Справа № 22-ас-865 Рішення ухвалено під головуванням
Категорія 41 Токар Л.В.
Доповідач Матківська М.В.
ПОСТАНОВА
Апеляційного суду Вінницької області
від 22 серпня, 2006 року
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі :.
Головуючого : Кучевського П.В.
Суддів: Матківської М.В., Голембевської Л.М.
При секретарі : Пшеничній Л.В.
За участю : позивача ОСОБА_1., його представника ОСОБА_2., представників відповідача Македонського О.В., Моревої В.Ф., Мавроді Р.Ф.
розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці адміністративну справу за апеляційною скаргою Вінницької митниці
на постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 11 липня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Вінницької митниці про визнання наказів нечинними, поновлення на роботі, оплату за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, -
Встановила:
Постановою Ленінського районного суду м. Вінниці від 11 липня 2006 року позов ОСОБА_1. задоволено.
Визнано наказ НОМЕР_1 про оголошення догани ОСОБА_1 нечинним.
Визнано наказ НОМЕР_2 по Вінницькій митниці в частині звільнення ОСОБА_1. за п.2 ст. 36 КЗпП України нечинним.
Поновлено ОСОБА_1. на посаді начальника відділу митного оформлення №2 Вінницької митниці.
Стягнуто з Вінницької митниці на користь ОСОБА_1. середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 3 276 гр. 66 коп.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Вінниці від 11 липня 2006 року справу в частині позовних вимог ОСОБА_1. про стягнення моральної шкоди провадженням закрито в зв'язку з прийняттям відмови ОСОБА_1. від позову в цій частині. Ухвала сторонами не оскаржена.
В апеляційній скарзі Вінницька митниця просить скасувати постанову і ухвалити нову , якою відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1.
Зазначила , що судове рішення вважає незаконним і необгрунтованим, винесеним з порушенням норм процесуального і матеріального права. При ухваленні рішення судом не повно з'ясовані обставини справи та неправильно застосований матеріальний закон.
Позивач ОСОБА_1 заперечив апеляційну скаргу, просить її відхилити, а постанову залишити без зміни. Вважає її законною та цілком обґрунтованою. Суд повно і об'єктивно встановив обставини справи, вірно застосував матеріальний та процесуальний закон, прийняв правильне і справедливе рішення.
Апеляційна скарга підлягає до задоволення за таких підстав.
Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 19.01.1999 року був прийнятий на службу у Вінницьку митницю, де працював до моменту звільнення на різних посадах, починаючи з посади начальника відділу контролю за доставлянням вантажів по переводу з митного поста "Кам'янець-Подільський" Подільської регіональної митниці.
Наказом НОМЕР_3 ОСОБА_1. призначено на посаду начальника вантажно-пасажирського відділу "Дністер" Вінницької митниці з посади начальника відділу контролю за переміщенням товарів.
Наказом НОМЕР_1 позивачу оголошено догану на підставі проведеної службової перевірки, згідно якої він 07.02.2006 року знаходився на робочому місці в нетверезому стані. Із листка непрацездатності вбачається, що ОСОБА_1 07.02.2006 року знаходився на лікарняному, а тому був непрацездатний.
Позивач фактично був переведений наказом НОМЕР_4 на іншу роботу на період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами ОСОБА_4 на посаду головного інспектора обліку товарно-матеріальних цінностей відділу фінансів та бухгалтерського обліку, у зв'язку із змінами в штатному розписі та реорганізацією структурних підрозділів Вінницької митниці.
В послідуючому ОСОБА_4 була надана відпустка з іншої підстави - по догляду за дитиною після закінчення відпустки по вагітності і пологам 30.04.2006 року. В зв'язку з цим суд прийшов до висновку, що трудовий договір позивача трансформувався в договір на невизначений строк. Крім того, при звільненні адміністрація не вжила заходів щодо надання позивачу іншого місця роботи.
Проте, не можна погодитися з таким висновком суду.
Судове рішення повинно бути законним і обгрунтованим , згідно вимог ст. 159 КАС України. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно
до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 наказом НОМЕР_5 був призначений на посаду начальника вантажно-пасажирського відділу "Дністер" митного поста "Могилів-Подільський" Вінницької митниці з 17.06.2005 року ( а. с. 5).
Наказом Державної митної служби України НОМЕР_6 "Про створення митного органу й зміну зони діяльності Вінницької митниці" ліквідовано з 01.01.2006 року митний пост "Могилів-Подільський" Вінницької митниці і зобов'язано начальника Вінницької митниці забезпечити дотримання законодавства про працю при здійсненні заходів на виконання цього наказу ( а. с. 26-27).
Даний наказ доведений до відома ОСОБА_1. і його відповідно до вимог ст. 49-2 КЗпП України 31.10.2005 року було попереджено про наступне вивільнення з 01.01.2006 року у зв'язку з ліквідуванням митного поста "Могилів-Подільський" Вінницької митниці ( а. с. 24).
29.12.2005 року ОСОБА_1 подав заяву, якою просив перевести
його з 01.01.2006 року у відділ фінансів та бухгалтерського обліку на посаду
головного інспектора сектора обліку банківських та касових операцій на
період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами ОСОБА_4
Олександрівни ( а. с. 34).
На підставі поданої повивачем заяви наказом начальника Вінницької митниці НОМЕР_4 призначено з 01.01.2006 року ОСОБА_1 на посаду головного інспектора сектора обліку товарно-матеріальних цінностей відділу фінансів та бухгалтерського обліку по строковому договору на період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами ОСОБА_4, увільнивши його з посади начальника відділу митного оформлення № 1 митного поста "Могилів-Подільський" Вінницької митниці ( а. с. 6-7).
Відповідно до п. 2 лі. 1 ст. 23 КЗпП України трудовий договір може бути укладений на визначений строк, встановлений за погодженням сторін.
Із матеріалів справи, зокрема, із заяви ОСОБА_1. від 29.12.2005 року, із наказу НОМЕР_4, із пояснень позивача та представників відповідача вбачається, що між сторонами безстроковий трудовий договір було розірвано, шляхом звільнення ОСОБА_1. з посади начальника відділу митного оформлення №1 митного поста "Могилів-Подільський" та за згодою цих же сторін дійсно був укладений строковий трудовий договір. Зазначено строк дії договору - на період відпустки ОСОБА_4 у зв'язку з її вагітністю та пологами.
Отже, строковий договір між сторонами укладений відповідно до вимог трудового законодавства.
Підставою припинення трудового договору згідно з п. 2 ст. 36 КЗпП України є закінчення його строку.
ОСОБА_4. перебувала у допологовій та післяпологовій відпустці з 26.12.2005 року по 30.04.2006 року ( а. с. 48 ).
Виходячи із того, що її відпустка закінчувалася 30.04.2006 року, тобто строковий договір із Сандулом С.Ф. діяв до зазначеної дати, Вінницька митниця на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП України припинила трудовий договір із Сандулом С.Ф. по закінченні його строку, видавши 28.04.2006 року наказ НОМЕР_7 ОСОБА_1 із займаної посади.
За таких обставин позовна вимога ОСОБА_1. про визнання нечинним наказу НОМЕР_8 до задоволення не підлягає та не підлягають до задоволення його вимоги про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки припинення трудового договору з ним проведено на законних підставах.
Разом з тим колегія суддів погоджується з висновком суду про визнання нечинним наказу НОМЕР_1 про оголошення ОСОБА_1догани, обґрунтовуючи це наступним.
Відповідно до ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано таке стягнення як догана.
Наказом начальника Вінницької митниці НОМЕР_9 ОСОБА_1оголошено догану за порушення трудової дисципліни, неетичне ставлення до керівництва і співробітників митниці (а. с. 9 ). Службовою перевіркою, проведеною комісією Вінницької митниці встановлено, що 07.02.2006 року ОСОБА_1 знаходився на робочому місці в нетверезому стані, чим порушив вимоги п. З ст. 5 Закону України "Про державну службу" та присягу державного службовця.
Однак, як вбачається із матеріалів справи, 7 лютого 2006 року ОСОБА_1 не був на робочому місці, оскільки був звільнений від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, що підтверджується: листком непрацездатності, за яким був-звільнений від роботи з 02.02.2006 року по 10.02.2006 року (а. с. 13); табелем обліку робочого часу за лютий місяць по Вінницькій митниці, згідно якого ОСОБА_1 07.02.2006 року не був на роботі (а. с. 17); поясненнями позивача та представників відповідача.
Крім цього, дисциплінарне стягнення відповідно до ст. 148 КЗпП України застосовується безпосередньо за виявленням проступку , але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.
Як свідчать пояснення представників відповідача та матеріали справи, проступок мав місце і був виявлений 07.02.2006 року (а. с. 29), ОСОБА_1 був звільнений від роботи з 02.02.2006 року по 10.02.2006 року і 11.02.2006 року мав стати до роботи (а. с. 13), а дисциплінарне стягнення накладено 22.03.2006 року наказом НОМЕР_10 (а. с.9), тобто понад місяць з дня виявлення. Представники відповідача не виконали вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, яка обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладає на відповідача.
Таким чином, дисциплінарне стягнення застосовано з порушенням закону, а отже наказ НОМЕР_1 є нечинним, тобто в цій частині позовні вимоги ОСОБА_1. підлягають до задоволення.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судове рішення в частині визнання наказу НОМЕР_11, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є незаконним, тому підлягає скасуванню, з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні цих позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 198 , 202 , 205 , 207 КАС України ; колегія суддів ,-
Постановила:
Апеляційну скаргу Вінницької митниці задоволити частково.
Постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 11 липня 2006 року в частині визнання нечинним наказу НОМЕР_11, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасувати.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Вінницької митниці про визнання нечинним наказу НОМЕР_2, про поновлення на роботі, про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.
В решті постанову залишити без зміни.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.
На постанову може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяця.