УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" вересня 2006 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Зварича С.Б. суддів - Шевчук Г.М., Дикун СІ. при секретарі - Гачинській М.В. з участю- позивача ОСОБА_1
відповідачки ОСОБА_2.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Збаразького районного суду від 29 червня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,
Встановила:
ОСОБА_1. звернувся із апеляційною скаргою на рішення Збаразького районного суду від 29 червня 2006 року, яким позов ОСОБА_1. до ОСОБА_2. про розподіл спільного майна подружжя задоволено частково.
ОСОБА_1. виділено спільне майно подружжя, яке знаходиться в житловому приміщенні, яке розташоване по АДРЕСА_1: холодильник "Донбас", газову плитку "Електа", дві килимові доріжки червоного кольору розміром 4 м. х 80 см., та З м. х 80 см., 6 крісел дерев"яних, сервант до спальної кімнати, телевізор "Весна", настінне дзеркало, стіл столовий, шафу 2-х дверну, диван.
ОСОБА_2. виділено спільне майно подружжя, яке знаходиться в житловому приміщенні, яке розташоване по АДРЕСА_1: газову колонку, спальний гарнітур, пральну машинку "Рига", набір кухонних меблів, годинник настінний, тумбочку, 4 карнізи, 6 крісел дерев"яних.
Справа №22а-911 2006 р. Головуючий у 1 інстанції- Ткаченко ОМ.
Категорія - сімейні правовідносини Доповідач -Дикун СІ.
2
В задоволенні позову ОСОБА_1. в частині виділення йому Уг частини квартири №3 яка знаходиться по АДРЕСА_1, двох набивних килимів, двох кришталевих світильників та набору меблів до вітальні відмовлено.
Апелянт просив скасувати рішення суду та постановити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги і виділити йому половину майна, придбаного під час шлюбу, зокрема Уг частину квартири та решту 1\2 рухомого майна на розсуд відповідачки.
При цьому апелянт зазначив, що суд безпідставно відмовив у виділенні йому 1\2 частини квартири, власником якої він є по закону.
Під час розгляду справи в апеляційному суді апелянт підтримав вимоги апеляційної скарги, відповідачка апеляційної скарги не визнала, вважаючи, що суд вірно провів поділ спільного майна подружжя.
Судом встановлено, що ОСОБА_1. та ОСОБА_2. перебували в зареєстрованому шлюбі з 8.10.1974 р. по 29.08.2001 р.
В шлюбі народилося четверо дітей, один із яких, ОСОБА_3, на час розгляду справи є неповнолітнім. Неповнолітній син проживає разом з матір"ю.
Сторонами під час шлюбу було придбано слідуюче рухоме майно: холодильник "Донбас", газову плиту "Електа", дві килимових доріжки червоного кольору розміром 4 м. х 80 см., та 3 м. х 80 см., 12 крісел дерев"яних, диван, сервант до спальної кімнати, телевізор "Весна", настінне дзеркало, стіл столовий, газову колонку, спальний меблевий гарнітур, пральну машинку "Рига", набір кухонних меблів, годинник настінний, тумбочку, 4 карнізи, шафу 2-х дверну, два вишитих килими.
Обставини щодо приналежності зазначеного майна до спільної сумісної власності колишнього подружжя ОСОБА_1 визнаються сторонами.
Квартира АДРЕСА_2 була приватизована сторонами та їхніми дітьми на підставі Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", що стверджується свідоцтвом про право власності на житло від 2 лютого 1996 року. Відповідно до зазначеного свідоцтва вказана квартира належить ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8. (сторонам, їх дітям та онучці) на праві спільної сумісної власності.
Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, виходячи із слідуючих мотивів.
Відповідно до сі. 60 СК майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.
А за нормою СТ.70 СК у разі поділу майна, що є об"єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
з
Задовольняючи частково позовні вимоги та проводячи поділ майна, що є об"єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 суд виходив з тих обставин, що ними під час шлюбу було нажито рухоме майно, котре піддягає поділу у рівних частках.
Зазначений висновок суду відповідає вимогам закону та обставинам справи, а тому колегія суддів із ним погоджується.
Доводи апелянта, що суд невірно відмовив йому у виділенні Уг частини нажитої за час шлюбу квартири 3 по вул.В.Івасюка, 10 в м.Збаражі, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки з матеріалів справи вбачається, що спірна квартира приватизована сторонами, їх дітьми та онучкою в 1996 р. та належить їм на праві спільної сумісної власності і до об"єктів права спільної сумісної власності колишнього подружжя ОСОБА_1 не відноситься.
Не заслуговують на увагу колегії суддів посилання ОСОБА_1. в апеляційній скарзі про придбання за час шлюбу іншого майна, оскільки будь-яких доказів щодо наявності такого майна та приналежності його до об"єктів права спільної сумісної власності колишнього подружжя ОСОБА_1 апелянт не представив як суду першої інстанції так і апеляційному суду.
Підстав для скасування рішення суду з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст.307ч.1 п.1; 308; 315 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Збаразького районного суду від 29 червня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена протягом двох місяців шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.