сп’яніння.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову суду в частині виду стягнення змінити та призначити йому альтернативний вид стягнення, не пов’язаний з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів. Вважає, що при визначенні виду адміністративного стягнення судом першої інстанції не було враховано те, що він повністю визнав свою вину, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, є інвалідом, позитивно характеризується, має на утриманні двох малолітніх дітей, а транспортний засіб є єдиним джерелом доходу його сім’ї.
Заслухавши пояснення ОСОБА_2, який просив задовольнити його скаргу, пом’якшити призначене судом адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП і призначити його у виді штрафу, вивчивши матеріали справи та додаткові документи, додані до апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджено матеріалами адміністративної справи й обґрунтованість притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності в апеляційній скарзі апелянтом не оскаржується.
При визначенні адміністративного стягнення суддя зобов’язаний керуватися вимогами ст. 33 КУпАП, а саме враховувати: характер вчиненого правопорушення, особу порушника, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.
Як вбачається із постанови, суддя при накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_2 вимоги закону не виконав, оскільки фактично не навів даних про особу правопорушника, її відношення до вчиненого, обставини, що пом’якшують чи обтяжують відповідальність, при цьому послався тільки на те, що ОСОБА_2 є інвалідом 3 групи та до адміністративної відповідальності раніше не притягувався.
Але дослідивши документи, які були додані до апеляційної скарги, не можна погодитись з рішенням судді в частині накладення зазначеного виду стягнення на правопорушника з огляду на мету адміністративного стягнення.
Так, апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_2 щиро розкаявся в скоєному правопорушенні, позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні двох малолітніх дітей та дружину – інваліда, яка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною ІНФОРМАЦІЯ_4, є єдиним годувальником у родині, а транспортний засіб є єдиним джерелом до існування його сім’ї, що є обставинами, які пом’якшують його відповідальність, але вони судом не враховані.
З огляду на наведене, суд вважає, що застосоване до ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративне стягнення підлягає пом’якшенню до штрафу, оскільки, на думку суду, саме такий вид стягнення є необхідним і достатнім для виховання ОСОБА_2 та попередження вчинення ним нових правопорушень.
Тому постанова судді в частині накладення адміністративного стягнення підлягає зміні.
Керуючись ст. 294 КУпАП , суд –
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову судді Братського районного суду Миколаївської області від 07 грудня 2011 року відносно ОСОБА_2 змінити.
Пом’якшити ОСОБА_2 вид адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 2 роки до штрафу у розмірі 2550 грн.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Миколаївської області О.О. Губа