АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 липня 2007 р. м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі: головуючого: Міцнея В.Ф. суддів: Рокочої М. І., Галичанського А.Д. при секретарі: Максименко Д.Р.
за участю: ОСОБА_1., представника позивача ОСОБА_2., представників відповідача Дрост Н.А., Роговського В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1до державного підприємства „Дослідне господарство „Яблунівське" про поновлення на роботі в зв'язку з незаконним звільненням з роботи, стягнення моральної шкоди в зв'язку з незаконним звільненням, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу та виплату заробітної плати за час виконання трудових обов'язків, за апеляційними скаргами ОСОБА_1і державного підприємства „Дослідне господарство „Яблунівське" на рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 15 травня 2007 року, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до державного підприємства „Дослідне господарство „Яблунівське" про поновлення на роботі в зв'язку з незаконним звільненням з роботи, стягнення моральної шкоди в зв'язку з незаконним звільненням, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу та виплату заробітної плати за час виконання трудових обов'язків.
Посилався на те, що його було звільнено за прогул з державного підприємства „Дослідне господарство „Яблунівське" незаконно.
Зазначав, що з січня 2006 року колектив по спільному вирощуванню і він, як керівник, виконували свої функціональні обов'язки у відповідності до умов діючого трудового договору.
Справа № 22ц-540 2007 р. Головуючий у І інстанції
Категорія: 39/40 Перепелюк І.Б.
Доповідач: Рокоча М. І.
Документи на які посилався відповідач при звільненні не свідчать про прогул, умовами договору не визначався робочий час, в зв'язку із специфікою робіт, всі роботи виконані згідно плану-графіку.
Вказував, що прогул він не допускав.
Просив поновити його на роботі робітником колективу по спільному вирощуванню в державному підприємстві „Дослідне господарство „Яблунівське", стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 13 лютого 2006 року по день винесення рішення.
Стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі за січень та 12 днів лютого 2006 року в розмірі 6199 грн., моральну шкоду в сумі 6000 грн.
Рішенням Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 15 травня 2007 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Звільнення визнано незаконним та поновлено позивача на роботу в державному підприємстві „Дослідне господарство „Яблунівське" робітником колективу по спільному вирощуванню з 13 лютого 2006 року.
Стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 69738 грн. 90 коп.
Витрати за проведення експертизи в сумі 2400 грн. покладено на сторони в солідарному порядку, а саме стягнуто з відповідача на користь позивача 1200 грн.
В решті позовних вимог відмовлено за безпідставністю.
В апеляційній скарзі державне підприємство „Дослідне господарство „Яблунівське" просить скасувати дане рішення суду в частині стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 69738 грн. 90 коп. та 1200 грн. витрат за проведення експертизи.
Вважає, що рішення суду в оскаржуваній частині прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права, а висновки суду в цій частині не відповідають обставинам справи.
Оплата праці здійснювалось за трудовою угодою, а обчислення середнього заробітку з врахуванням інвестиційних витрат не відповідає встановленим обставинам справи.
Зазначає, що суд безпідставно взяв до уваги висновок експерта і відповідно, стягнув з відповідача витрати на проведення експертизи.
ОСОБА_1 не погодившись з рішенням суду подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати дане рішення в частині відмови в задоволенні вимог про стягнення заробітку за січень та 12 днів лютого 2006 року, моральної шкоди і судових витрат.
Посилається на те, що суд не врахував всі обставини справи, що за роботи поведені ним за січень та 12 днів лютого 2006 року з ним розрахунок не проводився, хоча факт робіт був доведений.
В судовому засіданні було встановлено, що внаслідок незаконного звільнення з роботи він морально страждав, але суд незаконно відмовив в задоволенні вимог про стягнення моральної шкоди - в сумі 6000 грн.
Суд порушив норми чинного законодавства, оскільки судові витрати" повинні присуджуватись відповідачеві пропорційно до частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
На апеляційну скаргу державного підприємства „Дослідне господарство „Яблунівське" ОСОБА_1 подав заперечення.
Вважає, що наведені в апеляційній скарзі відповідача твердження є безпідставними і не повинні бути прийняті до уваги.
Зазначає, що твердження підприємства про невідповідність висновків суду обставинам справи є помилковим.
Посилається на те, що відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги відповідача.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача про зміст оскаржуваного рішення суду, доводи апеляційних скарг, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, апеляційна скарга державного підприємства „Дослідне господарство „Яблунівське" підлягає відхиленню.
Поновлюючи ОСОБА_1 на роботі робітником колективу по спільному вирощуванню, суд першої інстанції виходив з того, що він був постійним працівником державного підприємства „Дослідне господарство „Яблунівське", а не працював як підрядник за цивільно-правовою угодою. Вказане підтверджується матеріалами справи. Цього не заперечував і позивач. Рішення суду в цій частині не оскаржувалось і набрало законної сили.
Згідно ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує за виконану роботу.
По справі встановлено, що оплата праці позивача за виконувану роботу здійснювалася за трудовою угодою.
Відшкодування понесених позивачем інвестиційних витрат, передбачене п.2 розд.5 трудової угоди, не входить в оплату його праці як працівника цього підприємства, оскільки він працював на постійній основі, а не як підрядник.
Проведення оподаткування таких доходів позивача не свідчить про те, що вони були заробітною платою, яка повинна враховуватися при визначенні середнього заробітку позивача при поновленні його на роботі.
Таким чином, рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який обчислений без врахування інвестиційних витрат, відповідає встановленим обставинам справи, нормам матеріального і процесуального права. Підстав для його скасування у цій частині немає.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з відповідача заробітної плати за січень та 12 днів лютого 2006 року в сумі 6 199 грн. суд дійшов неправильного висновку.
З матеріалів справи вбачається, що починаючи з січня 2006 року колектив по спільному вирощуванню і позивач зокрема виконували свої функціональні обов'язки у відповідності до умов діючого трудового договору - згідно плану -графіку проводили обрізку дерев в 25 кварталі.
В судовому засіданні відповідач не заперечував, що позивачем були 1 проведені роботи по обрізці дерев і за цю роботу розрахунки з ним не проводилися.
Висновки суду про те, що позивач не звертався до адміністрації підприємства з питання нарахування та виплати йому заробітної плати за січень та 12 днів лютого 2006 року суперечить вимогам чинного трудового законодавства.
Таким чином рішення суду в цій частині підлягає скасуванню.
Суд першої інстанції правильно врахував обставини, за яких позивача було поновлено на роботі, а також того, що поновленням його на роботі і стягненням середнього заробітку за час вимушеного прогулу фактично відшкодовано йому моральну шкоду.
Крім того, позивач не подав доказів, які б підтверджували ті обставини, що звільнення з роботи вплинуло на його стан здоров'я та вимагало додаткових зусиль для організації життя.
Судом першої інстанції витрати за проведення експертизи в сумі 2400 грн. неправильно стягнуто з сторін в солідарному порядку.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
З таких підстав рішення суду в частині стягнення витрат з проведення експертизи в сумі 2400 грн. з сторін в солідарному порядку підлягає зміні.
Слід стягнути з відповідача на користь позивача 2040 грн. у відшкодування витрат на проведення експертизи.
Керуючись ст. 307, 308, 309 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1задовольнити частково, апеляційну скаргу державного підприємства «Дослідне господарство «Яблунівське» відхилити.
Рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 15 травня 2007р. в частині стягнення заробітної плати за січень та 12 днів лютого 2006 року скасувати, а в частині стягнення витрат з проведення експертизи в сумі 2400 грн. з сторін в солідарному порядку змінити.
Стягнути з державного підприємства «Дослідне господарство «Яблунівське» на користь ОСОБА_1витрати за проведення експертизи в сумі 2040 грн., заробітну плату за січень та 12 днів лютого 2006 року в сумі 6 199 грн.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.