Справа № 9кв - 344 / 2007р.                                                       Головуючий по 1 інстанція

Категорія : 33                                                                               Бондар CO.

Доповідач в апеляційній Інстанції Білецький О.М. Доповідач в касаційній інстанції Бородійчук В.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2007р.                                                                                                        м.Черкаси

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області у складі суддів

Вініченко Б.Б. Адаменко Л.В. Бородійчук В.Г.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу представника позивача ОСОБА_1-ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Сумської області від 27 вересня 2005 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Горобина», треті особи : ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ТОВ «Слобожанська Марка» про захист прав інтелектуальної власності шляхом заміни сторони в ліцензійному договорі,

встановила:

ОСОБА_1 звернувся з вищевказаним позовом до суду в травні 2005 року.

Уточнені вимоги мотивував тим, що згідно свідоцтва НОМЕР_1 від 17 червня 2002 року, виданого Державним департаментом інтелектуальної власності України, він був власником знаку товарів і послуг (торгової марки «Горобина»).

09 вересня 2003 року він і ОСОБА_5 підписали установчий договір про створення і діяльність ТОВ «Слобожанська Марка», згідно умов якого ОСОБА_5 вносить до статутного фонду грошовий внесок в розмірі 9435 грн., що складає 51 % статутного фонду, а позивач-внесок у вигляді прав Інтелектуальної власності-знак для товарів і послуг, вартістю 9065 грн., що складає 49% статутного фонду.

Позивач ОСОБА_1 доводив, що свої частки у вигляді знаку для товарів і послуг він до статутного фонду товариства не вносив, а після реєстрації статуту ТОВ « Слобожанська Марка» ніякою господарською діяльністю не займався. Однак, незважаючи на цю обставину ТОВ «Слобожанська Марка» незаконно використало торговий знак «Горобина», а саме: 01 жовтня 2003 року уклало ліцензійний договір №  1  з ТОВ  «Горобина»  про передачу  прав на використання торгового знаку

«Горобина». На підставі цього договору ТОВ «Горобина» використовує належну йому торгову марку.

У відповідності з нотаріально посвідченим договором від 11 січня 2005 року про передачу виключних майнових прав на знак для товарів і послуг та рішення Державного департаменту інтелектуальної власності України від 11 березня 2005 року, зареєстрованого 15 квітня 2005 року за № 3259, співвласниками вказаної торгової марки поряд з ним є син ОСОБА_1 та внук ОСОБА_4.

Позивач вважав, що у вказаному ліцензійному договорі ТОВ «Слобожанська марка» є неналежною стороною, а тому просив захистити його права інтелектуальної власності шляхом заміни сторони у ліцензійному договорі ТОВ «Слобожанська Марка» на співвласників торгової марки ОСОБА_1, ОСОБА_4 і ОСОБА_3.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 06 липня 2005 року позов задоволено.

Змінено в ліцензійному договорі № 1 про передачу прав користування знаку для товарів і послуг від 01 жовтня 2003 року, укладеного між ліцензіатором ТОВ « Слобожанська марка» та ліцензіатором ТОВ «Горобина» ліцензіатора (кредитора) ТОВ «Слобожанська марка» на ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_3..

Рішенням апеляційного суду Сумської області від 27 вересня 2005 року рішення Зарічного районного суду м. Суми від 06 липня 2005 року скасовано та винесено нове рішення, яким відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні його позовних вимог за необґрунтованістю.

В касаційній скарзі представник ОСОБА_1-ОСОБА_2 просить скасувати рішення апеляційного суду Сумської області від 27 вересня 2005 року, як таке, що винесене з порушенням норм матеріального права та залишити в силі рішення Зарічного районного суду м. Суми від 06 липня 2005 року .

Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду судових рішень відсутні, виходячи з наступного.

Згідно ч.2 ст.324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Встановлено і це вбачається із матеріалів справи, що судове рішення ухвалено з додержанням судом норм матеріального та процесуального права і доводи скарги його висновків не спростовують.

Відсутні і передбачені ст.338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні касаційної скарги.

Керуючись Законом України від 22.02.2007 № 697-V «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій України» щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ», підпунктом 2 пункту 3 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій України», ст.ст. 323, 332, 336, 337, ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Черкаської області

ухвалила:

Касаційну скаргу представника позивача ОСОБА_1-ОСОБА_2 відхилити.

Рішення апеляційного   суду   Сумської   області   від   27 вересня 2005 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.