24.01.2012

Справа №11/2190/134/2012.                                           Головуючий в 1-й інстанції

Категорія: ст.186 ч.2 КК України                                                  Палькова В.М.

                                                                               Доповідач –Вороненко Т.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

2011 року січня місяця «24»дня

          Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

                    Головуючого –Вороненко Т.В.          

                    Суддів: Литвиненко І.І., Коровайко О.І.

                    З участю прокурора –Старостенко Р.А.

                                        Адвоката –ОСОБА_2

                                 Засудженого  –ОСОБА_3,

                                         Захисника –ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні матеріали справи за апеляцією державного обвинувача на вирок Суворовького районного суда м.Херсона від 29 листопада 2011 року.

              Цим вироком  

                                                       ОСОБА_3,

                                                       ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше судимого

                                                       10.03.2011 року за ст.309 ч.1 УК Украины

                                                       до штрафу в суммі 1700 грн.,

засуджено за ст.186 ч.2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі закритого типу.

          Запобіжний захід залишено - тримання під вартою.

          Строк відбування покарання рахувати з 12.04.2011 року

          Вирішено питання щодо речових доказів

Згідно з вироком ОСОБА_3 визнано винним та засуджено за те, що він 09 квітня 2011  року,  перебуваючи у нетверезому стані в кафе “Африка”, що знаходиться в парку ім.Ленінського комсомолу в м.Херсоні біля 18 год. за попередньою змовою з невстановленою особою, переслідуючи корисний умисел, із застосуванням насильства безпечного для життя і здоров’я потерпілого, відкрито заволодів мобільним телефоном та картою пам’яті до нього, що належать ОСОБА_5, спричинивши останньому матеріальну шкоду на загальну суму 660 грн.

У своїй апеляції прокурор посилається на невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м’якості. При цьому посилається на те, що суд не взяв до уваги ряд обтяжуючих покарання обставин, а  саме: наявність попередньої судимості, вчинення тяжкого злочину, посередню характеристику. З урахуванням всіх цих обставин просить вирок суду скасувати, постановити новий вирок яким засудити ОСОБА_3 до 4 років позбавлення волі.

          В запереченнях до апеляції захисник ОСОБА_4, що діє в інтересах засудженого ОСОБА_3 вважає доводи апеляції необґрунтованими та а апеляцію такою що не підлягає задоволенню. Просить апеляцію прокурора відхилити а вирок суду залишити без змін.

          Заслухавши міркування прокурора який підтримав апеляцію, думку адвоката, який вважав доводи апеляцій безпідставними, а вирок суду обґрунтованим та законним, пояснення засудженого та його останнє слово, який просив апеляцію прокурора залишити без задоволення, а вирок без змін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції прокурора  задоволенню не підлягає зі слідуючих підстав.

          Висновок суду про винність засудженого ОСОБА_3 у скоєнні злочину за ст. 186 ч.2 КК України, підтверджується зібраними по справі та перевіреними у суді доказами.

        Покарання ОСОБА_3 обрано з урахуванням характеру та ступеня суспільної небезпечності вчиненого ним злочину, його наслідків, відсутність матеріальної шкоди, позиції потерпілого, даних про особу засудженого, та його відношення до скоєного.

Посилання прокурора на те, що суд при визначенні міри покарання не врахував дані про особу засудженого та обставини, що обтяжують покарання є необґрунтованими.

Так судом було враховано такі обставини, як вік ОСОБА_3, його стан здоров’я та стан здоров’я його хворої матері, його характеристику, обставини, що обтяжують покарання, а також те, що засуджений частково визнав себе винним та вважав, що його дії необхідно кваліфікувати за іншою статтею.

За таких обставин на думку колегії суддів, судом першої інстанції вірно зроблено висновок про можливість призначення покарання із застосуванням положень ч. 1 ст. 69 КК України нижче нижчої межі санкції ч.2 ст.186 КК України

Таким чином покарання ОСОБА_3 призначено відповідно до вимог ст.ст. 65, 69 КК України, та воно є необхідне і достатнє для його виправлення і попередження нових злочинів.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

          Апеляції прокурора залишити без задоволення, а вирок Суворовького районного суда м. Херсона від 29 листопада 2011 року щодо ОСОБА_3 –без зміни.

Головуючий:  

Судді: