Справа № 9 кв - 339 / 2007р.                                                  Головуючий по 1 інстанція

Категорія : 1                                                                              Кондратенко Л.П.

Доповідач в апеляційній інстанції Ільченко О.Ю. Доповідач в касаційній інстанції Адаменко Л.В.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«26» червня 2007р.                                                                                 м.Черкаси

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області у складі суддів:

Вініченко Б.Б. Адаменко Л.В. Бородійчук В.Г.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Сумської області від 23 березня 2005 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Статутного територіального галузевого об'єднання «Південна залізниця» про стягнення компенсації за невикористану відпустку, допомоги по тимчасовій непрацездатності, середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки та відшкодування моральної шкоди

встановила:

17 травня 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 24 вересня 2002 року він був поновлений на роботу на посаду прибиральника виробничих приміщень, проте рішення суду адміністрацією в локомотивному депо станції Ромни, не виконувалось. З часу поновлення його на роботі заробітна плата йому не нараховувалась, до роботи він допущений не був, трудова книжка на його вимогу не видана.

Позивач просив зобов'язати відповідача видати йому трудову книжку нового зразку та стягнути на його користь середній заробіток за період з 24 вересня 2002 року по час розгляду справи судом та 100 000 грн. заподіяної йому порушенням трудових прав моральної шкоди.

Змінивши свої позовні вимоги, ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача допомогу по тимчасовій непрацездатності за період з 23 до 27 вересня 2002 року, з 10 жовтня до 27 листопада 2002 року; середній заробіток за час проходження медичного огляду з 30 вересня до 9 жовтня 2002 року, середній заробіток за затримку видачі трудової книжки з 26 грудня 2002 року до 27 грудня

2004 року в сумі 8 608 грн., зарплату за час відпустки з 28 листопада до 17 грудня 2002 року, компенсацію за невикористану відпустку та 100 000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 27 грудня 2004 року позов ОСОБА_1 задоволений частково. Ухвалено стягнути із Статутного територіального галузевого об'єднання «Південна залізниця» на користь ОСОБА_1 допомогу по тимчасовій непрацездатності в сумі 445,6 грн., компенсацію за невикористану відпустку в сумі 182, 54 грн., середній заробіток за час проходження медогляду в сумі 122,4 грн., заробітну плату за період з 28 листопада 2002 року до 17 грудня 2002 року - 158,01 грн., а всього 908,55 грн., у відшкодування моральної шкоди - 50 грн., з відповідача в доход держави стягнуто державне мито в сумі 59,5 грн. В іншій частині в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Сумської області від 23 березня 2005 року рішення місцевого суду скасоване в частині відмови у задоволенні позову щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині задоволені частково, ухвалено стягнути із Статутного територіального галузевого об'єднання «Південна залізниця» середній заробіток за час вимушеного прогулу з 17 грудня 2002 року до 13 вересня 2004 року в сумі 7 260,87 грн. з наступними відповідними відрахуваннями до бюджету.

Змінено рішення суду в частині вирішення позову про відшкодування моральної шкоди. Ухвалено стягнути із відповідачів на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 300 грн. В іншій частині рішення суду залишено без змін. Ухвалено стягнути із СТГО «Південна залізниця» на користь держави державне мито в сумі 81,1 грн.

В касаційній скарзі ОСОБА_1 просить змінити рішення апеляційного суду та задоволити його позовні вимоги в частині стягнення середнього заробітку в сумі 8 608,28 грн. та відшкодування моральної шкоди в сумі 100 000 грн., посилаючись на невірну оцінку зібраних доказів та неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів дійшла висновку, що підстав для перегляду ухвали апеляційного суду немає.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено і це вбачається із матеріалів справи, що судове рішення ухвалене судом апеляційної інстанції з додержанням норм матеріального та процесуального права, а також відсутні, передбачені ч.1 ст.338 ЦПК України, підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновок суду апеляційної інстанції не спростовують.

Керуючись ст. ст. 332, 342 ЦПК України, Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій України» щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ» № 697 - V від 22.02.2007 року, колегія суддів

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. Ухвалу    апеляційного суду Сумської області від 23 березня 2005 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.