Справа № 11-761/11 08.12.2011 08.12.2011 27.12.2011
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №11- 761/2011 року Головуючий у суді 1 інстанції: Дробинський О.Е.
Категорія: ст. 121 ч. 1 КК України Доповідач апеляційної інстанції: Губа О.О.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2011 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого: Маркової Т.О.
суддів: Рудяка А.В., Губи О.О.
за участю прокурора: Краснікової К.Г.
представника потерпілої: ОСОБА_3
підсудного: ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 11 жовтня 2011 року, якою кримінальна справа відносно
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кілія Одеської області, громадянина України, з професійно технічною освітою, проживаючого по АДРЕСА_1 (зареєстрованого по АДРЕСА_2 раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
– направлена Вознесенському міжрайонному прокурору Миколаївської області для проведення додаткового розслідування з мотивів неправильності досудового слідства.
Органами досудового слідства ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що 04 липня 2011 року біля 00 годин 30 хвилин в смт. Олександрівка Вознесенського району Миколаївської області ОСОБА_4 в своєму будинку по АДРЕСА_1 під час вживання алкогольних напоїв, на ґрунті виниклих неприязних відносин в процесі сварки з ОСОБА_5, яка переросла в бійку, умисно за допомогою металевого електромасляного обігрівача наніс удари в область голови ОСОБА_5, чим спричинив останньому тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння, а саме: тілесні ушкодження у виді чисельних відкритих осколкових переломів правої лобової, тім’яної та скроневої кісток черепної коробки, з крововиливом над твердою мозковою оболонкою.
Направляючи кримінальну справу відносно ОСОБА_4 на додаткове розслідування, суд вказав в постанові, що органами досудового слідства допущено порушення права ОСОБА_4 на захист, оскільки за довідкою Белгород – Дністровського районного військового комісаріата Одеської області та копією облікової картки до військового білета серії НОМЕР_1 рядового ОСОБА_4., що останній був звільнений в запас у зв’язку з тим, що був визнаний непридатним за ст. 7 «б» наказу МО СРСР № 185 від 1973 року, із психічним захворюванням: психопатія з нестійкою компенсацією. А відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 45 КПК України участь захисника при провадженні досудового слідства і при розгляді кримінальної справи судом першої інстанції є обов’язковою, у справах про злочини осіб, які через свої психічні вади не можуть самі реалізувати своє право на захист.
Крім того, в постанові зазначено, які необхідно провести процесуальні дії під час досудового розслідування.
В апеляції, прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Вважає, що всі питання, які суд ставить у постанові про направлення справи на додаткове розслідування, можливо вирішити в судовому засіданні під час розгляду кримінальної справи. Також посилається на те, що до проведення судово – психіатричної експертизи та встановлення осудності неможливо зробити висновок про порушення ОСОБА_4 права на захист під час проведення досудового слідства.
В запереченнях підсудний ОСОБА_4 просить постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляцію прокурора – без задоволення. При цьому посилається на порушення його права на захист під час проведення досудового слідства, що є підставою для повернення справи прокурору для проведення додаткового розслідування. Вважає, що органами досудового слідства порушено його право на захист, якого його слідчий фактично позбавив, не призначивши йому захисника у зв’язку з наявністю у нього психічної хвороби та відсутністю коштів на оплату послуг захисника. Це є суттєвим порушенням вимог кримінально – процесуального закону. Вказує, що доводи апелянта є формальними і не ґрунтуються на об’єктивних обставинах справи.
Заслухавши доповідь судді, прокурора Краснікову К.Г., яка підтримала апеляцію, просила постанову про направлення справи на додаткове розслідування скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, пояснення представника потерпілої ОСОБА_5 – ОСОБА_3 на підтримку апеляції прокурора, заперечення підсудного ОСОБА_4, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.
Суддя, ухвалюючи рішення про направлення справи на додаткове розслідування, виходив з того, що органами досудового слідства допущено порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 45 КПК України, оскільки в судовому засіданні при розгляді справи були представлені дані про психічне захворювання ОСОБА_4 і тому участь захисника при провадженні досудового слідства є обов’язковою.
Проте, колегія суддів вважає, що висновок суду про порушення права ОСОБА_4 на захист на досудового слідстві є передчасним.
Із матеріалів справи вбачається, що підсудний ОСОБА_4 в 1999 році змінив прізвище з ОСОБА_4 на ОСОБА_4 і це підтверджується відповідними документами (свідоцтво про розірвання шлюбу – а.с. 120; копія форми № 1 Білгород – Дністровського відділу ВГІРФО Білгород – Дністровського РВ УМВС України В Одеській області – а.с. 128).
А згідно повідомлення військового комісара Білгород – Дністровського ОМВК від 06 жовтня 2011 року вбачається, що за даними вказаного ОМВК ОСОБА_4. був призваний на строкову військову службу 11.05.1981 року і звільнений у запас 10.03.1982 року. ОСОБА_4 10.02.1982 року при Саратовському РВК визнаний непридатним за ст. 7 «б» згідно наказу МО СРСР від 1973 року № 185 із психічним захворюванням (а.с. 126).
Інші медичні документи на прізвище ОСОБА_4. або ОСОБА_4 щодо вказаного захворювання або його перебування на обліку в психіатричній лікарні по кримінальній справі відсутні.
Тому суду першої інстанції необхідно було призначити судово – психіатричну експертизу з метою визначення питання щодо психічного стану ОСОБА_4 і в залежності від висновків цієї експертизи суд мав би об’єктивну змогу відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 45 КПК України встановити, чи було порушено право ОСОБА_4 на захист в ході досудового слідства.
Інші порушення, на які послався суд першої інстанції, не перешкоджають розгляду справи, оскільки вони можуть бути усунені в судовому засіданні шляхом перевірки судимостей підсудного ОСОБА_4 за прізвищем ОСОБА_4., яке останній носив до 1999 року, вирішення питання про визнання ОСОБА_5 потерпілим по справі. Також в разі необхідності призначити судово – психологічну експертизу.
За таких обставин постанова суду не може залишатися в силі, підлягає скасуванню з направленням кримінальної справи на новий судовий розгляд, під час якого слід ретельно перевірити докази по справі, дати їм належну оцінку, усунути недоліки слідства, які, на думку суду першої інстанції, перешкоджають винесенню рішення по суті пред’явленого обвинувачення ОСОБА_4
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, –
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.
Постанову Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 11 жовтня 2011 року відносно ОСОБА_4 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд.
Головуючий:
Судді: