УХВАЛА ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

"20" вересня 2006 року

Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Декайла П.В.

суддів - Стадника О.Б., Максимовича Ю.А.

з участю прокурора - Бурлаки Г.В.

захисника ОСОБА_2

засудженогоОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі кримінальну справу за апеляцією першого заступника прокурора М.Тернополя на вирок Тернопільського міськрайонного суду від "14" липня 2006 року, -

встановила:

Цим вироком

ОСОБА_1, уродженця і мешканця -АДРЕСА_1, не одруженого, студента 3 курсу Галицького коледжу м.Тернополя, не судимого згідно ст.89 КК України,

засуджений за ч.4 ст.296 КК України із застосуванням ст.69 КК України до штрафу 1500 грн.

Запобіжний захід засудженому залишено без змін - підписку про невиїзд. '

Стягнуто ізОСОБА_1 в користь ОСОБА_3 2000 грн. моральної шкоди та зараховано в цю суму 1500 грн. добровільно відшкодованих засудженим збитків.

В решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто із засудженого в користь експертної установи 94 грн. 15 коп. судових витрат.

Речові докази: ніж - постановлено знищити, а одяг - повернуто потерпілому.

Справа №11-298    2006р. .                                   Головуючий у 1 інстанції - Комендат P. T.

Категорія -                                                                    Доповідач - Максимович Ю.А.

2

Згідно вироку суду ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за те, що 29.11.2005 року біля 22 год. 30 хв. він, перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння і знаходячись на Театральному майдані М.Тернополя підійшов до раніше незнайомого йому ОСОБА_3 та групи осіб, які відпочивали разом з ним, з хуліганських мотивів, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи з особливою зухвалістю, безпричинно наніс удар у спину ОСОБА_4 кухонним ножем, який мав при собі ідучи з пікніка, спричинивши йому легке тілесне .ушкодження з короткочасним розладом здоров"я.

В апеляції перший заступник прокурора М.Тернополя просить вирок суду скасувати у зв"язку з неправильною кваліфікацією дій засудженого і м"якістю призначеного покарання. Вважає, що діїОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч.4 ст.296 КК України, за якою призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі із застосувавши ст.75 КК України.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, яка підтримала апеляцію, засудженогоОСОБА_1 та його захисника, які просять залишити вирок суду без зміни, перевіривши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, колегія судців вважає, що апеляція до задоволення не підлягає з таких підстав.

Висновки суду про доведеність вини засудженого у вчиненні злочину, передбаченого ч.І ст.296 КК України відповідають фактичним обставинам справи, є обгрунтованими і підтверджуються сукупністю зібраних і досліджених судом першої інстанції доказів.

Так, засуджений ОСОБА_1, як під час досудового слідства, так і у судовому слідстві визнав факт хуліганських дій ввечері 29.11.2005 року на Театральному майдані м.Тернополя, під час яких він вихопив з кишені кухонного ножа і наніс ним удар у спину ОСОБА_3 Також визнав факт перебування у стані алкогольного сп^?'яніння, про те ствердив, що кухонний ніж він взяв в обідній час з квартири, щоб нарізати продукти харчування під час святкування у парку з однокурсниками закінчення сесії. Цей ніж він залишив у кишені дублянки після святкування і не мав мети наносити ним будь-кому тілесні ушкодження.

Потерпілий ОСОБА_4. суду ствердив, що 29.11.2005 року, коли він разом з друзями відпочивав на Театральному майдані м.Тернополя, до них підійшов раніше незнайомий ОСОБА_1 у стані алкогольного сп"яніння і почав висловлювати різного роду претензії, в тому числі і в тому, що його не пригостили спиртним. Коли вони намагалися пояснити засудженому, що він є п"яний йому потрібно іти, ОСОБА_1 витягнув із кишені кухонного ножа і вдарив ним йому у спину, після чого кинув ножа і направився до універмагу.

Свідки ОСОБА_5. та ОСОБА_6 пояснили суду, що 29.11.2005 року після успішної здачі сесії, вони разом із засудженим та ОСОБА_7 відпочивали у парку імені Шевченка м.Тернополя, де розпивали спиртне. Вказані свідки також підтвердили, що продукти харчування вони нарізали

з

кухонним ножем, який приніс ОСОБА_1 Після цього були у барі"Дежавю", потім розійшлись по своїх справах.

Згідно висновку судово-медичної експертизи НОМЕР_1 у потерпілого ОСОБА_3 виявлено непроникаюче ножове поранення м"яких тканин поперекової ділянки зліва, яке відноситься до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров"я (а.с.42, 43).

Таким чином, аналізуючи здобуті у судовому засіданні докази, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про доведеність вини засудженого у вчиненні грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю та вірно перекваліфікував його дії на ч.І ст.296 КК України.

При цьому, суд правильно взяв до уваги, що кухонний ніж, яким було заподіяно тілесне ушкодження потерпілому ОСОБА_4 засуджений зберігав біля себе не з метою нанесення тілесних ушкоджень, як було зазначено в обвинуваченні, а у зв"язку з тим, що ніж залишився у нього після святкування здачі сесії у парку, де використовувався для приготування їди.

Цей висновок підтверджується як показаннями самого засудженого, так і показаннями потерпілого, свідків та іншими доказами, здобутими по справі, яким суд дав належний'аналіз та оцінку.

Обставини, викладені засудженим у явці з повинною (а.с.26) про те, що він нібито спеціально взяв ніж, яким наніс удар потерпілому, у продуктовому магазині • біля залізничного вокзалу, детально досліджувались під час досудового слідства і не знайшли свого підтвердження.

Про мотиви дачі саме таких пояснень, засуджений детально розповів під час його допиту в якості обвинуваченого (а.с.149) та у судовому засіданні, у зв"язку з чим суд вірно не взяв до уваги цей доказ по справі.

Покарання засудженому призначене у відповідності до вимог ст.ст.50, 65 КК України, із врахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про його особу та обставин, які пом"якшують та обтяжують покарання.

Таким чином, підстав для скасування вироку суду колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.362, 365 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляцію першого заступника прокурора М.Тернополя залишити без задоволення, а вирок Тернопільського міськрайонного суду від 14 липня 2006 року відносно ОСОБА_1 - без змін.